Court ruling № 73017640, 26.03.2018, Lviv Administrative Court of Appeal

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2018 рокуЛьвів№ 876/738/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.

суддів Сеника Р.П., Яворського І.О.

за участю секретаря судового засідання Торкот Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішній справ у Волинській області на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року про відмову у відкритті провадження прийняту суддею Костюкевич С.Ф. в місті Луцьку у справі № 803/1944/17 за адміністративним позовом Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішній справ у Волинській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання дій протиправними та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Регіональний сервісний центр МВС у Волинській області (далі РСЦ МВС ) звернувся з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області (далі ДВС ГТУЮ ) про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення штрафу ВП №54712622 від 16.11.2017 року.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року відмовлено у відкритті провадження. Суд виходив з того, що з аналізу ст. 287 КАС України, рішення дії чи бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до адміністративного суду лише у разі відсутності іншого порядку оскарження. Аналогічно висловився Верховний Суд України (ВСУ) в постанові від 22.03.2016 року справа № 808/3666/15.

Крім того, системний аналіз ст.ст. 1, 74 ч. 1 Закону України (ЗУ) «Про виконавче провадження» дає можливість зробити висновок, що подібне оскарження за своєю правовою суттю є формою судового контролю за виконанням постановленого судового акту, а відтак, має здійснюватися саме тим судом, котрий постановив рішення по справі та видав виконавчий лист.

Правилами ст. 447 ЦПК України встановлюється інший порядок судового оскарження дій або бездіяльності державного виконавця при виконанні рішення суду, прийнятого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Наявність в матеріалах позову копії ухвали Ковельського міськрайонного суду від 14.12.2017 року у цивільній справі №159/2138/17 про закриття провадження в справі як такої що не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства за позовом РСЦ МВС у Волинській області до Управління ДВС ГТУЮ у Волинській області про скасування постанови про накладення штрафу, не змінює порядку оскарження рішень державної виконавчої служби, оскільки з 06.10.2016 року діє нова редакція Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII (надалі - Закону №1404-VIII), яка по іншому регулює питання оскарження рішень ДВС порівняно із Законом України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21.04.1999 року, який втратив чинність з 05.10.2016 року та постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07.02.2014 року.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, РСЦ МВС у Волинській області покликаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати останню та направити справу для продовження розгляду.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції покликається на ч. 1 ст. 74 Закону №1404-VIII, але не бере до уваги ч. 2 вказаної статті Закону з якої, постанова про накладення штрафу оскаржується до адміністративного суду.

Відтак, суд не врахував положення ст. 19 КАС України щодо юрисдикції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити.

Апеляційним адміністративним судом встановлено, що за результатом розгляду цивільної справи, 13.09.2017 року Ковельським міськрайонним судом Волинської області було видано виконавчий лист за №159/2138/17 про поновлення ОСОБА_1 на посаді провідного консультанта-адміністратора територіального сервісного центру №0742 РСЦ МВС у Волинській області з 01.06.2017 року.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Волинській області ВП №54712622 від 15.09.2017 року було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №159/2138/17.

У зв'язку із невиконанням 16.11.2017 року постановою державного виконавця ВП №54712622 за невиконання рішення суду накладено штраф на позивача в розмірі 5 100 грн.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Водночас колегія суддів звертає увагу, що згідно статті 74 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Закон України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження», яким надано право сторонам, іншим учасникам та особам оскаржувати постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанови приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, набрав чинності 5 жовтня 2016 року.

Аналіз цих норм дає підстави зробити висновок, що з 5 жовтня 2016 року юрисдикційно спори про оскарження постанов державних виконавців про накладення штрафів відноситься до адміністративних судів.

Вказана позиція суду апеляційної інстанції відповідає неодноразовій практиці Верховного Суду викладених в постановах від 04.01.2018 року справа № К/9901/94/180670/4378/2 та від 31.01.2018 року справа № К/9901/1189/18 520/17676/14-а., яка з огляду на ч. 5 ст. 242 КАС України є обов'язковою для застосування.

Отже, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, оскільки винесена з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та невірним застосування норм матеріального та процесуального права, що і призвело до неправильного вирішення досліджуваного питання, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи

Керуючись статтями 243, 312, 313, 315, 317, 320, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішній справ у Волинській області задовольнити.

Скасувати ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року про відмову у відкритті провадження у справі № 803/1944/17 та скерувати дану справу до суду першої інстанції на продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Р. П. Сеник І.О. Яворський

Повний текст складено 27.03.2018 року.