Court ruling № 73149259, 02.04.2018, Dnipro District Court of Kyiv City

Справа № 755/9530/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" квітня 2018 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Бірса О.В., секретар судових засідань Ярмак І.В., розглянувши клопотання слідчого Дніпровського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві Лук’яненка Р.В., про тимчасовий доступ до речей і документів в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.03.2016 за № 1016100040003165 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190КК України,

в с т а н о в и в:

До слідчого судді даного місцевого суду надійшло зазначене клопотання заявника про надання тимчасового доступу до документів у вказаному кримінальному провадженні, яке обумовлене необхідністю встановлення у проваджені обставин регламентованих ст.ст. 2, 91, ч. 5 ст. 163 КПК України.

Слідчий суддя, перевіривши клопотання заявника на дотримання вимог Кримінального процесуального Кодексу України (далі - КПК), приходить до наступного.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).

Згідно ст.ст. 22, 26 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

У даному випадку, слідчий будучи вільним у використанні своїх прав у межах та спосіб передбачений цим Кодексом в судове засідання не прибув, а тому слідчий суддя аналізує вказані у клопотання обставини щодо доцільності надання дозволу на тимчасовий доступ на підставі письмових доказів наданих самими заявниками з урахуванням такого.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.

У випадку необхідності отримання тимчасового доступу до речей і документів, сторона кримінального провадження має право, згідно положень ст. 160 КПК України, звернутись до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів.

При цьому, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю (ч. 5 ст. 163 КПК України).

Тобто, обставини регламентовані ч. 5 ст. 163 вказаного Кодексу в силу норм його ст.ст. 22, 26 підлягають доказуванню заявником.

При цьому, згідно правової позиції Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної у витягу з Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, яка ураховується слідчим суддею виходячи з норм Закону України «Про судоустрій і статус суддів», слідує, що окрему проблему становить подання слідчими та прокурорами разом з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів копій документів, в тому числі витягу з ЄРДР, які належним чином або взагалі не засвідчені, що позбавляє слідчого суддю можливості пересвідчитися в ідентичності цих документів, в той час, як інформація, що в них міститься, має суттєве значення під час розгляду клопотання цієї категорії та може істотно вплинути на висновки слідчого судді… Саме тому у подібних випадках необхідно постановляти ухвалу про відмову у задоволенні клопотання…

У цьому провадженні заявник долучені до клопотання матеріали жодним чином не завірив.

Тим самим заявник, не надав слідчому судді належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у провадженні обставин регламентованих ч. 5 ст. 163 КПК України.

Тим паче, що в цьому ж узагальненні ВССУ висловив позицію, що неявка без поважної причини сторони кримінального провадження, якою подане клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, свідчить про фактичне не підтримання поданого клопотання та не доведення згаданих обставин, що має оцінюватись як підстава для відмови в задоволенні такого клопотання.

За таких обставин, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) не містять належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у ньому обставин, які визначені ст.ст. 160, 163 КПК України, а дорученні до клопотання матеріали взагалі не засвідчені, що позбавляє слідчого суддю можливості пересвідчитися в ідентичності цих документів, в той час, як інформація, що в них міститься, має суттєве значення під час розгляду клопотання цієї категорії та може істотно вплинути на висновки слідчого судді.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-2, 7-29, 36-41, 131-132, 159-166, 258, 309, 310, 395 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання слідчого Дніпровського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві Лук’яненка Р.В., про тимчасовий доступ до речей і документів в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.03.2016 за № 1016100040003165 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, однак заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя : О.В. Бірса