Decision № 73075128, 29.03.2018, Commercial Court of Kharkiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2018 р.Справа № 922/358/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ""Quanta System", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Харків", м. Харків про стягнення 34509,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Quanta System" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 урожай Харків" в якому простить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором про надання послуг №32-К від 11.03.2014 у розмірі 34509,90 грн., з яких: 30450,00 грн. - сума основної заборгованості, 3262,85 грн. - сума інфляційних втрат, 797,05 грн. - сума 3% річних від простроченої заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по вказаному договору щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг. В якості правової підстави позивач вказує ст.ст. 526, 549-551, 625 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 217,222, 230-232 ГК України.

Витрати по оплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу позивач просить суд покласти на відповідача.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею призначено ОСОБА_2

Відповідно до частини першої пункту 3 статті 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме - це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.

Частиною 1 статті 247 ГПК України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 21.02.2018 позовна заява була прийнята до провадження та відкрито провадження у справі.

Цією ж ухвалою суду було задоволено клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Було постановлено справу №922/358/18 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 5 статті 252 ГПК України, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Визначено відповідачу строк для подання заяви з запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Запропоновано відповідачу в п’ятнадцятиденний строк від дня отримання цієї ухвали надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст. 165 ГПК України. Роз'яснено позивачу, що він має право протягом 10 днів з дня отримання відзиву, подати до суду відповідь на відзив, оформлену згідно вимог ст. 166 ГПК України. Роз'яснено відповідачу, що він має право протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив, подати до суду заперечення на відповідь на відзив, оформлені згідно вимог ст. 167 ГПК України.

Заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та відзив на позовну заяву відповідач суду не подав. Судом двічі на адресу відповідача, яка зазначена у позовній заяві та яка співпадає з адресою відповідача у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, направлялась ухвала про відкриття провадження у справі. Проте, вказана ухвала була повернута до суду без вручення відповідачу з відміткою поштового відділення "інші причини, що не дають змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення".

Згідно ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини 2 статті 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно статті 114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд встановив наступне.

11.03.2014 між сторонами був укладений договір №32-К, відповідно до умов якого замовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) проводить сервісне обслуговування комп'ютерної техніки (оргтехніки), у тому числі заправки та/або відновлення картриджів (далі - договір).

Згідно п. 2.2 договору, оплата за виконані роботи проводиться замовником згідно акту виконаних робіт на протязі десяти банківських днів, з моменту підписання акту виконаних робіт та надання виконавцем рахунку на оплату.

Оплата проводиться шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця (п. 2.3 договору).

На виконання умов договору, позивачем відповідачу були надані послуги на загальну суму 30450,00 грн., що підтверджується актами надання послуг, а саме: №140 від 19.01.2017 на суму 3560,00 грн., №201 від 25.01.2017 на суму 3580,00 грн., №224 від 26.01.2017 на суму 1220,00 грн., №592 від 27.02.2017 на суму 13400,00 грн., №696 від 09.03.2017 на суму 3630,00 грн., № 873 від 24.03.2017 на суму 600,00 грн., №1416 від 15.05.2017 на суму 3360,00 грн., №1494 від 22.05.2017 на суму 1100,00 грн. (а.с. 14-21).

Вказані акти підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Втім, відповідач надані послуги по вказаним актам не оплатив, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 30450,00 грн.

Між сторонами був підписаний акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого, за період з 01.01.2017 - 05.12.2017, відповідач має кредиторську заборгованість перед позивачем у розмірі 30450,00 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на день розгляду справи в суді, відповідач не надав доказів сплати заборгованості та не надав суду доказів, які б спростовували позовні вимоги позивача.

Отже, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання свого зобов'язання з оплати наданих послуг за договором №32-К від 11.03.2014 на суму 30450,00 грн., а позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Розглянувши позовні вимоги про стягнення з відповідача 3262,85 грн. інфляційних втрат та 797,05 грн. 3% річних, суд дійшов висновку про їх задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Судом враховано, що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому, сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Перевіривши правильність нарахування 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, розрахунок здійсненний позивачем з урахуванням наведених норм законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 3262,85 грн. та 3% річних у розмірі 797,05 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

19.03.2018 до суду від позивача надійшло клопотання про розподіл судових витрат, в якому він просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн.

Згідно ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, 29.12.2017 між ТОВ "Quanta System" (замовник) та Адвокатським об’єднанням “Правота” (виконавець) був укладений договір №б/н про надання юридичних послуг. Відповідно до умов вказаного договору, замовник доручає, а виконавець зобов'язується у встановленому законом порядку надавати замовникові комплекс послуг у сфері юриспруденції (юридичні послуги). Надання послуг (виконання робіт) виконавцем за даним договором оформлюється актом виконаних робіт (надання послуг), що підписується сторонами (п. 2.2 договору). Вартість однієї години наданої послуги за цим договором становить 500,00 грн. без ПДВ. (п. 3.1 договору). Згідно п. 3.3 договору, акт виконаних робіт має містити в собі вид і обсяги виконаних виконавцем для замовника робіт (послуг) у відповідності до предмету договору.

19.03.2018 між Адвокатським об'єднанням "Правота" та ТОВ "Quanta System" був підписаний акт виконання робіт №1, відповідно до якого, виконавець здає, а замовник приймає роботи (послуги), виконані виконавцем у період з 01.01.2018 по 12.02.2018 включно у відповідності до умов договору про надання юридичних послуг (правничої допомоги). Виконавцем у відповідності до договору наданий замовникові комплекс юридичних послуг (правничої допомоги) із захисту майнових і інших інтересів замовника. Комплекс послуг, наданих виконавцем за договором, містить у собі: аналіз практики правозастосування судами з питань стягнення заборгованості, штрафних санкцій - 1 год., аналіз документів, пов'язаних з виникненням боргу ТОВ "ОСОБА_1 урожай Харків" - 1 год., складання позовної заяви, складання процесуальних документів, розрахунку позовних вимог, копій позовної заяви та доданих до неї документів - 2 год., подача позовної заяви, надсилання копії позовної заяви ТОВ "ОСОБА_1 урожай Харків" - 2 год., надання юридичних консультацій замовнику з поставлених ним питань - 1 год. Вартість виконаних виконавцем робіт (наданих послуг) за період з 01.01.2018 по 12.02.2018 включно, відповідно до п. 3.1 договору, складає 3500,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення №1215 від 19.03.2018 ТОВ "Quanta System" сплатило АО "Правота" 3500,00 грн. згідно акту виконаних робіт за юридичні послуги.

Згідно з ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем надано договір про надання правової допомоги, за яким позивачем здійснено оплату за правничу допомогу адвоката у розмірі 3500,00 грн., суд дійшов до висновку про доведеність витрат на оплату послуг з надання правової допомоги у розмірі 3500,00 грн. та покладення їх на відповідача.

Судовий збір, відповідно приписів ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 урожай Харків" (61153, м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 1, код ЄДРПОУ 38156596, п/р 26003310109701 у філії АБ "Південний", МФО 334851) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Quanta System" (61057, м. Харків, вул. Чернишевська, 8, код ЄДРПОУ 31233092, п/р 26003000071301 ПАт "Укрсоцбанк" м. Київ, МФО 300023) - 30450,00 грн. основної заборгованості, 3262,85 грн. інфляційних втрат, 797,05 грн. 3% річних, 1762,00 грн. судового збору та 3500,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено та підписано 29 березня 2018 року.

Суддя ОСОБА_2