Decision № 72828066, 12.03.2018, Kherson District Administrative Court

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/99/1811 год. 55 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Кованій В.А.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

Представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма Строй Мастер" до Херсонської митниці ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення; стягнення коштів,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Строй Мастер" (далі - позивач, ТОВ "Комерційна фірма "Строй Мастер", Товариство) звернулося до суду із адміністративним позовом до Херсонської митниці Державної фіскальної служби України (далі – відповідач, Херсонська митниця), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Херсонської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 23.11.2017 року № UA508070/2017/000036/2 та стягнути з відповідача зайво сплачені кошти за проведення митного оформлення товару, внаслідок прийняття рішення про коригування митної вартості товару у сумі 38313,95 грн.

Провадження у справі відкрите ухвалою від 19.01.2018р., судове засідання призначене на 16.02.2018р.

У судовому засіданні 16.02.2018р. оголошена перерва для надання відповідачем додаткових доказів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у листопаді 2017 р. згідно до умов укладеного зовнішньоекономічного контракту № CH-UA-17/01/04 від 04.01.2017 р. та на підставі супроводжувальних документів продавець - компанія JIANGSU JIUDING NEW MATERIAL CO.,LTD. (Китай) здійснив на адресу покупця -ТОВ "КФ Строй Мастер" поставку товару - "Плівка з полімерів вініл хлориду вторинної сировини - код товару 39204310". Під час декларування товару позивачем відповідно до ст. 57, 58 Митного кодексу України самостійно визначена митна вартість товарів за основним методом, а саме: за ціною контракту, яка склала 8651,00 дол. США. З метою митного оформлення товару та на підтвердження заявленої митної вартості позивачем надано Херсонській митниці ДФС України повний пакет документів, передбачений ст. 53 МК України. Проте, відповідачем прийняте рішення № UA508070/2017/000036/2 від 23.11.2017р., яким за резервним методом на рівні 1,31 дол. США/кг. скориговано митну вартість товару на суму 14181,01 дол. США. Позивач вважає протиправним таке рішення відповідача, посилаючись на те, що митним органом не обґрунтовано свої доводи щодо подання ТОВ "Комерційна фірма "Строй Мастер" документів, які не дозволяли відповідачу у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни. Позивач зазначає, що документи ним подані у обсязі, достатньому для визначення відповідачем митної вартості задекларованого товару, оскільки містять усю необхідну інформацію про вартість товару, а також реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, а тому висновок митного органу про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції) є протиправним. Також позивач зазначив, що умови поставки СІF передбачають витрати за поставку та страхування товару за рахунок продавця, а тому позивач не повинен надавати документи про вартість страхування та перевезення товару. Безпідставними також є доводи митного органу про наявні розбіжності у поданих для декларування документах, що стосуються відправника товару. Так згідно пункту 6.3 контракту відправником товару є компанія JIANGSU JIUDING NEW MATERIAL CO.,LTD. (Китай), згідно коносаменту 962419012 від 26.10.2017 вказано, що відправником товару є K-TARP VINA СО., LTD. VIETNAM. Позивач зазначає, що надав відповідачу додаткову угоду від 09.09.2017 року, якою внесені зміни у п. 6.3 Контракту та визначено, що відправником товару є: K-TARP VINA СО., LTD. На думку позивача, зміна відправника товару у данному випадку не вплинула на вартість товару. Позивач також вказує, що в результаті прийняття відповідачем оскаржуваного рішення підприємство змушено було додатково сплатити до бюджету 38313,95 грн. митних платежів, що є предметом стягнення у даній справі. Обґрунтовуючи вказану вимогу позивач зазначає, що відповідно до ст. 27 Митного кодексу України зайво сплачені коштів підлягають поверненню позивачу, як доказ повного поновлення його порушених прав, за захистом яких він звернувся до суду. Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

У відзиві на позов відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову із наступних підстав. 23.11.2017 декларантом підприємства ТОВ "КФ "СтройМастер" до сектору митного оформлення митного поста "Херсон-центральний" Херсонської митниці ДФС подано митну декларацію № UA508070/2017/000928 для здійснення митного оформлення товару "Плівка з полімерів вініл хлориду вторинної сировини ", країна походження Китай. Товар ввезено на умовах поставки CIF – ОСОБА_3 (Україна) на виконання умов договору від 14.01.2017 року. Під час надходження декларації здійснено перевірку за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР), якою виявлено ризики, а саме - сформовано перелік попереджень щодо декларанта та обов’язкових митних процедур, зокрема, про можливе заниження митної вартості та необхідність здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до МКУ, тощо. Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснювався згідно з вимогами розділів III та XI Митного кодексу України шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідач зазначає, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. До вказаних складових митної вартості відносяться витрати на страхування та транспортування товарів, які за контрактом не включені до ціни товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар та не були заявлені декларантом, як складова митної вартості. Також наявні розбіжності у поданих для декларування документах, що стосуються відправника товару та порядку оплати товару: згідно пункту 6.3 контракту відправником товару є компанія JIANGSU JIUDING NEW MATERIAL CO.,LTD. (Китай), згідно коносаменту 962419012 від 26.10.2017 вказано, що відправником товару є K-TARP VINA СО., LTD. VIETNAM; у відповідності до п.5.5 контракту розрахунки здійснюються шляхом 100% оплати протягом 40 діб після отримання товару на склад покупця, а п. 2.5 передбачає здійснення передоплати за товар до початку його виробництва. Декларантом не було надано митному органу додаткову угоду та/або комерційні документи, в яких міститься інформація про зміну вищезазначених умов договору. У результаті виявлених порушень митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA508070/2017/000036/2 від 23.11.2017р. та оформлено картку відмови № UA508070/2017/00033 від 23.11.2017р. року в митному оформленні декларації № UA508070/2017/000928 від 23.11.2017 року. Обрано резервний метод визначення митної вартості. У якості джерела інформації стосовно визначення митної вартості товару була обрана декларація від 30.08.2017 року № UA500020/2017/002861. Рівень визначеної митної вартості товару складає 1,31 дол/кг. Щодо стягнення надміру сплачених коштів у сумі 38313,95 грн., відповідач зазначив, що законодавством визначено порядок повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, а тому стягнення з відповідача вказаної суми є передчасним, зважаючи також на ту обставину, що позивач неправильно визначив розмір митних платежів, які необхідно йому повернути у разі скасування спірного рішення. Представники відповідача у судовому засіданні просили суд відмовити у задоволенні позову із вказаних підстав.

Заслухавши виступи представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

04.01.2017 року між ТОВ "КФ Строй Мастер" (Покупець) та компанією JIANGSU JIUDING NEW MATERIAL CO.,LTD. (Китай) (Продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт № CH-UA-17/01/04 (далі – Контракт), предметом якого є поставка ручний інструмент і будівельні матеріали за номенклатурою, кількістю та цінами згідно супровідних документів.

Пунктом 3.1 Контракту передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах CIF ОСОБА_3/Чорноморськ/Южний відповідно до Міжнародних правил роз’яснення торгових термінів "Інкотермс" (Публікація МТП в редакції 2010 року).

09.09.2017 року між сторонами укладена додаткова угода, якою внесені зміни у п. 6.3 Контракту та визначено, що відправником товару є: K-TARP VINA СО., LTD.

З метою розмитнення поставленого товару 23.11.2017 року ТОВ "КФ "Строй Мастер" подано відповідачу митну декларацію № UA 508070/2017/000928 за товаром "Плівка з полімерів вініл хлориду вторинної сировини - код товару 39204310" та документи, що підтверджували заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 04.01.2017 року № CH-UA-17/01/04, додаткову угоду 09.09.2017р.,пакувальний лист від 09.09.2017 року, рахунок-фактура (інвойс) від 09.09.2017 року, коносамент від 26.10.2017 року, автотранспортна накладна від 06.09.2017 року, прас-лист від 04.09.2017 року, декларація про походження товару, інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю, договір про надання послуг митного брокера.

При здійсненні перевірки вказаної митної декларації за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР) виявлено ризики, а саме - сформовано перелік попереджень щодо декларанта та обов'язкових митних процедур, які полягали у ретельному опрацюванні поданих документів для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст.53 Митного кодексу України по товару № 1.

Так, за результатами перевірки змісту контракту № CH-UA-17/01/04 від 04.01.2017 р. відповідачем встановлено, що витрати на страхування та транспортування не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар та не були заявлені декларантом, як складова митної вартості. Так, згідно п. 4.1 контракту від 01.04.2017 № CH-UA-17/01/04 ціна за одиницю товару вказана у товаросупровідних документах, при цьому, пунктом 4.2. визначено, що до ціни товару включена вартість таких складових як пакування та маркування товару, проте не вказано про включення до ціни товару витрат на страхування та транспортування до митного кордону України, що є обов'язковим при умовах поставки товарів CIF. Також встановлені розбіжності у поданих для декларування документах, що стосуються відправника товару: згідно пункту 6.3 контракту відправником товару є компанія JIANGSU JIUDING NEW MATERIAL CO.,LTD. (Китай), згідно коносаменту 962419012 від 26.10.2017 вказано, що відправником товару є K-TARP VINA СО., LTD. VIETNAM.

З огляду на вказане, відповідачем зроблено висновок, що документи надані ТОВ " КФ " Строй Мастер" для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості, внаслідок чого відповідачем на підставі ч. 3 ст. 53 МК України було запропоновано ТОВ " КФ " Строй Мастер" надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації; банківські платіжні документи; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Додатково повідомлено декларанта, що згідно з ч.6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

У відповідь на повідомлення митного органу стосовно надання додаткових документів, позивачем додатково були надані наступні документи: прас - лист фірми JIANGSU JIUDING NEW MATERIAL CO.,LTD. (Китай); комерційна пропозиція фірми JIANGSU JIUDING NEW MATERIAL CO.,LTD. (Китай); копія митної декларації країни відправлення.

23.11.2017 р. Херсонською митницею ДФС України прийнято рішення № UA508070/2017/000036/2 про коригування митної вартості товарів, згідно якої відкоригована митна вартість товару склала 14181,01 дол. США, яке є предметом оскарження у даній справі. Вказане рішення містить причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, а саме: не усі відомості і розрахунки підтверджені та неподанням усіх додаткових документів ( які було наведено у вимозі), що підтверджують митну вартість товару.

На думку митного органу, незважаючи на подані позивачем додаткові документи, заявлена декларантом митна вартість товару не могла бути визнана, оскільки позивачем заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, а подані документи містять розбіжності, зокрема,

- згідно пункту 3.1 контракту від 01.04.2017 № CH-UA-17/01/04 поставка товару здійснюється на умовах CIF за правилами ІНКОТЕРМС - 2010, відповідно до якого "вартість, страхування, фрахт" застосовується для морського або внутрішнього водного транспорту та означає, що продавець здійснив поставку товару на борт судна або забезпечив надання товару, що вже поставлений таким чином і зобов'язаний укласти контракт (договір) перевезення й оплатити витрати на перевезення, необхідні для поставки товару до названого місця та за власний рахунок застрахувати вантаж з мінімальним покриттям.

- відповідно до п. 4.2 цього контракту не вказано, що витрати на транспортування та страхування включені до вартості товару. За умовами поставки витрати на транспортування та страхування повинні бути включені до вартості товару.

- згідно п. 3.2, 6.1 та 6.2 контракту строк фактичної передачі товару складає 45 днів від дати підтвердження замовлення, а місце фактичної передачі товару - порти України, проте протягом 45 днів з дати підтвердження замовлення вантаж все ще перебував у в’єтнамському порту, що відповідає умовам поставки FОВ В’єтнам. (Дата підтвердження замовлення - 09.09.2017, що відповідає даті підписання рахунку-фактури №817-052 від 09.09.2017 та доповнення до контракту №4; 26.10.2017 - дата підписання договору на перевезення вантажу (коносаменту) з В’єтнаму до України; 22.11.2017 - дата прибуття вантажу в порт України).

- згідно пункту 6.3 контракту відправником товару є компанія JIANGSU JIUDING NEW MATERIAL CO.,LTD. (Китай), згідно коносаменту 962419012 від 26.10.2017 вказано, що відправником товару є K-TARP VINA СО., LTD. VIETNAM.

- у відповідності до п.5.5 контракту розрахунки здійснюються шляхом 100% оплати протягом 40 діб після отримання товару на склад покупця, а п. 2.5 передбачає здійснення передоплати за товар до початку його виробництва. Декларантом не було надано митному органу додаткову угоду та/або комерційні документи, в яких міститься інформація про зміну вищезазначених умов договору.

Оскаржуване рішення містить посилання на джерело наявної у митного органу інформації стосовно визначеної митної вартості товару та обґрунтування обраного методу визначення митної вартості, зокрема, рівень визначеної митної вартості товару № 1 складає 1,31 дол/кг. Так, при прийнятті оскаржуваного рішення митним органом відповідно до ч. 2 ст. 64 Митного кодексу України здійснено порівняння ідентичних/подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено та обрано подібний товар з найнижчою митною вартістю та максимально наближеним часом декларування до дати імпорту ТОВ "КФ "Строй Мастер", а саме, декларація від 30.08.2017 р. № 500020/2017/002861.

Отже спірні правовідносини стосуються визначення митної вартості задекларованого позивачем товару. Позивач вважає, що правильно обрав основний метод визначення вартості товару – за ціною договору та надав митному органу усі необхідні для цього документа. Відповідач вважає, що із наданих документів неможливо достовірно встановити митну вартість товару, відтак вона була скоригована за резервним методом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним Кодексом (далі – МК України), Податковим кодексом України (далі – ПК України) та іншими законами України з питань оподаткування (ч. 2 ст. 1 МК України).

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (ч.1 ст. 51 МК України).

За приписами ч. 1 та 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (ч. 3 ст. 53 МК України).

Частиною 5 ст. 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідачем згідно ч. 5 ст. 54 МК України витребувані платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару.

Розглядаючи даний спір, суд встановив, що позивачем надані всі документи за переліком, визначеним ч. 2 ст. 53 МК України, крім страхових.

Підставами для витребування відповідачем додаткових документів у зв'язку із сумнівами щодо заявленої позивачем митної вартості товару, крім іншого, полягали у відсутності документів щодо страхування ввезеного Товариством товару та вартості перевезення.

У судовому засіданні представник позивача зазначив, що позивачем не надано відповідачу страхових документів, які б визначали витрати на страхування товару, а також документів, що підтверджують витрати на перевезення вантажу в зв'язку з тим, що Контрактом передбачено постачання товару на умовах CIF ОСОБА_3/Чорноморськ/Южний, за якими до обов'язків продавця належить оплата витрат на фрахт, необхідих для доставки товару в зазначений порт призначення, та входить страхування товару від транспортних ризиків. Тобто при базисі поставки CIF в ціну товару включається вартість товару, фрахт до порту призначення та страхування від узгоджених ризиків. Тому у сторін договору відсутня необхідність додаткового уточнення вказаних положень за умови посилання на правила Інкотермс-2010

На сьогодні діють Офіційні правила Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів, видання МТП № 560, в редакції з 01.01.2011 року Інкотермс-2010, за змістом яких посилання на Інкотермс-2010 в договорі купівлі-продажу чітко визначає відповідні обов'язки сторін та зменшує ризик юридичних ускладнень. Метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі.

Відповідно до Інкотермс-2010 CIF (Cost, Insurance and Freight (... named port of destination) - вартість, страхування і фрахт (... назва порту призначення). Термін "вартість, страхування та фрахт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. Однак за умовами терміна CIF на продавця покладається також обов'язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення. Отже, продавець зобов'язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески. Покупець повинен мати на увазі, що за умовами терміна CIF від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям. У випадку, якщо покупець бажає мати страхування з більшим покриттям, він повинен або прямо та недвозначно домовитися про це з продавцем, або самостійно вжити заходів до забезпечення додаткового страхування.

Таким чином, у разі укладання контракту за умовами поставки CIF на продавця покладається обов'язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення, а також сплати страхових внесків та вартості перевезення вантажу до порту відвантаження.

Беручи до уваги ту обставину, що перевезення товару здійснювалося морем на умовах поставки CIF, суд погоджується із доводами позивача про те, що за умовами Контракту Товариство не повинно додатково страхувати товар та нести витрати на транспортування вантажу до порту ОСОБА_3/Чорноморськ/Южний.

Отже, суд вважає необґрунтованими твердження відповідача про неможливість перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товару за відсутності документів, що містять відомості про вартість страхування та транспортування вантажу, оскільки такі документи у даному випадку не вимагаються.

