Decision № 73155708, 02.04.2018, Ternopil City and District Court of Ternopil Oblast

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.04.2018 Справа №607/6416/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого Сливка Л. М.

за участі секретаря судового засідання Зарічної О. П., позивача ОСОБА_1,представника позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії , –

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в інтересах якої діє ОСОБА_2 пред’явила до суду адміністративний позов до відповідача ОСОБА_3 об»єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, у якому, згідно уточнених позовних вимог , просить визнати неправомірними дії відповідача щодо виплати пенсії ОСОБА_1 у неправильному розмірі та зобов»язати відповідача вилатити ОСОБА_1 Д . недоплачені суми пенсії за період з жовтня 2010 року по травень 2017 року в загальному розмірі 16523,95 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог вказує на те, що за заявою позивача щодо неправомірних дій відповідача під час виконання постанови Тернопільського міськрайонного суду від 29 червня 2011 року щодо здійснення ОСОБА_1 перерахунку пенсії, 25 листопада 2015 року працівниками Головного управління Національної поліції у Тернопільській області були внесені відомості в ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України. Під час досудового розслідування постанова від 29 червня 2011 року була скасована Вищим адміністративним судом України, тому 29 грудня 2016 року кримінальне провадження органом досудового розслідування закрите за фактом відсутності в діях відповідача ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

Однак, відповідно до Висновку експертів за результатами проведеної під час досудового розслідування судово-економічної експертизи від 18 листопада 2016 року за № 366/16-22 , встановлено , що у період з лютого 2010 року по грудень 2011 року позивачці ОСОБА_1 декілька разів здійснені перерахунки пенсії і розміри пенсії визначені експертами та ті, які фактично нараховувались та виплачувались відповідачем позивачу є різними. Так, експерти дійшли до висновку, що з грудня 2016 року по теперішній час розмір пенсія позивачки повинен становити 2438,03 гривень, натомість відповідно до довідки ОСОБА_3 об»єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області становить 2009,87 гривень. У травні 2015 року позивач зверталась до відповідача із заявою щодо роз»яснення складових її пенсії, у відповіді було зазначено суму індексації в розмірі 179,36 гривень, яка не включалась за період з 2013 року до загального розміру пенсійних виплат. Відповідно до вимог ст. 40 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування «для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за 60 будь яких календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, включаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд, за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. За таких обставин позивач та її представник вважають, що з урахуванням зазначеного, вимог ч. 4 ст. 42, ст. 9 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», відповідач зобов»язаний виплатити ОСОБА_1 недоплачені суми пенсії в розмірі 16523,95 гривень за період з жовтня 2010 року по травень 2017 року. Також вказують, що позивач про неправильне нарахування пенсійних виплат дізналася лише після закриття кримінального провадження.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали та просили задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, подав відзив на заявлені позовні вимоги, у якому, просить у задоволенні позову відмовити. Попередньо у судовому засіданні також просив у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити як безпідставному .

Судом установлено, що позивачка ОСОБА_1 з 01 січня 2004 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", при страховому стажі 36 років 08 місяців 11 днів.

Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 11 січня 2006 року позивачці було проведено перерахунок пенсії по стажу та заробітній платі.

Згідно із заявою від 25 лютого 2008 року ОСОБА_1 з 01 березня 2008 проведено перерахунок пенсії по стажу та заробітній платі.

Відповідно до заяви від 15 лютого 2010 року ОСОБА_1 з 01 березня 2010 проведено перерахунок пенсії по стажу та заробітній платі із застосуванням показника заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 рік.

На виконання постанов про відкриття виконавчого провадження Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області від 27 січня 2011 ВП №239164483 та від 17 серпня 2011 ВП №28206683 позивачці з 01 лютого 2010 проведено перерахунок пенсії із застосуванням показника заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік, яка становила 1650,43 гривень. Розмір пенсії обчислено із середньомісячного заробітку 3342,22 гривень ( 1650,43*2,02506, де 2,02506 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати за періоди роботи з 01.01.1994 року по 31.12.1998 року та з 01.07.2000 року по 31.01.2010 року , з урахуванням виключення із розрахунку середньої заробітної плати періоду з 01.01.2004 року по 31.12.2007 року ) .

Постановою від 08 травня 2014 року Львівського апеляційного адміністративного суду скасована постанова Тернопільського міськрайонного суду від 29 червня 2011 року в адміністративній справі №2-а7173/11, ухвалена нова постанова, згідно із якою ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позовних вимог про проведення перерахунку пенсії за період з лютого по вересень 2010 року застосуванням показників середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до закону враховується для обчислення пенсії за 2009 рік .

Таким чином, з 01 листопада 2014 року – дати отримання відповідачем постанови від 08 травня 2014 року Львівського апеляційного адміністративного суду, пенсію позивачки перераховано із врахування середньомісячної заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за 2007 рік, яка становить 1197,91 гривень .

Пунктом 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (із змінами, внесеними Законом України "Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI) передбачено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

З 01 листопада 2014 розмір пенсії позивачки обчислено із середньомісячного заробітку 2425,84 гривень (1197,91*2,02506) при страховому стажі тривалістю 44 роки 01 місяць 09 днів.

Пенсійна виплата становила 1830,51 гривень, із яких: 1443,69 гривень - розмір пенсії за віком (2425,84*0,59513, де 0,59513 – коефіцієнт страхового стажу з врахуванням збільшення величини оцінки одного року на 1,35%); 227,76 гривень - доплата за 24 роки понаднормативного стажу; 59,06 гривень - підвищення відповідно до п.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв»язку із ростом середньої заробітної плати в Україні; 100 гривень - доплата відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2012 №327.

З 01 січня 2017 розмір пенсії позивачки обчислено із середньомісячного заробітку 2425,84 гривень (1197,91*2,02506) при страховому стажі тривалістю 44 роки 01 місяць 09 днів.

Пенсійна виплата становила 2009,87 гривень, із яких :-1443,69 гривень - розмір пенсії за віком (2425,84*0,59513, де 0,59513 - коефіцієнт страхового стажу з врахуванням збільшення величини оцінки одного року на 1,35%); 299,28 гривень - доплата за 24 роки понаднормативного стажу; 59,06 гривень - підвищення відповідно до п.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із ростом середньої заробітної плати в Україні; 100 гривень - доплата відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2012 №327; 107,35 гривень - фіксований розмір індексації.

З 01 травня 2012 року набрала чинності постанова кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту населення" від 23 квітня 2012 року №327, якою встановлено, що пенсії, призначені (перераховані) до 2008 року із застосуванням показників середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2005-2006 роки відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перераховуються із застосуванням показників відповідно середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік.

Відповідно із Висновком експертів за результатами судово-економічної експертизи №366/16-22 від 18 листопада 2016 року ОСОБА_3 відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, який підтверджений експертами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судовому засіданні , вбачається, що за період з грудня 2016 року по травень 2017 року розмір пенсії ОСОБА_1 мав складати 2438,03 гривень, ОСОБА_1 фактично виплачена пенсія в розмірі 2009,87 гривень, недоплата пенсії ОСОБА_1 складає 2568,96 гривень.

Суд, оцінивши в сукупності зібранні по справі докази, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Відповідно до вимог частини 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно із вимогами частини 1 сттатті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 1, 2 статті 9 Кодексу адміністративного суду України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод , інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно із вимогами статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач як на основний доказ обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на висновок експертів за результатами проведення судово-економічної експертизи від 18 листопада 2016 №366/16-22. В даному висновку експертами вказується на неправильне застосування відповідачем показника заробітної плати заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні. Експерти посилаються на те, що при перерахунку пенсії застосовується показник середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, тобто при перерахунку пенсії, тому вважають, що позивачу ОСОБА_1 у 2010 році повинен був застосовуватися показник середньої заробітної плати за 2009 рік.

Натомість Верховний Суд України у постановах - від 20 березня 2012року справа №21-62а12, від 21 березня 2012 справи №№21-456а11, 21-2а12, 21-9а12, від 10 квітня 2012 року №21-450а11, дійшов до висновку, що перерахунок пенсії на підставі частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» здійснюється із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, та розраховується за формулою, наведеною в частині другій статті 40 цього Закону. При такому перерахунку зазначений показник середньої заробітної плати залишається незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність визначених законом підстав для застосування при перерахунку пенсії позивача показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік.

За наведених обставин позов ОСОБА_1 в інтересах якої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 об»єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії до задоволення не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 5, 72-77, 139, 242-246, 250, 251, 255, 293,295,297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В позові ОСОБА_1 в інтересах якої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 об»єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий суддяОСОБА_6