
УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
____________
______________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"13" квітня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/265/18
Господарський суд Житомирської області у складі судді Давидюка В.К., розглянувши заяву Металургійного підприємства "Дніпродзержинський сталеливарний завод", Дочірнього підприємства Публічного акціонерного товариства "Дніпровагонмаш" про видачу судового наказу
(без виклику учасників справи)
ВСТАНОВИВ:
10.04.2018 до Господарського суду Житомирської області поштою надійшла заява Металургійного підприємства "Дніпродзержинський сталеливарний завод", Дочірнього підприємства Публічного акціонерного товариства "Дніпровагонмаш" про видачу судового наказу про стягнення з Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" заборгованості за неналежне виконання умов договору №02-09/18 від 09.02.2018, з яких 41408,00 грн - основний борг, 694,29 грн -пеня, 62,11 грн - 3% річних.
Розглянувши подану заявником заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про видачу судового наказу в частині стягнення пені та 3 % річних.
Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями Розділу ІІ Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 1 статті 147 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов'язання, виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті), сплатити гроші на користь іншої сторони, яка має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Грошовим є будь-яке зобов'язання, що складається, в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків ( ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Отже, заборгованістю є сума фінансових зобов'язань, грошових боргів, що підлягає погашенню або поверненню в певний строк. Якщо у встановлений строк заборгованість не погашена, то вона стає простроченою.
В даному випадку пеня не являється заборгованістю, а є наслідком прострочення виконання зобов'язань (штрафною санкцією), яку сторона зобов'язується сплатити у випадку невиконання або неналежного виконання, за умови наявності такого виду відповідальності у договорі.
Сплата трьох процентів річних не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові, однак їх право вимоги ґрунтується не на договорі, а виникає в силу закону відповідно до ст. 625 ЦК України.
Таким чином стягнення пені та трьох відсотків річних підлягають розгляду в порядку позовного провадження, оскільки в наказному провадженні можливо стягнути грошову суму, щодо якої відсутній спір.
Відповідно до ч. 3 ст.152 ГПК України у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.
З огляду на викладене, суд відмовляє у видачі судового наказу в частині вимог про стягнення 694,29 грн пені та 62,11 грн 3% річних, так як заявлені вимоги не відповідають приписам ст.148 ГПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до положень ч. 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись ст. 148, п. 3 ч. 1 ст. 152, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
Відмовити Металургійному підприємству "Дніпродзержинський сталеливарний завод", Дочірньому підприємству Публічного акціонерного товариства "Дніпровагонмаш" у видачі судового наказу про стягнення з Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" 694,29 грн пені та 62,11 грн 3% річних.
Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1
Друк:
1 - в справу
2,3 - сторонам (рек. з пов)
The court decision No. 73344792, Commercial Court of Zhytomyr Oblast was adopted on 13.04.2018. The procedural form is Economic, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find key data conveniently.
This decision relates to case No. 906/265/18. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: