Decision № 73186, 10.08.2006, Commercial Court of Khmelnytskyi Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" серпня 2006 р.

Справа № 18/3855

За позовом Житлово-експлуатаційної контори №3, м.Хмельницький

до Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький

про стягнення 10000 грн.

Суддя Саврій В.А.

Представники сторін:

Від позивача –Магдюк О. В. - за дорученням від 03.04.2006 р.

Від відповідача - Якимчук В. В. - за довіреністю №15/08 від 04.01.2006 р.

Суть спору: Позивач в позові та в судовому засіданні просить стягнути з відповідача 10000 грн. заборгованості відповідно до укладеного договору поруки від 06.05.2003 р., укладеного між сторонами.

Відповідач відзив на позов не подав, повноважний представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

06.05.2003 р. між сторонами було укладено договір поруки № 2, який підписаний уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до умов договорів (п. 1.1) поручитель (ЖЕК №3) зобов'язується солідарно відповідати перед кредитором (ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго") за виконання боржником (МКП "Хмельницьктеплокомуненерго") своїх зобов'язань, що був укладений між кредитором та боржником на суму 10000 грн. Згідно п. 2 договору у випадку не виконання або неналежного виконання боржником своїх зобов'язань перед кредитором за договором оплатити вартість наданих послуг; відшкодувати кредитору збитки та сплатити пеню, нараховану за несвоєчасне виконання боржником своїх зобов'язань.

На виконання договору позивач передав відповідачу вексель №823150182352 від 27.06.2003 р. на суму 10000 грн., яким було погашено заборгованість перед кредитором. Факт передачі векселя підтверджується актом приймання-передачі векселів від 27.06.2003 р.

Однак відповідач розрахунку за дане погашення боргу не провів. У зв'язку з цим 24.05.2006 р. відповідачу направлено вимогу №69, в якій пропонувалось в семиденний термін перерахувати заборгованість в розмірі 10000 грн. на рахунок позивача. Оскільки відповідач відповіді на вимогу не надав, суму боргу не сплатив, позивач звернувся з позовом про примусове стягнення даного боргу.

Таким чином, на день розгляду справи відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 10000 грн. Дана заборгованість підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне:

Відповідно до ч. 2 п.1 ст. 175 Господарського кодексу майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідності до ст. 11 та ст. 509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Згідно п.4. Прикінцевих положень Господарського кодексу України, кодекс застосовується до господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання чинності цими положеннями.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

За умовами п. 2 ст. 556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача обґрунтовані матеріалами справи, відповідають вимогам чинного законодавства і підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись Конституцією України, ст.ст. 11, 509, 526, 556 ЦК України, ст. 174, 193, 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

Позов Житлово-експлуатаційної контори №3, м. Хмельницький до Міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м. Хмельницький про стягнення 10000 грн. задовольнити.

Стягнути з Міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м. Хмельницький (вул. Пересипкіна, 5, код 03356571) на користь Житлово-експлуатаційної контори №3, м. Хмельницький (вул. Молодіжна, 3, код 03356306) 10000 грн. (десять тисяч грн.) заборгованості, 102 грн. (сто дві грн. ) витрат по оплаті державного мита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя В.А. Саврій

Віддруковано 3 примірника.

1.В справу.

2. Позивачу.

3.Відповідачу