Decision № 72909932, 12.03.2018, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2018 року Справа № 804/7349/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 за участі секретаря судового засіданняОСОБА_2 за участю сторін: представник позивача представник відповідачане прибув не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Кримський» до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Актабанк» ОСОБА_3, треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_4, Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання дій та вимог протиправним, визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

07 листопада 2017 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Кримський” звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Актабанк» ОСОБА_3 з вимогами:

- визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Актабанк» ОСОБА_3 щодо визнання нікчемними правочинів та направлення повідомлення про нікчемність правочинів № 2192 від 19.09.2017 р. із вимогами про необхідність повного та належного виконання умов Кредитного договору № 01-1639/Т від 30.12.2013 р., а саме правочинів:

а) договору поруки № 01-1639/Т/7 від 06.08.2014 р., укладеного між ПАТ “Актабанк”, СТОВ “Кримський” та ОСОБА_4;

б) додаткової угоди № 2 від 06.08.2014 р., укладеної між ПАТ “Актабанк” та СТОВ “Кримський”;

в) договір від 13.08.2014 р. про розірвання Іпотечного договору № 01-1639/Т/6, укладеного між ПАТ “Актабанк” та СТОВ “Кримський”;

- визнати протиправним та скасувати наказ “Щодо заходів, пов’язаних з наслідками виявлення нікчемними правочинів” від 08.08.2017 р. № 81, винесений уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Актабанк» ОСОБА_3.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач визнав нікчемними правочини - договор поруки № 01-1639/Т/7 від 06.08.2014 р., укладений між ПАТ “Актабанк”, СТОВ “Кримський” та ОСОБА_4, додаткову угоду № 2 від 06.08.2014 р., укладену між ПАТ “Актабанк” та СТОВ “Кримський” та договір від 13.08.2014 р. про розірвання Іпотечного договору № 01-1639/Т/6, укладеного між ПАТ “Актабанк” та СТОВ “Кримський”, що є договорами застави майнових прав, які забезпечують виконання зобов’язань за кредитним договором № 01-1639/Т від 30.12.2013 р. Підставою для визнання нікчемними означених правочинів є висновок відповідача про те, що договори застави майнових прав, договори про відступлення права вимоги за кредитним договором призвели до віднесення ПАТ “Актабанк” до категорії неплатоспроможних, з чого відповідач вбачає наявність підстав, визначених пунктами 1, 2, 5 та 7 частини третьої статті 38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”. Позивач зазначає, що відповідач неправомірно застосував до цих договорів вказані положення Закону, а також несвоєчасно здійснив процедуру проведення перевірки правочинів (договорів) на предмет нікчемності, що мала бути проведена та закінчена в річний (максимальний) термін від дня початку процедури ліквідації, а саме до 15.01.2016 року. Також, позивачем зазначено, що повідомлення про нікчемність правочинів не містить інформації, які саме ознаки нікчемності правочинів та які норми законодавства порушені при укладенні договорів із посиланням на нормативно-правовий акт. Всі договори застави майнових прав, договори про відступлення права вимоги за кредитними договорами були укладені до моменту прийняття Національним банком України рішення про віднесення до категорії проблемних банку ПАТ “Актабанк”. Крім тоого, фактичне виконання вказаних правочинів також зменшило грошові зобов'язання банку. З урахуванням викладеного, позивач вважає наказ “Щодо заходів, пов’язаних з наслідками виявлення нікчемними правочинів” від 08.08.2017 р. № 81 протиправним, таким, що суперечить вимогам чинного законодавства (а.с. 4-6).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання 12.03.2018 року сторони не прибули.

19.02.2018 року представником позивача надано до суду клопотання про здійснення розгляду справи без участі представника.

Відповідачем подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому, посилаючись на повну відповідність вимогам закону та встановленому порядку процедури визнання правочинів нікчемними, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору у судове засідання не з’явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Публічним акціонерним товариством «Актабанк» та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Кримський» (позичальник) було укладено кредитний договір № 01-1639/Т від 30 грудня 2013 року, відповідно до умов якого позичальнику було надано кредит, грошові кошти в сумі 336250,00 дол. США зі сплатою 11,5 % (одинадцять цілих п'ять десятих) відсотків річних за користування кредитними коштами. Кінцевий строк повернення кредиту встановлений до 29 грудня 2014 року.

З метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором № 01-1639/Т від 30.12.2013 р. укладено:

- договір застави основних засобів № 01-1639/Т/1 від 30.12.2013 року, укладений між ПАТ «Актабанк» та СТОВ «Кримський» (рухоме майно- обладнання: зубчастий грунтозрихлувач, зерносушилка);

- договір застави (транспортного засобу) № 01-1639/Т/2 від 30.12.2013 року, укладений між ПАТ «Актабанк» та ОСОБА_6 (рухоме майно-2 автомобіля Mercedes BENZ, трактор гусеничний CATERPILLARCH 75С, трактор МТЗ-82, трактор колісний К-701);

- договір застави основних засобів №01-1639/Т/З від 30.12.2013 року, укладений між ПАТ «Актабанк» та ОСОБА_6 (рухоме майно-обладнання, пристрої, меблі: сіялка восьмирядна John Deeree, комплект обладнання для внесення добрив, електронна система контроля висіву в комплекті);

- договір поруки № 01-1639/4 від 30.12.2013 року, укладений між ПАТ «Актабанк» та ОСОБА_6;

- договір поруки № 01-1639/5 від 30.12.2013 року, укладений між ПАТ «Актабанк» та ОСОБА_7;

- договір іпотеки №01-1639/Т/6 від 12.02.2013 року, укладений між ПАТ «Актабанк» та СТОВ «Кримський» (нерухоме майно -тваринний комплекс).

Також, 06.08.2014 року між Публічним акціонерним товариством «Актабанк» та ОСОБА_8 (ІПН НОМЕР_1), було укладено договір поруки №01-1639/Т/7 в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №01-1639/Т від 30.12.2013 року, укладеного з СТОВ «Кримський».

15.01.2015 року Правлінням Національного банку України винесено постанову № 19 “Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Актабанк».

Протоколом № 49 від 08.08.2017 р. засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, призначеної наказом № 25 від 30.06.2017 р. при кредитуванні Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Кримський» за кредитним договором № 01-1639/Т від 30 грудня 2013 року встановлено наступні обставини.

Внаслідок укладення додаткової угоди № 2 від 06.08.2014 р. до кредитного договору № 01-1639/Т від 30 грудня 2013 року (яким скорочено строк виконання зобов’язань за кредитним договором) шляхом здійснення внутрішньобанківських проводок було проведено “погашення” заборгованості Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Кримський» за рахунок боргових зобов’язань самого Публічного акціонерного товариства “Актабанк” перед вкладником банку ОСОБА_8.

Саме звернення стягнення відбулось лише шляхом здійснення внутрішньобанківських проводок. Як вбачається, жодних інших дій щодо реалізації судового чи позасудового порядку звернення стягнення не здійснювалося, що вказує на “схемність” такого погашення.

Отже, Заставодавці фактично здійснили заміну свого права вимоги до неплатоспроможного банку на право вимоги до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Кримський». При цьому, замість реального надходження коштів на рахунок Банку відбулося лише корегування структури банківського балансу шляхом зміни обліку грошових зобов’язань самого Банку. Наслідком укладених угод стало виведення активів Публічного акціонерного товариства “Актабанк” та задоволення вимог вказаного вище вкладника банку, в той час, коли інші вкладники можуть отримати задоволення своїх вимог лише в порядку черговості, встановленої Законом.

Таким чином, звернувши стягнення на депозитні кошти в рахунок сплати кредиту окремим вкладникам, були надані переваги порівняно з іншими кредиторами, що зазначено у п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” як ознака нікчемності правочину.

