Court ruling № 73221880, 06.04.2018, Leninskyi District Court of Dnipropetrovsk City

06.04.2018 Єдиний унікальний номер 205/2126/18

Провадження № 2/205/1784/18

УХВАЛА

6 квітня 2018 року м. Дніпро

Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Приходченко О.С., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Департаменту адміністративних та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання осіб такими, що втратили право користування домоволодінням, зняття з реєстраційного обліку та зобов’язання вчинити певні дії, –

ВСТАНОВИВ:

Представником ОСОБА_1 ОСОБА_4 29 березня 2018 року поштою було направлено до суду позов до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Департаменту адміністративних та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання осіб такими, що втратили право користування домоволодінням, зняття з реєстраційного обліку та зобов’язання вчинити певні дії, який надійшов до суду 2 квітня 2018 року.

Матеріали позову в провадження судді канцелярією суду було передано 3 квітня 2018 року.

Разом з позовною заявою представником позивача було подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якому він посилається на те, що позивач інших доходів крім пенсії не має, знаходиться у тяжкому матеріальному становищі.

Згідно ч. 3 ст. 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Виходячи зі змісту ч.ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, враховуючи майновий стан сторони.

Проте, вказаною нормою Закону передбачено право суду, а не обов’язок щодо звільнення від сплати судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Отже, позивач не позбавлений права просити суд відстрочити або розстрочити сплату судового збору.

Крім того, ч. 4 ст. 62 ЦПК України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". Разом з тим, до доручення надання безоплатної вторинної правової допомоги від 18 січня 2018 року адвокатом не було додано ордер, а тому права підпису на будь-яких заявах від імені позивача адвокат ОСОБА_5 також не має.

За таких обставин, у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 136, ч. 1 ст. 260 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Приходченко