Court ruling № 73068866, 30.03.2018, Kyiv City Court of Appeal

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження

№ 22-ц/796/3728/2018

У Х В А Л А

30 березня 2018 року місто Київ

справа № 756/253/17

Апеляційний суд міста Києва у складі судді-доповідача Борисової О.В., перевіривши виконання вимог ст.356 ЦПК України за апеляційною скаргою відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 22 лютого 2018 року, ухваленого під головуванням судді Васалатія К.А., у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 22 лютого 2018 року позов ПАТ «Укрсоцбанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 22 березня 2018 року подали апеляційну скаргу.

Проте, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню апелянтам виходячи з наступного.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

Відповідно до ч.1 ст.58 ЦПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року) сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частиною 1 ст.60 ЦПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до п.п.11 п.16-1 Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції у судах апеляційної інстанції з 01 січня 2018 року здійснюється виключно прокурорами або адвокатами.

Згідно з п.1 ч.5 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Як вбачається з поштового конверту апеляційна скарга була направлена до суду представником відповідачів ОСОБА_4

З матеріалів справи та з апеляційної скарги вбачається, що остання підписана не особисто відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3

При цьому, до апеляційної скарги апелянтами не додано жодних документів, які підтверджували б повноваження інших осіб (особи) на підписання та подання даної апеляційної скарги від імені відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а відтак апеляційна скарга підлягає поверненню апелянтам, відповідно до положень п.1 ч.5 ст. 357 ЦПК України.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.

Повернення апеляційної скарги не перешкоджає відповідачам повторному зверненню з апеляційною скаргою, оформленою відповідно до вимог ст.356 ЦК України, за своїм підписом або через представника (адвоката) з одночасним поданням клопотання про поновлення строку для подачі апеляційної скарги.

У зв'язку з наведеним, повернення апеляційної скарги не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки після усунення вказаних невідповідностей вимогам закону, апелянти мають право повторного звернення до суду із апеляційною скаргою.

Керуючись ст.357 ЦПК України, п.8 ч.1 Розділу XIIІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, ч.6 ст.147, п.3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 22 лютого 2018 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором повернути апелянтам.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя Борисова О.В.