№ 73126, 26.07.2006, Commercial Court of Kharkiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2006 р.

09 год. 50 хвил. Справа № АС-27/375-06

вх. № 7125/1-27

Суддя господарського суду Харківської області Мамалуй О.О.

за участю секретаря судового засідання Макаровських А.С.

представників сторін :

прокурора – Балаклицький В.В.

позивача – Биков В.А. – старший державний податковий інспектор (за дорученням), Мац юра Н.П. – начальник відділу (за дорученням)

відповідача – Мацокін В.В. – представник (за дорученням), Ткаченко С.В. – представник (за дорученням)

по справі за позовом Ізюмського міжрайонного прокурора м. Ізюм в інтересах держави в особі Ізюмської ОДПІ, м. Ізюм, Харківська область

до Ізюмське комунальне водопровідно-каналізаційне господарство, м. Ізюм,Харківська область

про стягнення 265032,04 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ізюмський міжрайонний прокурор Харківської області в інтересах держави в особі Ізюмської ОДПІ Харківської області, після уточнення своїх позовних вимог, просить стягнути з відповідача, Ізюмського комунального водопровідно-каналізаційного господарства, м. Ізюм Харківської області податковий борг в сумі 551922,54 грн. за рахунок активів.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що відповідач станом на 01.07.2006 р. має податковий борг по збору за геологорозвідувальні роботи та збору за спеціальне використання водних ресурсів у розмірі 551922,54 грн.

Відповідач 26.07.2006 р. через канцелярію суду надав заяву про відстрочення та розстрочення сплати податкового боргу в частині задоволених позовних вимог. Але суд констатує, що відстрочення виконання рішення Кодексом адміністративного судочинства України передбачено тільки на стадії виконання рішення, тому в задоволенні даної заяви необхідно відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що станом на 01.07.2006 року у відповідача склалась заборгованість по платежах в бюджет на загальну суму 551922,54 грн., а саме:

- по збору на геологорозвідувальні роботи – 239784,18 грн. основного боргу та 21744,89 грн. пені, нарахованої на підставі ст. 16 Закону України ”Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”;

- по збору за спеціальне використання водних ресурсів – 266654,12 грн. основного платежу та 23739,35 грн. пені, нарахованої на підставі ст. 16 Закону України ”Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Податкові зобов”язання узгоджені, самостійно визначені платником податків у податкових деклараціях вважаються узгодженими з дня подання таких декларацій, та не можуть бути оскаржені в адміністративному та судовому порядку.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п.6.2. ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем до відповідача у відповідності до приписів діючого законодавства, було надіслано податкову вимогу № 11271/47 від 16.10.2001 року про сплату податкового боргу, в якій було повідомлено про суму узгодженого податкового боргу та виникнення податкової застави, яку було отримано 25.11.2001 р. 21.11.2001 р. була направлена друга податкова вимога № 2/107, яка одержана 27.11.2001 р., в якій було повідомлено про зобов’язання сплатити штраф та про застосування органами податкової служби заходів по примусовому стягненню.

Протягом трьох місяців після виникнення податкового боргу та направлення першої та другої податкових вимог, відповідач не виконав зобов’язання по сплаті податків, тому позивач, керуючись ст. 7, 9, 10 Закону України „Про погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” провів заходи по стягненню податкового боргу, а саме:

18.03.2002 р. було прийняте рішення № 16/4-24673063/2448 про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів. 19.03.2002 р. складено акт опису активів.

04.06.2002 р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 5596/1024-213 та 11.06.2002 р. надійшла відповідь від відповідача про визнання податкового боргу в повному обсязі.

Позивач, з метою забезпечення заходів стягнення податкового боргу направило платіжні вимоги до банківської установи від 12.06.2002 р. № 60,61; від 12.11.2002 р. № 96,100; від 13.11.2002 р. № 102; від 20.11.2002 р. № 115; від 26.11.2002 р. № 123,124; від 05.12.2002 р. № 143; від 25.12.2002 р. № 163,169; від 26.12.2002 р. № 170,174,173,175, які були повернуті банком без виконання у зв”язку з відсутністю коштів на рахунках підприємства.

Рішенням від 23.12.2002 р. позивачем було застосовано адміністративний арешт активів боржника.

Як свідчать матеріали справи, позивач здійснював всі заходи по стягненню податкового боргу платника податків, передбачені діючим законодавством, але вони не призвели до погашення податкового боргу.

Відповідно до п. п. 3.1.1. п.3.1. ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду (господарського суду).

Виходячи з вищевикладеного, позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 8 Конституції України, враховуючи ст.ст. 4, 8, 17, 50, 86, 87, 94, 138, 143, 151-153, 160- 163 , п. 1, 2-1, 7 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства (64300, Харківська область, м. Ізюм, вул. Калініна, 11, р/р 260065301760109 в Ізюмському відділенні АК ПІБ, код ЗКПО 24673063) на користь бюджету грошові кошти в розмірі 551922,54 грн. за рахунок активів.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Постанову в повному обсязі виготовлено 31.07.2006 р. о 09-30 год.

Суддя Мамалуй О.О.