Sentence № 72906883, 19.03.2018, Kozova District Court of Ternopil Oblast

Справа № 600/168/18

Справа № 1-кп/600/23/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2018 року Козівський районний суд Тернопільської області

у складі: головуючого судді Гриновець О.Б.

за участю секретаря судового засідання Фещак Г.М.

прокурора Бойко Т.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Козова обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за №12018210000000073 від 22 січня 2018 року про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Згідно обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що він запропонував службовій особі, що займає відповідальне становище, надати їй неправомірну вигоду за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, дії з використанням службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.369 КК України (в редакції Закону № 1261-VII від 13.05.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 770-VIII від 10.11.2015).

Досудовим розслідуванням встановлено, наступні обставини:

22 січня 2018 року в Козівське ВП Бережанського ВП ГУНП в Тернопільській області надійшла письмова заява ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, згідно якої 22.01.2018 року близько 04:00 год., в с. Потік, Козівського району, за місцем спільного проживання, його брат ОСОБА_1, в ході словесної суперечки спричинив йому тілесні ушкодження. За вказаною заявою слідчим СВ Козівського ВП ОСОБА_4 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018210110000009 від 22 січня 2018 року, за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст.125 КК України.

22 січня 2018 року, близько 12:00 год., у ОСОБА_1, який перебував в приміщенні Козівського відділення поліції Бережанського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, що по вул. Січових Стрільців, 2 в смт. Козова, Тернопільської області, виник злочинний умисел, направлений на надання пропозиції неправомірної вигоди заступнику начальника відділення поліції – начальнику слідчого відділення Козівського відділення поліції Бережанського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області ОСОБА_5 за не притягнення його до кримінальної відповідальності за спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, 22 січня 2018 року, близько 12:30 год., перебуваючи в приміщенні Козівського відділення поліції Бережанського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, що по вул. Січових Стрільців, 2 в смт. Козова, Тернопільської області, куди прибув на виклик слідчого Шкільного М.С. для дачі пояснень за фактом спричинення ним 22.01.2018 року тілесних ушкоджень своєму брату ОСОБА_3, зайшов в службовий кабінет заступника начальника відділення поліції – начальника слідчого відділення Козівського відділення поліції Бережанського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області ОСОБА_5 та повідомив йому, що 22 січня 2018 року він, в ході словесного конфлікту спричинив тілесні ушкодження своєму брату ОСОБА_3, перебуваючи за місцем їх спільного проживання, однак не хотів би бути притягнутим до кримінальної відповідальності за це та запропонував допомогти йому у вирішенні даного питання за неправомірну вигоду, оскільки з братом примиритися він не зможе.

На дану пропозицію заступник начальника відділення поліції – начальник слідчого відділення Козівського відділення поліції Бережанського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області ОСОБА_5 відмовився та пояснив, що після розгляду зібраних матеріалів за фактом вчинення вказаного кримінального правопорушення, буде прийнято рішення відповідно до чинного законодавства.

Після цього, заступник начальника відділення поліції – начальник слідчого відділення Козівського відділення поліції Бережанського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області ОСОБА_5 повідомив про вищевказаний факт безпосереднього керівника та у вигляді письмового рапорту повідомив вищестоящий правоохоронний орган.

В подальшому, 29 січня 2018 року, близько 10:30 год. ОСОБА_1 прийшов на виклик слідчого Шкільного М.С. у кримінальному провадженні №12018210110000009 в приміщення Козівського відділення поліції Бережанського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, що за адресою: Тернопільська область, смт. Козова, вул. Січових Стрільців, 2, де, перебуваючи в службовому кабінету слідчого Шкільного М.С. повідомив останньому, що хоче зайти з приводу закриття вказаного кримінального провадження до його начальника. Після цього ОСОБА_4 провів його в кабінет ОСОБА_5, де ОСОБА_1, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, особисто, у усній формі, звернувся до нього з пропозицією вирішити питання щодо закриття кримінального провадження, за фактом спричинення ним 22.01.2018 року тілесних ушкоджень своєму брату ОСОБА_3

ОСОБА_5, будучи заступником начальника відділення поліції – начальником слідчого відділення Козівського відділення поліції Бережанського відділу поліції в Тернопільській області був наділений організаційно-розпорядчими функціями та використовуючи свої службові повноваження міг сприяти ОСОБА_1 у закритті кримінального провадження, за фактом спричинення ним 22.01.2018 року тілесних ушкоджень своєму брату ОСОБА_3, однак відмовився отримувати будь-яку неправомірну вигоду від ОСОБА_1.

28 лютого 2018 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1 було укладено угоду про визнання винуватості, яку було долучено до матеріалів кримінального провадження.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні зазначив, що при укладанні угоди були дотримані всі вимоги і правила КПК України та КК України, а тому просив затвердити зазначену угоду і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_2 та обвинувачений ОСОБА_1 просять суд затвердити укладену між прокурором та ОСОБА_1 угоду про визнання винуватості від 28 лютого 2018 року і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому зазначивши, що останній беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, а також зазначили, що останній розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст.473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на затвердженні угоди.

На підставі повного визнання вини обвинуваченим, та матеріалів досудового слідства, об’єктивність та повнота яких учасниками судового розгляду не оспорюється, суд вважає доведеним факт скоєння злочину та винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинних дій.

Відповідно до ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч. 2 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена за ініціативою прокурора чи обвинуваченого.

Частиною 5 ст. 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Як вбачається із матеріалів справи, 28 лютого 2018 року між прокурором Теребовлянської місцевої прокуратури ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_1 у відповідності ст.ст. 468, 469, 470, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з умовами угоди обвинувачений ОСОБА_1 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, і зобов’язується беззастережно визнати обвинувачення в повному обсязі підозри у судовому провадженні. Сторони угоди узгодили покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за ч.1 ст.369 КК України у виді обмеження волі строком два роки. На підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання встановивши іспитовий строк 1 рік.

Також, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, що на підставі ст.12 КК України, є злочином середньої тяжкості. Свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень визнав беззастережно.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди, в порядку передбаченому статтями 468-475 КПК України.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст.472 КПК України.

Суд також переконаний в тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При укладенні угоди прокурором враховано обставини, передбачені ст.470 КПК України.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що угоду про визнання винуватості від 28.02.2018 року, укладену між прокурором Теребовлянської місцевої прокуратури ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_1, необхідно затвердити і призначити обвинуваченому покарання, передбачене ч.1 ст. 369 КК України, узгоджене ними.

Керуючись ст.ст. 314, 370, 373, 374, 468, 469, 474-476 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

затвердити угоду, укладену між прокурором Теребовлянської місцевої прокуратури ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_1, про визнання винуватості від 28.02.2018 року.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком два роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання встановивши іспитовий строк 1 рік.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення. Умисне невиконання угоди про визнання винуватості є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої ст.389-1 КК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Козівський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору і обвинуваченому. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя О.Б.Гриновець