Court ruling № 72905653, 14.03.2018, Halytskyi District Court of Lviv City

Справа № 461/1688/18

Провадження № 2/461/710/18

УХВАЛА

14.03.2018 року.

Суддя Галицького районного суду м. Львова Юрків О.Р., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» про забезпечення позову до ОСОБА_1, про стягнення боргу за договором кредиту, -

ВСТАНОВИВ:

публічне акціонерне товариство «ВіЕс Банк» звернулося до Галицького районного суду м. Львова з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № KF032603-AN від 15.02.2017 року у сумі 5000,00 грн.

До позовної заяви додана заява про забезпечення позову, в якій позивач, посилаючись на те, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, просить обмежити виїзд останньої за межі України.

Згідно частини 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно ч. 1 статті 150 ЦПК України позов може бути забезпечений іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, ніж ті які передбачені п.1-9 ч.1 ст. 150 ЦПК України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.6 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов’язання – до виконання зобов’язань.

Згідно роз'яснень, які містяться у п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Проаналізувавши документи, додані до заяви про забезпечення позову, суд вважає, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.

Позивач у заяві про забезпечення позову не вказує на докази, якими підтверджується, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що дійсно існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а лише посилається на необхідність обмеження відповідача у реалізації його права виїзду за межі України..

Враховуючи обсяг та характер позовних вимог, відповідність видів забезпечення позову, які просить застосувати ПАТ «ВіЕс Банк» позовним вимогам у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 149-151, 153 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

відмовити у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» про забезпечення позову до ОСОБА_1, про стягнення боргу за договором кредиту.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подано протягом 15 днів з дня оголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.Р. Юрків.