№ 72863708, 21.03.2018, Kharkiv Administrative Court of Appeal

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 р., м. Харків Справа № 524/6343/17Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кононенко З.О.

суддів: Калитки О. М. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14.02.2018 (суддя Предоляк О.С., 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Першотравнева, 29/5, повний текст складено 14.02.18) по справі № 524/6343/17

за позовом ОСОБА_2

до Інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 третя особа Департамент патрульної поліції

про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, закриття провадження у справі,

ВСТАНОВИВ:

31 серпня 2017 року позивач, ОСОБА_2, звернувся до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області адміністративним позовом до Інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1, третя особа Департамент патрульної поліції, в якому просив суд:

- визнати дії поліцейського 3-ї роти батальйону ПП Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції України мол. лейтенанта поліції ОСОБА_3 протиправними;

- визнати протиправною та скасувати винесену постанову по справі про алмітгістративне правопорушення серія АР № 483054 від 21.08.2017 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного щшвопорушення за ч. 6 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладено стягнення у вигляді штрафу 170 (сто сімдесят) гривень.

В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що вважає вищевказану постанову по справі про адміністративне правопорушення незаконною та необґрунтованою, а тому просить її скасувати.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області позов ОСОБА_2 до інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, закриття провадження у справі задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АР № 483054, винесену інспектором роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 6 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Провадження у справі закрито.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Виходячи з приписів п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що згідно з постановою від 21.08.2017 серії АР № 483054, 21.08.2017 року о 16 год. 10 хв., в м.Кременчуці по вул. Суворова, 44 водій керував транспортним засобом не зареєстрованим у встановленому законом порядку з моменту переобладнання, чим порушив п.п.30.1. Правил дорожнього руху України.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121, КУпАП, а тому позовні вимоги про визнання незаконними дій відповідача щодо складення постанови у справі про адміністративне правопорушення серії АР № 483054 від 21.08.2017 року, а також визнання її протиправною та скасування є законними та обґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до вказаного Закону встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями) (далі - ПДР).

При цьому, особи, які порушують ПДР, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, відповідно до п.п. «б» п.2.1 ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон).

Приписами п.п. «в» п.2.9 ПДР передбачено, що водієві забороняється: в) керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Згідно із п.30.1 ПДР власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов’язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів.

Відповідно до ч.6 ст.121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що 21 серпня 2017 року приблизно об 16 годині позивач, ОСОБА_2, разом зі своєю дружиною, ОСОБА_4, відвідували на кладовищі могили померлих родичів по вулиці Суворова в м. Кременчуці. Вийшовши з кладовища зупинилися біля узбіччя дороги, при цьому позивач тримав в руках електровелосипед VIPER. В цей момент до них під’їхав автомобіль патрульної поліції, з якого вийшли два інспектори поліції. Наблизившись до позивача, поліцейські почали вимагати у позивача документи на електровелосипед та посвідчення водія.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Отже, саме відповідач зобов'язаний довести правомірність складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем вимог п.30.1 ПДР, за що передбачена відповідальність згідно ч.6 ст. 121 КУпАП.

Докази, які б вказували на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 121 КУпАП, матеріали адміністративної справи не містять та не були надані ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутній технічний запис обставин скоєння позивачем правопорушення.

Дослідивши запис з нагрудної відеокамери (відео реєстратора) відповідача, колегія суддів зазначає, що вказаний запис не містить відеозапису скаєння правопорушення ОСОБА_2, тобто, відеозапис починається з того часу, коли інспектор патрульної поліції спілкується з позивачем ОСОБА_2 та його дружиною, а самого моменту вчинення позивачем порушення даний відеозапис не містить.

Також, колегія суддів зазначає, що постановою Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 20.11.2017 року факту керування ОСОБА_2 мопедом VIPER не підтверджено, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрито.

Таким чином, колегія суддів дослідивши матеріали справи та аналізуючи наведені вище нормативн0-правові акти, дійшла висновку, що працівниками поліції не зафіксовано та не доведено належними та допустимими доказами, що позивач ОСОБА_2 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.6 ст. 121 КУпАП, як то визначено п.30.1 ПДР.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121, КУпАП, а тому позовні вимоги про визнання незаконними дій відповідача щодо складення постанови у справі про адміністративне правопорушення серії АР № 483054 від 21.08.2017 року, а також визнання її протиправною та скасування є законними та обґрунтованими.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 14.02.2018 року по справі № 524/6343/17 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 311, 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14.02.2018 по справі № 524/6343/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_5 Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_6 ОСОБА_7