Decision № 73255684, 28.03.2018, Zhovtnevyi District Court of Kryvyi Rih City

Справа № 212/378/18

2/212/1063/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2018 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді: Чорного І.Я.,

з участю секретаря: Водоп`янової Ю.С.,

за участю представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про стягнення моральної шкоди, в зв'язку з ушкодженням здоров'я, -

ВСТАНОВИВ:

в січні 2018 року позивач, ОСОБА_3, звернувся до суду з позовом про стягнення моральної шкоди в зв'язку з ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обв'язків.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23.01.2018 року відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог, позивач вказав, що з 03.01.1989 року по 12.10.1989 року пропрацював на шахті "Ювілейна" Рудоуправління ім. ХХ парт'їзду - підземним гірником очисного забою,правонаступником якого є ОСОБА_4 "Суха Балка".

Рішенням Науково-дослідного інституту промислової медицини 25 квітня 2017 року йому були встановлені професійні захворювання за діагнозами - радикулопатія попереко-крижова та шийна, з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим, мязово-тонічним та периферичним нейросудинним синдромами з вазомоторно-трофічними порушеннями на кистях, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових і колінних суглобів та хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії). ЛН першого-другого ступеню.

По факту професійних захворювань було проведене розслідування, про що був складений акт розслідування професійного захворювання від 25 травня 2017 року.

За висновком МСЕК від 29 червня 2017 року йому була встановлена втрата професійної працездатності по діагнозу радікулопатія в розмірі 35% та по діагнозу ХОЗЛ – 15%, загалом по профзахворюванням встановлено 50 % втрати працездатності та третя група інвалідності.

Причиною професійного захворювання є робота в умовах впливу шкідливих факторів.

У зв'язку із ушкодженням здоров'я через професійне захворювання йому заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болі та стражданнях яких він зазнав та продовжує зазнавати, в зв'язку з професійним захворюванням змінилися його образ та якість життя, розмір моральної шкоди він оцінює в розмірі 50000,00 грн., яку просить стягнути з відповідача.

В судове засідання позивач не зявився.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовільнити, з підстав, що вказані в позові.

Представник відповідача ОСОБА_4 "Суха Балка" в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в позові з підстав, викладених у відзиву на позовну заяву.

Вислухавши представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши у сукупності докази, надані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню, за таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 з 03.01.1989 року по 12.10.1989 року пропрацював на шахті "Ювілейна" Рудоуправління ім. ХХ парт'їзду - підземним гірником очисного забою,правонаступником якого є ОСОБА_4 "Суха Балка", зазначені обставини підтверджуються копією трудової книжки та не заперечувались сторонами під час розгляду справи.

Рішенням Науково-дослідного інституту промислової медицини № 482 від 25.04.2017 року ОСОБА_3 були встановлені професійні захворювання за діагнозами, - радикулопатія попереко-крижова та шийна, з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим, мязово-тонічним та периферичним нейросудинним синдромами з вазомоторно-трофічними порушеннями на кистях, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових і колінних суглобів та хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії). ЛН першого-другого ступеню.

Як вбачається з матеріалів справи, на підприємстві було проведено розслідування з приводу отримання хронічного професійного захворювання ОСОБА_3, що підтверджується Актом розслідування хронічного професійного захворювання від 25.05.2017 року.

Згідно висновком МСЕК від 29 червня 2017 року позивачу була встановлена втрата професійної працездатності по діагнозу радікулопатія в розмірі 35% та по діагнозу ХОЗЛ – 15%, загалом по профзахворюванням встановлено 50 % втрати працездатності та третя група інвалідності.

Причиною професійного захворювання є робота в умовах впливу шкідливих факторів. Працюючи на підприємстві відповідача, виконував роботи в умовах, які характеризувалися запиленістю повітря робочої зони, підвищених параметрів, а саме: пил з вмістом вільного діоксину кремнію від 10 до 70% в концентраціях 3,6 мг/м3 при ГДК -2,0 мг/м3, також, важкість праці: важкість вантажу, що постійно підіймалися та переміщувалися вручну – 37 кг. при допустимій до 30 кг. Періодичне перебування в незручній позі – 48,2% зміни, при допустимому до 25%, що підтверджується Актом розслідування хронічного професійного захворювання .

Відповідно до Закону України "Про охорону праці, на підприємство покладено обов'язок забезпечити якісні та безпечні умови праці, а в даному випадку показники мікроклімату інші показники умов праці відхиляються від встановлених нормативних показників, що стали причиною профзахворювання позивача.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що при виконанні трудових обов'язків здоров'ю позивача була заподіяна шкода професійним захворюванням, на підприємстві відповідача позивач деякий час працював, виконуючи роботи в умовах перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу.

Як встановлено із медичних документів, позивач взв'язку з отриманим професійним захворюванням постійно відчуває біль у грудях та міжлопатковій дільниці, слабкість, запаморочення. Досить часто (декілька разів на добу) у нього утруднюється дихання, з'являється головний біль при підвищенні артеріального тиску. Такий стан не дає можливості спокійно спати вночі, займатись будь-якою фізичною роботою, адже будь-які фізичні навантаження викликають у нього задишку та кашель з виділенням харкотиння, він швидко втомлюється, не можу довгий час ходити або стояти, постійно відчуває загальну втому.

При цьому суд враховує, що моральні страждання позивача мають постійний характер, незважаючи на регулярні курси лікування, стан здоров`я позивача покращується тимчасово. Постійний характер фізичних страждань через постійні болі позивача знаходить також підтвердження в медичних документах, з яких убачається, що позивач має необхідність проходити регулярне стаціонарне лікування з приводу професійного захворювання. Фізичний стан, самопочуття з часом не покращується, лікування в медичних установах приносить тимчасовий результат, періодично відбуваються загострення - рецидив хвороби. Зазначені обставини викликають відчуття неповноцінності у позивача, через що він переживає моральні страждання. Такі обставини вносять суттєві зміни в життєвих стосунках, він вимушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя, змінити спосіб життя.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішенні від 08.11.2005 року "Кечко проти України" у випадках, коли з набуттям чинності певного закону його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права. При цьому рішенням Конституційного суду України № 20-рп/2008 від 08.10.2008, абз. 9 п. 5 встановлено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.

Згідно частин 1,3 ст. 13 Закону України "Про охорону праці", роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Враховуючи встановлені судом обставини, які знайшли підтвердження в наданих доказах, встановлений факт завдання моральної шкоди позивачу підприємством, суд вважає, що причинена моральна шкода підлягає компенсації.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У зв'язку з тим, що відповідно до положень ст. 237-1 КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання позивачем трудових обов'язків, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про відшкодування на користь позивача моральної шкоди з відповідача.

Як роз'яснено у п.9 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" №4 від 31 березня 1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках та ін. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Таким чином, суд дійшов висновку, про наявність правових підстав для відшкодування моральної шкоди позивачу.

Обговорюючи розмір відшкодування моральної шкоди суд виходить з меж позовних вимог та доводів позовної заяви, тяжкості наслідків, які настали в здоров`ї позивача, незворотності таких наслідків, розміру втрати працездатності, відсутності наявності динаміки покращення стану позивача, настання негативних змін у його житті, неможливість відновлення стану, який мав потерпілий до професійного захворювання, з урахуванням ступеню вини відповідача, час роботи на підприємстві відповідача в умовах шкідливих факторів, постійний характер страждань позивача, який переносить постійний фізичний біль, обмежений в можливості роботи в домашньому господарстві, звичайних повсякденних заняттях та активному спілкуванні з сім`єю, що вносить істотні вимушені зміни у життєвих стосунках, виходячи із засад розумності та справедливості, і вважає необхідним призначити позивачу компенсацію в розмірі 5000,00 грн., що буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди.

У судовому засіданні встановлені обставини щодо наявності правових підстав для відшкодування моральної шкоди позивачу, оскільки уже самим фактом втрати позивачем професійної працездатності йому спричинена моральна шкода.

На підставі ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 704,80 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 76, 83, 95, 133, 141, 259, 265 – 268 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про стягнення моральної шкоди, в зв'язку з ушкодженням здоров'я – задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» (50029 Дніпропетровська область м. Кривий Ріг вул. Конституційна, 5 ідентифікаційний код 00191329) на користь ОСОБА_3 компенсацію за спричинену моральну шкоду, в зв'язку з ушкодженням здоров'я, в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень, без утримання податку з доходів з фізичних осіб та інших обов’язкових платежів.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» (50029 Дніпропетровська область м. Кривий Ріг вул. Конституційна, 5 ідентифікаційний код 00191329) на користь держави – судовий збір в розмірі 704,80 гривень.

У решті позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу протягом тридцяти днів з часу його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: І. Я. Чорний