Decision № 73170997, 03.04.2018, Vilniansk District Court of Zaporizhzhia Oblast

Справа № 314/2722/18

Провадження № 2/314/127/2018

Повне рішення суду, складено 02 квітня 2018 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Вільнянськ 26 березня 2018 року

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючий суддя - Кофанов А.В.,

при секретарі - Лазечна Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Запорізького національного технічного університету до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

в с т а н о в и в :

Позивач - Запорізький національний технічний університет - звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому вимагав стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 1618 гривень 50 копійок.

Як зазначив представник позивача у позовній заяві, 04.09.2013 року між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання освітніх послуг, згідно якого останній був зарахований на 3-й курс заочного відділення за контрактом на навчання за спеціальністю "Фізичне виховання". Освітні послуги згідно контракту були надані відповідачу у повному обсязі, але він, в порушення пп.4.2, 4.3 договору, у повному обсязі ці послуги не оплатив, заборгованість відповідача складає 1618 гривень 50 копійок. Враховуючи це, позивач й звернувся до суду із зазначеними вимогами.

Під час судового розгляду справи позивач уточнив свої позовні вимоги, у зв'язку із добровільним погашенням відповідачем заборгованості за контрактом, просить стягнути з нього лише судовий збір у розмірі 1600 гривень, сплачений при поданні позовної заяви.

У судове засідання представник позивача не з'явився, подав заяву, згідно якої просить розглянути справу за своєї відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні наголосив про повне погашення заборгованості за контрактом, заперечує проти сплати судового збору.

Вирішуючи позов, суд виходить з наступного.

Факт погашення відповідачем ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання освітніх послуг від 04.09.2013 року, підтверджений відповідною квитанцією (а.с.17), та визнаний самим позивачем.

Щодо стягнення судового збору, суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Можливість часткового повернення судового збору передбачена ч.1 ст.142 ЦПК України, згідно якої у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Також, згідно ч.3 цієї ж статті, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

У даній справі позивач не вчинив жодних процесуальних дій, які б давали йому можливість претендувати на повернення та/або стягнення судового збору з відповідача (зокрема, відмову від позову внаслідок задоволення відповідачем заявлених вимог). У зв'язку з цим суд не вбачає підстав для задоволення його вимоги про відшкодування судового збору з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 13, 89, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позову Запорізького національного технічного університету до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Апеляційного суду Запорізької області через Вільнянський районний суд Запорізької області.

Суддя А.В. Кофанов

26.03.2018 року

Суддя Андрій Валентинович Кофанов

03.04.2018