Вищевказані операції фактично свідчать про те, що Банк повністю втрачав видані ним кредитні кошти та забезпечення без отримання адекватної оплати. Банк не отримував реальних грошових надходжень на погашення зобов’язань за кредитним договором. Дані дії безпосередньо містять ознаки нікчемності, що передбачені п. 2 ч. 3 ст. 38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”.

Погашення заборгованості за кредитним договором відбулось не за рахунок надходження “реальних” коштів до фінансової установи, а за рахунок коригування обліку зобов’язань Банка.

Враховуючи викладене можна дійти висновку, що внаслідок «штучного» погашення кредитної заборгованості Поручитель отримав право регресу до Боржника, а Банк, в свою чергу, втратив право вимоги до Позичальника та можливість отримання реальних коштів на погашення заборгованості. Дані операції призвели до того, що Банк безоплатно відмовився від власних майнових вимог, а тому вказані дії вказують на нікчемність правочинів (у тому числі договорів) з підстав п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”.

08.08.2017 року уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Актабанк” ОСОБА_3 винесено наказ № 81 “Щодо заходів, пов’язаних з наслідками виявлення нікчемних правочинів”.

Вказаним наказом, зокрема, доручено посадовій особі здійснити дії щодо: поновлення у бухгалтерському обліку Банку з 07.08.2014 р. кредитної заборгованості Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Кримський» за кредитним договором № 01-1639/Т від 30 грудня 2013 року (зі змінами та доповненнями) у кореспонденції аналітичного рахунку 3739 із відповідними рахунками для обліку складових кредитної заборгованості без врахування дисконтів та премій, у сумі на дату припинення визнання зазначених фінансових активів 335113,74 дол. США; відновлення нарахування процентів за користування кредитом за кредитним договором № 01-1639/Т від 30 грудня 2013 року; поновлення у бухгалтерському обліку Банку прав вимоги за договорами: застави основних засобів №01-1639/Т/З від 30.12.2013 року, договір застави (транспортного засобу) № 01-1639/Т/2 від 30.12.2013 року, застави основних засобів №01-1639/Т/З від 30.12.2013 року, поруки № 01-1639/4 від 30.12.2013 року, поруки № 01-1639/5 від 30.12.2013 року, іпотеки №01-1639/Т/6 від 12.02.2013 року.

08.08.2017 року уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Актабанк» ОСОБА_3 складено повідомлення № 1499 Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Кримський» про нікчемність правочинів: додаткової угоди № 2 від 06.08.2014 р. до кредитного договору № 01-1639/Т від 30.12.2013 року, укладеної між ПАТ “Актабанк” та СТОВ “Кримський”; договору поруки № 01-1639/Т/7 від 06.08.2014 р., укладеного між ПАТ “Актабанк”, СТОВ “Кримський” та ОСОБА_4; договір від 13.08.2014 р. про розірвання Іпотечного договору № 01-1639/Т/6, укладеного між ПАТ “Актабанк” та СТОВ “Кримський”.

Відповідно до частин 2, 3 статті 38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов’язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов’язання без встановлення обов’язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов’язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов’язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов’язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов’язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов’язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов’язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

За встановлених у протоколі № 49 від 08.08.2017 р. засідання комісії з перевірки правочинів за кредитними операціями при кредитуванні Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Кримський» за кредитним договором № 01-1639/Т від 30 грудня 2013 року обставин, а саме:

- укладення додаткової угоди № 2 від 06.08.2014 р. до кредитного договору № 01-1639/Т від 30 грудня 2013 року, яким скорочено строк виконання зобов’язань за кредитним договором, шляхом здійснення внутрішньобанківських проводок проведення “погашення” заборгованості Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Кримський» за рахунок боргових зобов’язань самого Публічного акціонерного товариства “Актабанк” перед вкладником банку ОСОБА_8,

