Court ruling № 73002001, 26.03.2018, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

26.03.2018Справа № 910/3474/18

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніфарма" про забезпечення позову, подану до пред'явлення позову

Особи, які отримають статус учасника справи:

відповідачі Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська фармацевтична компанія"

Приватне акціонерне товариство "Біолік"

Міністерство охорони здоров'я України

ВСТАНОВИВ:

23.03.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніфарма" про забезпечення позову, яка подана до пред'явлення позову, відповідно до якої заявник просить суд:

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Українська фармацевтична компанія" та Приватному акціонерному товариству "Біолік" виготовляти, застосувати, пропонувати для продажу, в тому числі через Інтернет або в інший спосіб, продавати чи іншим чином вводити в цивільний обіг на території України лікарський засіб "Мікстура дитяча від кашлю", порошок для оральної суспензії по 19,55 г у флаконі, реєстраційне посвідчення UA/16239/01/01.

В обґрунтування заявлених вимог заявник посилається на те, що Приватне акціонерне товариство "Біолік" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська фармацевтична компанія" порушують права заявника як власника патенту на корисну модель № 36724 від 10.11.2008 "Склад сухої мікстури від кашлю" шляхом виробництва, введення в цивільний обіг, продажу, в тому числі і через Інтернет, пропонування для продажу аналогічного по своєму складу лікарського засобу "Мікстура дитяча від кашлю" порошок для оральної суспензії по 19,55 г у флаконі, незаконно зареєстрованого, на думку заявника, Міністерством охорони здоров'я України, реєстраційне посвідчення UA/16239/01/01.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Нормами статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Всупереч вимогам статті 74 Господарського процесуального кодексу України України позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він планує звернутися до суду.

Дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд виходить з того, що вжиття заходів забезпечення шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Українська фармацевтична компанія" та Приватному акціонерному товариству "Біолік" виготовляти, застосувати, пропонувати для продажу, в тому числі через Інтернет або в інший спосіб, продавати чи іншим чином вводити в цивільний обіг на території України лікарський засіб "Мікстура дитяча від кашлю", порошок для оральної суспензії по 19,55 г у флаконі, зареєстрованого та внесеного до Державного реєстру лікарських засобів України Міністерством охорони здоров'я України (наказ № 944 від 16.08.2017) може порушити права останніх.

Крім того, підстави, на які посилається заявник в заяві про забезпечення позову, поданої до пред'явлення позову фактично є підставами позову, а не заяви про забезпечення.

Керуючись ст.ст. 136, 137, ст. 140, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська фармацевтична компанія" про забезпечення позову відмовити.

Відповідно до частини 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду(частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Б.Плотницька