Decision № 73099478, 02.04.2018, Mykolaiv District Administrative Court

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2018 р. справа № 814/15/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О. розглянув в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54034

до відповідача:ОСОБА_2 освіти і науки України, пр-т Перемоги, 10, м. Київ, 01135

про:визнання недостовірної інформації,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач або ОСОБА_1) звернувся з позовом до ОСОБА_2 освіти і науки України (далі-відповідач) з наступними позовними вимогами:

- визнати недостовірною інформацію надану позивачу ОСОБА_2 освіти і науки України у листі від 13.12.2017 р. №1/11-13076 про те, ІНФОРМАЦІЯ_1, здобута за радянських часів в інститутах, академіях, університетах, прирівнюється відповідно до чинного законодавства до вищої освіти освітньо – кваліфікаційного рівня спеціаліста (повної вищої освіти) у термінології Закону України «Про вищу освіту» 2002 року або до освітнього рівня магістра;

- визнати недостовірною інформацію надану позивачу ОСОБА_2 освіти і науки України у листі від 13.12.2017 р. №1/11-13076 про те, що видача позивачу виготовленого у 2016 році дубліката диплома спеціаліста є правомірною.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що надана відповідачем інформація у листі від 13.12.2017 р. №1/11-13076 не відповідає чинному законодавству України, а відтак є недостовірною.

Ухвалою суду від 05.01.2018 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позовну заяву.

Відповідач відзив до суду не надав.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Заяв і клопотань учасники справи суду не подавали.

Процесуальних дій у справі судом не вчинялось.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

В 1981 році ОСОБА_1 закінчив навчання у Миколаївському державному педагогічному інституті ім. Белінського, за результатами навчання йому було присвоєно кваліфікацію вчителя математики за спеціальністю математика та видано диплом №220856 від 24.06.81, який втрачено.

У 2016 році ОСОБА_1 виготовлено дублікат диплома спеціаліста.

Позивач не погодившись з освітнім рівнем зазначеним у дублікаті диплому 2016 року, звертався до Урядової гаряої лінії і просив забезпечити видачу дубліката диплома бакалавра, оскільки його кваліфікація і термін навчання відповідачє освітньому рівню «бакалавр».

Звернення позивача було направлено для розгляду до ОСОБА_2 освіти і науки України.

Листом від 13.12.2017 р. №1/11-13076 ОСОБА_2 освіти і науки України повідомило позивача, ІНФОРМАЦІЯ_1, здобута за радянських часів в інститутах, академіях, університетах, прирівнюється відповідно до чинного законодавства до вищої освіти освітньо – кваліфікаційного рівня спеціаліста (повної вищої освіти) у термінології Закону України «Про вищу освіту» 2002 року або до освітнього рівня магістра, а також відповідач зазначив, що видача диплома бакалавра у якості дубліката диплома про вищу освіту, здобуту до 1991 року відсутні, а виготовлення у 2016 році дубліката диплома спеціаліста є правомірною.

Відповідно до ст.60 Закону Української РСР “Про народну освіту” №2778-VII від 28.06.78, особам, які закінчили вищі навчальні заклади, присвоюється кваліфікація відповідно до здобутої спеціальності, видається диплом і нагрудний знак встановленого зразка. Особам, які закінчили вищі навчальні заклади і добилися великих успіхів у навчанні та виявили себе в науковій і громадській роботі, видається диплом з відзнакою.

Згідно з ст.36 Закону Української РСР “Про освіту” №1060-XII від 23.05.91 випускникам вищих навчальних закладів присвоюється кваліфікація спеціаліста з вищою освітою певного професійного спрямування або спеціальності, яка відповідно до обсягу державної освіти визначається такими рівнями: молодший спеціаліст - забезпечують технікуми, училища, інші навчальні заклади еквівалентного рівня; бакалавр - забезпечують коледжі, інститути, консерваторії, інші навчальні заклади еквівалентного рівня; спеціаліст - забезпечують інститути, інші навчальні заклади еквівалентного рівня; магістр - забезпечують інститути, академії, університети, інші навчальні заклади, що мають відповідний сертифікат.

