Court ruling № 73040865, 28.03.2018, Donetsk Administrative Court of Appeal

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відкладення розгляду справи

28 березня 2018 року справа № 812/1962/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Сухарька М.Г., Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року в справі № 812/1962/17 (головуючий І інстанції Шембелян В.С.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати неправомірними дії та бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - відповідач, ГУНП) щодо не нарахування та не виплати винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш ніж 3000,00 грн у розрахунку на місяць за період з 07.11.2015 по 20.01.2016 у сумі 16814,95 грн та стягнути вказану винагороду.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.

Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь ОСОБА_1 винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07 листопада 2015 року по 20 січня 2016 року в сумі 15487,03 грн (п'ятнадцять тисяч чотириста вісімдесят сім гривень 03 копійки), з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Національної поліції в Луганській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволені позову відмовити в повному обсязі.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено наступне.

Постанова Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 № 24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» та наказ Міністерства Оборони України від 02.02.2015 № 49 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» регламентували порядок виплати винагороди за участь в антитерористичній операції міліціонерам та не поширювались на поліцейських. Постанова Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 № 24 розповсюджується саме на осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів. Відповідно до статті 80 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIІI «Про Національну поліцію» види спеціальних звань поліцейських розділені на три категорії, а саме, молодшого, середнього, вищого складу поліції. Поняття особи рядового та начальницького складу міститься в Положенні про проходження служби особами рядового та начальницького складу ОВС, яке, у свою чергу, регламентувало порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (міліціонерів) та жодним чином не застосовується до поліцейських. В лавах поліції відсутні спеціальні звання саме осіб рядового та начальницького складу, а тому посилання, що постанова Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 № 24 поширюється на поліцейських, є хибним. Кабінетом Міністрів України не вносилось будь-яких змін до постанови від 31.01.2015 № 24 у зв'язку з прийняттям Закону України від 02.07.2015 № 580-VIІI «Про Національну поліцію». Також апелянт зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження безпосередньої участі позивача у проведенні антитерористичної операції, за яку постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 № 24 встановлено виплату грошової винагороди.

Також, ГУНП звертає увагу суду, що порядок виплати винагороди за участь в антитерористичній операції саме поліцейським передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських» (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2016 № 38). На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 18 наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 259 затверджена Інструкція про розміри та умови виплати винагороди поліцейським в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій. Цей наказ набрав чинності з дня його офіційного опублікування та повинен застосовуватись з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських». Порядок виплати винагороди за участь в антитерористичній операції в період з 07.11.2015 по 04.02.2016 (дата опублікування постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.2016 № 38) для поліцейських був неврегульований. Виплата поліцейським винагороди за участь в АТО здійснюється з 04.02.2016. Тобто, заборгованість щодо виплати ОСОБА_1 винагороди за участь в антитерористичній операції у відповідача відсутня.

Окрім цього апелянт наголошує, що позивач тривалий час не звертався до ГУНП із заявами щодо нарахування та виплати винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, хоча достеменно знав про розмір свого грошового забезпечення. У грошовому атестаті № 146 від 06.12.2017, складено на ім'я ОСОБА_1, у графі «відомості, подані в атестаті, уважаю правильними» наявний підпис позивача без будь-яких завужень щодо розміру забезпечення. Отже, адміністративний позов подано із порушенням відповідних процесуальних строків.

Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

На адресу суду надійшло клопотання ГУНП про відкладення розгляду адміністративної справи, яке обґрунтовано зайнятістю представника відповідача в іншому судовому засіданні.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку якщо це перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Колегія суддів заслухала суддю-доповідача, перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги та дійшла висновку, що для забезпечення повного та всебічного дослідження обставин у справі, необхідно відкласти розгляд зазначеної апеляційної скарги та повторно викликати сторін у судове засідання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 205, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відкласти розгляд апеляційної скарги Головного управління Національної поліції в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року до 11:20 години 25 квітня 2018 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Колегія суддів М. Г. Сухарьок

А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук