№ 7288493, 03.12.2009, Bohodukhivskyi District Court of Donetsk City (until 25.04.2025 - Budonnivskyi District Court of Donetsk City)

Справа № 2-а-5039/09

П О С Т А Н О В А

іменем України

03 грудня 2009 року м. Донецьк

Будьоннівський районний суд м. Донецька у складі:

Головуючий-суддя Сенчишин Ф.М.

При секретарі Мазур О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради про визнання протиправними дій відповідача, стягнення недоотриманої допомоги на оздоровлення,

В С Т А Н О В И В:

Згідно позову, позивач як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, має статус особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), є інвалідом 3 групи, перебуває на відповідному обліку в ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради . У відповідності до вимог ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” має право на отримання щорічної грошової допомоги на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. УПСЗН йому виплачена така допомога за 2008 та 2009 роки в розмірі 90 гривень. Позивач вважає, що такі дії відповідача УПСЗН є протиправними, такими що не відповідають вимогам ст. 48 вказаного закону, оскільки розмір виплат не відповідає розміру мінімальної заробітної плати. Вважає що УПСЗН не доплатило йому щорічну допомогу на оздоровлення за 2008 та 2009 роки у загальному розмірі 4466,32 гривень та просить стягнути з відповідача на його користь зазначену суму.

Позивач просить визнати дії ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення

Позивач ОСОБА_1, належним чином та завчасно сповіщений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився. Надав суду письмову заяву, за якою підтримав в повному обсязі заявлені позовні вимоги та доводи позовної заяви, на яких вони ґрунтуються. Просить справу розглянути у його відсутність.

Відповідач ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради, належним чином та завчасно сповіщене про час та місце розгляду справи, в судове засідання представника не направило, про причини неявки суду не повідомило.

За ухвалою суду справу розглянуто за відсутності сторін в порядку письмового провадження.

На підставі досліджених письмових доказів судом встановлені наступні фактичні обставини:

Згідно копії посвідчення з вкладкою (а.с. 4) та копії довідки МСЕК (а.с. 5), позивач ОСОБА_1 як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, має статус особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), є інвалідом 3 групи, перебуває на відповідному обліку в ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради та на підставі ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” має право на отримання щорічної грошової допомоги на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Згідно довідки УПСЗН (а.с. 13), ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради така допомога на оздоровлення позивачеві за 2008 рік була виплачена 22.01.2009 року в розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України – 90 гривень. За 2009 рік зазначена щорічна допомога позивачеві на час розгляду справи в суді не виплачувалася.

Аналізуючи правовідносини, що є предметом судового розгляду суд враховує наступне:

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, щорічна допомога на оздоровлення (компенсація за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС) виплачується в таких розмірах: інвалідам ІІІ групи – чотири мінімальні заробітні плати.

Постановами Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та від 12 липня 2005 р. № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено конкретні розміри щорічної допомоги на оздоровлення в твердій грошовій сумі, зокрема для інвалідів 3 групи – 21 гривня 50 копійок (за грошовою реформою 1996 року), а починаючи з 2005 року - в розмірі 90 гривень.

Згідно ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Згідно із ст. 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією цього Закону здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги щодо нарахування та виплати позивачеві грошової допомоги на оздоровлення за 2008 рік, суд виходить з того, що визначений Кабінетом Міністрів розмір щорічної допомоги на оздоровлення не відповідає вимогам ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” 796-XI від 28 лютого 1991 року, тому до спірних правовідносин суд застосовує акт вищої юридичної сили – Закон. Нарахування та виплата щорічної допомоги на оздоровлення позивачеві здійснювалася УПСЗН у розмірі, значно нижчому за відповідний розмір мінімальної заробітної плати, який визначається на момент виплати або на кінець відповідного року, якщо виплати в поточному році не здійснювалися та становив:

- щодо виплат за 2008 рік визначається станом на 31 грудня 2008 року, оскільки відповідні виплати в 2008 році не здійснювалися, - 605 гривень (Закон України № 107-VI від 28.12.2007 р.)

Суд враховує наявність спірного питання щодо можливості застосування встановлених в Законах України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на відповідні роки розмірів мінімальної заробітної плати для розрахунку щорічної допомоги на оздоровлення, встановленої ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Суд виходить з того, що Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” передбачено, що мінімальний розмір заробітної плати визначається виключно Законами України. Зі змісту вказаних Законів не вбачається обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної заробітної плати, встановленої цими Законами з метою реалізації норми ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, оскільки в них передбачається обов’язок Кабінету Міністрів України здійснювати застосування цих норм виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету на відповідні роки. Між тим, з моменту прийняття постанови Кабінету Міністрів № 836, встановлені нею розміри щорічної допомоги на оздоровлення до прийняття 12.07.2005 року постанови Кабінету Міністрів України „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за №562, залишалися незмінними, у той час, як Верховною Радою України неодноразово змінювався розмір мінімальної заробітної плати, щорічно затверджувався новий державний бюджет. За перелічених обставин позовні вимоги до УПСЗН щодо визнання незаконними дій підлягають задоволенню. Разом з тим вимоги щодо стягнення з відповідача недоплаченого розміру щорічної допомоги на оздоровлення не відповідає ні характеру взаємовідносин сторін, ні передбаченим КАС України способам захисту прав особи у сфері публічно правових відносин. Суд вважає що достатнім для повного відновлення права позивача буде зобов’язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачеві певної визначної законом суми допомоги на оздоровлення.

Визначаючи розмір недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення, яку відповідач УПСЗН зобов’язаний виплатити позивачеві, суд виходить з наступних розрахунків:

- за 2008 рік – 605х4 – 90 = 2330 гривень;

Суд враховує, що позивач в своїх розрахунках невірно визначив розмір заробітної плати, в кратних розмірах якої визначається допомога на оздоровлення, та помилково визначив розмір компенсації, що підлягає до сплати за 2008 рік у 2040 гривень. Суд вважає за можливе на підставі ч. 2 ст. 11 КАС України вийти за межі заявлених позивачем вимог оскільки це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить.

Вирішуючи позовні вимоги щодо нарахування та виплати позивачеві грошової допомоги на оздоровлення за 2009 рік, суд виходить з того, що така допомога позивачеві на час розгляду справи в суді не виплачена, строк її виплати не минув, відповідно право позивача на отримання належного розміру допомоги відповідачем на цей час не порушене та не підлягає судовому захисту.

Керуючись ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” 796-XI від 28 лютого 1991 року, ч. 2 ст. 3, ст.ст. 9, 11, 14, 71, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Визнати дії ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради при визначенні ОСОБА_1 розміру щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік такими, що не відповідають вимогам ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” 796-XI від 28 лютого 1991 року, протиправними.

ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради (83030, м. Донецьк, Будьоннівський р-н, вул. Октября, б. 16, код ЄДРПОУ 26000300) здійснити ОСОБА_1, який мешкає за адресою: м. Донецьк, вул. 230-ї Стрілкової дивізії, б. 11, кв. 79, нарахування та виплату недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік у розмірі 2330 гривень (дві тисячі триста тридцять) гривень.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

На постанову може бути подана заява про апеляційне оскарження у Апеляційний адміністративний суд Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька суд протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а апеляційна скарга може бути подана у тому ж порядку протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання такої заяви.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови згідно ст. 160 КАС України складений 07 грудня 2009 року.

Головуючий :