Відповідно до ст.5 Закону України “Про вищу освіту” №2984-III від 17.01.02 до структури вищої освіти входять освітні й освітньо-кваліфікаційні рівні: 1) освітні рівні: неповна вища освіта; базова вища освіта; повна вища освіта; 2) освітньо-кваліфікаційні рівні: молодший спеціаліст; бакалавр; спеціаліст, магістр.

Відповідно до ст.5 Закону України “Про вищу освіту” №1556-VII від 01.07.14 р., здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою відповідної освітньої (освітньо-професійної чи освітньо-наукової) або наукової програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії; 5) доктор наук.

Таким чином, відповідність освітнього рівня вищої освіти, встановленого станом на 1981 рік, відповідно до Закону УРСР “Про народну освіту” №2778-VII від 28.06.78, з освітніми рівнями, встановленими Законом УРСР “Про освіту” 1060-XII від 23.05.91, Законом України “Про вищу освіту” №2984-III від 17.01.02, Законом України “Про вищу освіту” №1556-VII від 01.07.14 не встановлені.

Крім того, у статті 1 Закону України «Про вищу освіту» від 17.01.2002 року, в якій викладена термінологія, про яку зазначив відповідач у своєму листі, відсутнє визначення, ІНФОРМАЦІЯ_2, здобута за радянських часів в інститутах, академіях, університетах, прирівнюється відповідно до чинного законодавства до вищої освіти освітньо – квалфікаційного рівня спеціаліста (повної вищої освіти) або до освітнього рівня магістр.

Отже, Законом не передбачено документів про вищу освіту, які видаються замість втрачених або у разі виправлення помилки, для осіб, які закінчили вищі навчальні заклади до 1991 р., до введення сучасних освітніх рівнів (бакалавра, магістра та ін). Відтак, інформація надана позивачу у листі про те, що відповідно до чинного законодавства освіта здобута до 1991 року прирівнюється до рівня спеціаліста чи магістра є недостовірною. А також, є недостовірною інформація, що видача дубліката диплома спеціаліста у 2016 році є правомірною, оскільки у 2016 році у Законі відсутній такий ступінь вищої освіти, як спеціаліст.

Суд констатує, що він не наділений правом визнати інформацію недостовірною, але встановивши факт протиправності дій відповідача у цій справі, суд у відповідності до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, не позбавлений можливості захистити права позивача шляхом визнання протиправними дій відповідача, які полягають у наданні позивачу помилкової відповіді на його звернення.

Судові витрати у справі відсутні.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54034, НОМЕР_1) до ОСОБА_2 освіти і науки України (пр-т Перемоги, 10, м. Київ, 01135, ідентифікаційний код 38621185) задовольнити.

2. Визнати протиправними дії ОСОБА_2 освіти і науки України (пр-т Перемоги, 10, м. Київ, 01135, ідентифікаційний код 38621185), які полягають у наданні ОСОБА_1 (вул. Паркова, м. Миколаїв, 54034, НОМЕР_1) відповіді, викладеної у листі від 13.12.2017 р. №1/11-13076 про те, ІНФОРМАЦІЯ_1, здобута за радянських часів в інститутах, академіях, університетах, прирівнюється відповідно до чинного законодавства до вищої освіти освітньо – кваліфікаційного рівня спеціаліста (повної вищої освіти) у термінології Закону України «Про вищу освіту» 2002 року або до освітнього рівня магістра;

3. Визнати протиправними дії ОСОБА_2 освіти і науки України (пр-т Перемоги, 10, м. Київ, 01135, ідентифікаційний код 38621185), які полягають у наданні ОСОБА_1 (вул. Паркова, м. Миколаїв, 54034, НОМЕР_1) відповіді, викладеної у листі від 13.12.2017 р. №1/11-13076 про те, що видача йому виготовленого у 2016 році дубліката диплома спеціаліста є правомірною.

4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз