№ 72889430, 20.03.2018, Kharkiv District Administrative Court

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2018 р. № 638/19429/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Заічко О.В.,

при секретареві судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі: представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом, в якому просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову від 06.11.2017 року № 44/3567/о/250-17-П, винесену начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради ОСОБА_5 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно ОСОБА_4

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 26.12.2017 року передано дану адміністративну справу до Харківського окружного адміністративного суду для розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що заходи контролю, за наслідками якого винесено спірну постанову, проведені з порушеннями вимог законодавства в частині позбавлення позивача права брати участь у перевірці та надавати свої зауваження, крім того, її було позбавлено участі у розгляді справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, посилаючись на обставини, які у ньому викладені.

Представники відповідача проти позову заперечували, просили у задоволенні позову відмовити, посилаючись на доводи наданого суду відзиву на позов, в контексті того, що відповідач у правовідносинах, з приводу яких подано позов, діяв в межах законодавства.

Позивач, у свою чергу, скориставшись правом, передбаченим ст. 163 КАС України, надала відповідь на відзив, в якому, заперечуючи проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позов, навела обґрунтування, аналогічні тим, які викладені у позові з тією різницею, що відповідачем, як вона зазначила, не було викладено свою правову позицію по кожному з допущених правопорушень, наявність яких, у свою чергу, тягне за собою виникнення підстав для скасування спірної постанови.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що фахівцями Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, на підставі колективних звернень мешканців та направлення від 17.10.2017 р. № 845-Н, проведено у період з 19.010.2017 р. по 26.10.2017 р. позапланову перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Проведеною перевіркою встановлено, що згідно актуальної інформації про об’єкт нерухомого майна нежитлові приміщення другого поверху № V, 20-:-34, 23а, 31а, розташовані в нежитловій будівлі літ. "Г-2", загальною площею 218,8 кв.м. по вул. Університетській, 33 належать фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 на підставі договору купівлі - продажу від 17.04.2015 № 885.

На об'єкт здійснювались виходи 19.10.2017 р., 25.10.2017 р., 26.10.2017 р., та було встановлено виконання на об'єкті робіт з оздоблення фасаду з боку вул. Університетської , розпочато встановлення риштувань вздовж фасаду з боку вул. Кооперативної, виконання будівельних робіт з реконструкції приміщень 2 поверху з надбудовою мансардного поверху.

Під час перевірки суб’єкт містобудування, що має відношення до об’єкта: "Капітальний ремонт нежитлових приміщень другого поверху та покрівлі в будинку літ. "Г-2" за адресою: м. Харків, вул. Університетська, 33", з відповідними підтверджуючими документами, був відсутній, а в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування анулювання зазначених документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України, розміщеному на офіційному сайті Держархбудінспекції України, відсутня формація щодо об’єкта за адресою: м. Харків, вул. Університетська, 33.

За результатами перевірки складено акт № 845-А від 26.10.2017 р. ( а.с.73-76), висновки якого свідчать про порушення позивачем ОСОБА_6 України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466, ОСОБА_6 України «Про архітектурну діяльність», Порядку здійснення, авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури та Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затверджених постановою Кабінету Міністрів України N° 903 від 11.07.2007 р., які полягають у проведенні фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 робіт з реконструкції приміщень 2-го поверху з надбудовою мансардного поверху в будівлі літ. "Г-2" по вул. Університетській, 33 в м. Харкові без документа, що надає право на виконання будівельних робіт (без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об’єктів, що класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (CC1)), без вихідних даних для проектування та затвердженої проектної документації незабезпечення здійснення авторського та технічного нагляду.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 26.10.2017 р. складено припис № 845-Пр-З про зупинення підготовчих та будівельних робіт, припис № 845-ПР-У про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ( а.с.71-72).

Крім того відповідачем складено 26.10.2017 р. протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, саме за порушення вимог ч.1-2 ст.11 ОСОБА_6 України "Про архітектурну діяльність" та п.2 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого Постановою КМ України № 903 від 11.07.2007 р. що полягають у незабезпеченні замовником на об'єкті будівництва здійснення технічного нагляду під час виконання будівельних робіт з реконструкції приміщень 2 поверху з надбудовою мансардного поверху та призначено розгляд справи про правопорушення на 11:00 год. 06.11.2017 р., за результатами якої складено постанову від 06.11.2017 р. № 44/3567/о/250-17-П, про накладення штрафу за вказані правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно ОСОБА_4 у розмірі 67360 грн. ( а.с.69-70).

Позивач, не погодившись з зазначеною постановою, звернувся за її скасуванням у судовому порядку.

Специфікою спірних правовідносин, які розглядаються в межах даної справи не є незгода позивача з виявленими порушеннями, а є порушення відповідачем, на думку позивача, вимог Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553 та Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 р. № 244, що автоматично, свідчить про нечинність спірної постанови, винесеної за наслідками відповідного заходу контролю.