- фактичного здійснення заставодавцями заміни свого права вимоги до неплатоспроможного банку на право вимоги до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Кримський», за умови коли замість реального надходження коштів на рахунок Банку відбулося лише корегування структури банківського балансу шляхом зміни обліку грошових зобов’язань самого Банку, наслідком чого стало виведення активів Публічного акціонерного товариства “Актабанк” та задоволення вимог вказаного вище вкладника банку, в той час, коли інші вкладники можуть отримати задоволення своїх вимог лише в порядку черговості, встановленої Законом, -

таке звернення стягнення на депозитні кошти в рахунок сплати кредиту окремим вкладникам, надало переваги, зокрема ОСОБА_4, порівняно з іншими кредиторами, що вказує на ознаки нікчемності правочину, згідно пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”.

Вищевказані операції фактично свідчать про те, що Банк повністю втрачав видані ним кредитні кошти та забезпечення без отримання адекватної оплати. Банк не отримував реальних грошових надходжень на погашення зобов’язань за кредитним договором. Дані дії безпосередньо містять ознаки нікчемності, що передбачені пунктом 2 частини 3 статті 38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”.

Внаслідок таких правочинів, які свідчать про штучне погашення кредитної заборгованості позивачем, поручитель отримав право регресу до Боржника, а Банк, в свою чергу, втратив право вимоги до Позичальника та можливість отримання реальних коштів на погашення заборгованості. Дані операції призвели до того, що Банк безоплатно відмовився від власних майнових вимог, а тому вказані дії вказують на нікчемність правочинів (у тому числі договорів) з підстав пункту 1 частини 3 статті 38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”.

На підставі викладеного суд вважає, що наказ уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Актабанк” ОСОБА_3 № 81 “Щодо заходів, пов’язаних з наслідками виявлення нікчемних правочинів” є правомірним та не підлягає скасуванню.

Згідно до пункту 1 частини 4 статті 38 вказаного Закону України Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Згідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частин 1, 4 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно до статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінюючи усі докази, надані суду, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Актабанк” ОСОБА_3 проведено перевірку правочинів за кредитними операціями при кредитуванні Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Кримський» за кредитним договором № 01-1639/Т від 30 грудня 2013 року.

За результатами перевірки складено протокол № 49 від 08.08.2017 р.

В протоколі встановлено порушення пунктів 1, 2, 7 частини 3 статті 38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” та наведено обґрунтування виявлених порушень.

На підставі протоколу № 49 від 08.08.2017 р. уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Актабанк” ОСОБА_3 винесено наказ № 81 від 08.08.2017 р. “Щодо заходів, пов’язаних з наслідками виявлення нікчемних правочинів”.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно до пункту 19 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України індивідуальний акт - акт (рішення) суб’єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Повідомлення про нікчемність правочинів № 1499 від 08.08.2017 р. не є рішеннями суб’єкта владних повноважень в розумінні статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказане повідомлення винесено відповідачем на підставі наказу № 81 від 08.08.2017 р. “Щодо заходів, пов’язаних з наслідками виявлення нікчемних правочинів”, який є рішенням суб’єкта владних повноважень відповідно до ст.ст. 4, 19 Кодексу адміністративного судочинства України. Оскаржувані повідомлення носять лише інформативний характер. Вплив на права та обов’язки позивачів має саме наказ № 81 від 08.08.2017 р., яким, зокрема, доручено посадовій особі здійснити дії щодо: поновлення у бухгалтерському обліку Банку кредитної заборгованості Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Кримський» за кредитним договором № 01-1639/Т від 30 грудня 2013 року; відновлення нарахування процентів за користування кредитом за вказаним кредитним договором; поновлення у бухгалтерському обліку Банку прав вимоги за договорами застави майнових прав та договорами поруки.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Кримський» не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Кримський» до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Актабанк» ОСОБА_3, треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_4, Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання дій та вимог протиправним, визнання протиправним та скасування наказу -відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) ОСОБА_1