По суті позовних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 10 ОСОБА_6 України "Про архітектурну діяльність", для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 ОСОБА_6 України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до ст. 41 "Про регулювання містобудівної діяльності", державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об’єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Зокрема, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, підставами якої є 1) подання суб’єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об’єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об’єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об’єкта; 4) перевірка виконання суб’єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб’єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об’єктів та до об’єктів, що підлягають обов’язковому обстеженню;2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов’язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об’єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати у суб’єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов’язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю; 8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки; 11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об’єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.

Постанови органів державного архітектурно-будівельного контролю можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або до суду.

Згідно п.5 ч.2 ст. 2 ОСОБА_6 України "Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності" встановлено, що суб’єкти містобудування, які є замовниками будівництва об’єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за правопорушення, що полягають у незабезпеченні замовником здійснення технічного нагляду у випадках, якщо такий нагляд є обов’язковим згідно із законодавством, - у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб’єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт( надалі - Порядок № 553 ).

Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 р. № 244 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 735) визначено процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені ОСОБА_6 України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності” ( надалі - Порядок № 244).

Відповідно до п.9 Порядку № 553 , державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Згідно з п.10 Порядку № 244, уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб’єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб’єкта містобудування.

Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб’єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності). У разі відмови суб’єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому. Суб’єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід’ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання ( п.13 Порядку № 244).

Під час складання протоколу уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, роз’яснює суб’єкту містобудування, який притягається до відповідальності, його права та обов’язки, передбачені ОСОБА_6 та цим Порядком. До протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності можуть додаватися оригінали або копії документів, фотоматеріали, які підтверджують факт вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винність суб’єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, які мають значення для вирішення справи ( п.14 Порядку № 244).

Справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи ( п.16 Порядку № 244).

Відповідно до п.17 Порядку № 244, справа може розглядатися за участю суб’єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб’єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Неприбуття суб’єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Згідно п.20 Порядку № 244, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з’ясовує:1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи;2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності;3) чи сповіщено суб’єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи;4) чи витребувані необхідні додаткові матеріали;5) чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб’єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі.

Так, позивач стверджувала про порушення відповідачем п.9 Порядку № 553 та п. 10, 13,14,16,17,20 Порядку № 244, що полягало у здійсненні заходу контролю без її участі, неотриманні протоколу про правопорушення, неповідомленні про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення та, взагалі, порушенні строків розгляду справи, оскільки такі прямо витікають з дати отримання протоколу, проте такий, як зазначала позивач, вона не отримувала.

Отже, всі наведені порушення з боку відповідача свідчать, на думку позивача, про незаконність притягнення її до відповідальності.

Однак суд не погоджується з зазначеним, виходячи з наступного.

По-перше, в рамках розгляду даної справи відповідальність спірною постановою покладено на позивача у зв'язку з наявністю низки порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, які позивач не оскаржує в даній справі, проте, фактично висловив з такими незгоду в рамках розгляду іншої справи, у зв'язку з наявністю наказу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 16.06.2017 р. № 188, яким було скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 04.04.2017 за № ХК0823170932806 на об'єкт "Капітальний ремонт нежитлових приміщень другого поверху та покрівлі в будинку літ. "Г-2" за адресою: м. Харків, вул. Університетська, 33".

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2017 р. у справі № 820/2540/17, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 р., у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради про скасування наказу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 16.06.2017 р. № 188, яким було скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 04.04.2017 за № ХК0823170932806 на об'єкт "Капітальний ремонт нежитлових приміщень другого поверху та покрівлі в будинку літ. "Г-2" за адресою: м. Харків, вул. Університетська, 33" було відмовлено ( а.с.107-110).

Позивачем подано касаційну скаргу на вказані рішення судів по справі № 820/2540/17, проте, відповідного рішення за її розглядом не прийнято, отже, постанова Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2017 р. у справі № 820/2540/17 та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 р. є такими, що набрали законної сили.

Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В ході розгляду справи № 820/2540/17 судами першої та апеляційної інстанцій було достеменно встановлено наявність низки порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності з боку позивача, вказані обставини, в силу ч.4 ст. 78 КАС України не доказуються в рамках розгляду даної справи № 638/19429/17.

Отже, спірна постанова є мірою відповідальності позивача за вчинені правопорушення.

По-друге, про дати, час, строки, місце проведення позапланового заходу, місцезнаходження Інспекції та часи роботи Інспекції ФО-П ОСОБА_4 та представника ОСОБА_4 (згідно довіреності від 17.05.2017 р. № 3371) повідомлено листами Інспекції від 17.10.2017 №3199/0/250-17 (поштові рекомендовані відправлення від 18.10.2017 № 6100314300889 та від 18.10.2017№ 6100314300870 , кур’єрські відправлення від 17.10.2017 №ПН 12494950 та від 17.10.2017 № ПН 1249497), від 23.10.2017 № 3329/0/250 (кур’єрські відправлення від 24.10.2017 № ПН 1253969 та від 24.10.2017 №ПН 1253970), від 24.10.2017 № 3345/0/250-17 (кур’єрські відправлення від 25.10.2017 № ПН 1253940 та від 25.10.2017 № ПН 1253951), проте, позивачем останні отримано не було, оскільки за адресою кур'єру ніхто не відчинив двері, а представником позивача ОСОБА_7 листи отримано, що вбачається з її листа від 24.10.2017 р., яким повідомлено відповідача, про її неуповноваженість на дії від імені позивача у перевірках та органах ( окрім судових) ( а.с.56, 67-68, 79-101).

У свою чергу, суд зазначає, що позивач відізвавши в останній день перевірки довіреність на ОСОБА_7, фактично могла бути обізнана від свого представника про зміст вищеназваних листів, а відповідач неодноразово намагався повідомити позивача про заходи контролю, водночас, неодноразове невручення повідомлень про перевірку з підстав, які не залежали від відповідача, може також свідчити про намагання позивача свідомо ухилитись від їх отримання.

Суд зазначає, що дійсно п. 9 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва, проте наголошує, що у свою чергу, вказаним порядком жодним чином не визначено коло дій контролюючого органу, щодо забезпечення присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва, у разі неможливості їх повідомлення про перевірку з підстав, що не залежать від органу контролю, або, коли такі суб'єкти свідомо уникають від можливості бути про це повідомленими.

Водночас, суд акцентує увагу, що захід контролю, за наслідками якого складено спірну постанову був позаплановим, а приписами п.12 Порядку № 553 на посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю покладено обов'язок надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб’єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв’язку або вручати особисто під розписку керівнику суб’єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

Водночас, таких зобов'язань на посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення позапланових перевірок Порядком № 553 не покладено, але не дивлячись на це, відповідач неодноразово та завчасно намагався попередити про позапланову перевірку позивача задля дотримання п.9 Порядку № 553.

Отже, твердження позивача про неповідомлення його про проведення заходу контролю, спростовуються матеріалами справи.

У судовому засіданні представник відповідача зазначив, що позивач не була присутня при перевірці, але, досліджуючи приписи про усунення порушень та протокол, суд зазначає, що на них уповноваженою особою відповідача вчинено написи про відмову від їх отримання, з чого позивач виразила незрозумілість про саме існування таких.

Представник відповідача з приводу таких взаємовиключаючих обставин не надав жодних пояснень.

Разом з тим, позивач не оскаржувала відповідні дії відповідача та не зверталась з цього приводу до правоохоронних органів, доказів протилежного суду не надано.

По-третє, позивач стверджує про ненаправлення відповідачем та неотримання нею протоколу від 26.10.2017 р. про правопорушення, неповідомленні про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення та, взагалі, порушенні строків розгляду справи, оскільки такі прямо витікають з дати отримання протоколу.

Вказане спростовується наступним.

У протоколі, яким повідомлялось про розгляд справи про порушення містобудівної діяльності 06.11.2017 р. зазначено, що такий відправлено поштою 27.10.2017 р. № поштового відправлення № 6105236647658 ( тобто з дотриманням строків, передбачених п.17 Порядку № 244).

В ході офіційного з'ясування обставин справи судом було перевірено вказаний номер за ідентифікатором поштових відправлень на офіційному сайті "Укрпошта" та встановлено, що дійсно позивача про розгляд справи, який відбувся 06.11.2017 р. повідомлено завчасно, проте такий не був вчасно отримано позивачем з підстав, які не залежали від відповідача, а було отримано значно пізніше.

Отже, оскільки відповідач вчинив необхідне коло дій з метою дотримання Порядку № 553 та № 224 в контексті повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи про порушення у сфері містобудівної діяльності, а розгляд справи за відсутності такого суб'єкта цим же Порядком № 244 не заборонено, в даному аспекті також відсутні порушення з боку відповідача.

Посилання позивача на порушення відповідачем п.16 Порядку № 244 в контексті строків розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності суд відхиляє, оскільки, згідно роздруківки сайту, 01.11.2017 р. була перша невдала спроба вручення протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, тобто неотримання повідомлення про розгляд справи на 06.11.2017 р. з підстав, які не залежали від відповідача (інші дати не стосуються спірних правовідносин), тобто зазначені доводи є суб'єктивним твердженням позивача, а Порядком № 244 не передбачено такої процесуальної дії суб'єкту контролю, як відкладення розгляду призначеної справи та підстав вчинення такої дії.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень ( ч.1 ст.2 КАС України).

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки твердження позивача про порушення відповідачем вимог Порядків № 553 та № 244 не відповідають дійсності та взагалі, такі доводи не спростовують того факту, що позивачем було вчинено правопорушення к сфері містобудівної діяльності, а спірна постанова є правомірним заходом реагування відповідача - як суб'єкту контролю за дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 205, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 ( 61033, АДРЕСА_1) до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради ( 61003, м.Харків, м-н Конституції,7) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи, як передбачено п.15 Перехідних положень КАС України; після початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи - безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 22 березня 2018 року.

Суддя Заічко О.В.