Крім цього відповідач зазначив, що Херсонською митницею ДФС було витребувано додаткові документи, за перевіркою яких встановлено розбіжності, зміст яких полягає фактично у висновку митного органу щодо неналежного виконання продавцем та покупцем-декларантом умов контракту та укладеного до нього доповнення.

Як вже зазначалось вище, Херсонською митницею ДФС було встановлено, що за умовами п. 6.1. контракту строк фактичної передачі товару мав бути не пізніше 45 днів від дати підтвердження замовлення покупцем, проте, протягом 45 днів з дати підтвердження замовлення вантаж все ще перебував у в’єтнамському порту (дата підтвердження замовлення - 09.09.2017, що відповідає даті підписання рахунку-фактури №817-052 від 09.09.2017 та доповнення до контракту №4; 26.10.2017 - дата підписання договору на перевезення вантажу (коносаменту) з В’єтнаму до України; 22.11.2017 - дата прибуття вантажу в порт України). А також встановлені розбіжності у п. 2.5 та 5.5. Контракту щодо порядку оплати товару.

Щодо вищезазначених доводів відповідача, то суд вказує, що строки поставки товару та порядок розрахунків з контрагентом - це виключно господарські відносини між сторонами контракту. Більш того, дотримання сторонами контракту щодо строків поставки та розрахунків взагалі не становлять об'єкт контролю митної вартості, оскільки жодним чином не впливають на розрахунок митної вартості.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Також суд не приймає до уваги твердження відповідача про наявні розбіжності у поданих для декларування документах, що стосуються відправника товару. Так згідно пункту 6.3 контракту відправником товару є компанія JIANGSU JIUDING NEW MATERIAL CO.,LTD. (Китай), згідно коносаменту 962419012 від 26.10.2017 вказано, що відправником товару є K-TARP VINA СО., LTD. VIETNAM.

Судом встановлено та підтверджено доказами, що 09.09.2017 року між сторонами укладена додаткова угода, якою внесені зміни у п. 6.3 Контракту та визначено, що відправником товару є: K-TARP VINA СО., LTD.

На думку суду, сторони контракту вільні у обранні стособу виконання зобов'язань, а зміна відправника товару у данному випадку не вплинула на вартість товару.

Таким чином суд вважає, що надані позивачем документи містили всю необхідну інформацію для правильного визначення митної вартості товару.

Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 2 та 3 ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Право митного органу здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України у випадках, коли виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів обумовлено статтею 55 МК України.

Відповідно до частини першої статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару всі документи, що передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною Контракту згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.

Висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товару та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товару.

Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку, що позивачем подано відповідачу повний та достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за основним методом, визначена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам ст. 58 Митного кодексу України.

Не спростована відповідачем також належними доводами правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом та не доведена наявність у митного органу належних підстав для коригування митної вартості товару.

Отже, суд вважає, що оскаржуване рішення митний орган прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивач неправильно визначив митну вартість товарів.

За таких обставин суд дійшов висновку про протиправність рішення Херсонської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA508070/2017/000036/2 від 23.11.2017р., відтак - задовольняє вимоги позивача про скасування даного рішення.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача зайво сплачених коштів за проведення митного оформлення товару, внаслідок прийняття рішення про коригування митної вартості товару у сумі 38313,95 грн., суд зазначає наступне.

Питання щодо порядку та умов повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів врегульовано ст. 301 Митного кодексу України, ст. 43 Податкового кодексу України та ст. 45 Бюджетного кодексу України, Порядком перерахування до державного бюджету митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2017 року № 898, Зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 листопада 2017 р. за N 1429/31297 (далі – Порядок № 898), Порядком повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 18 липня 2017 року N 643 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09 серпня 2017 р. за N 976/30844 (далі - Порядок № 643).

Так, ч. 1, ч. 3 ст. 301 Митного кодексу України встановлено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно п. 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Процедура перерахування до державного бюджету митних та інших платежів, що вносяться до/або під час митного оформлення визначена Порядком перерахування до державного бюджету митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення (Порядок № 898).

Відповідно до пункту 1 Розділу ІІІ Порядку № 898 сплата підприємствами коштів у національній валюті, призначених для забезпечення справляння митних та інших платежів, а також внесення грошової застави здійснюються у вигляді авансових платежів (передоплати) до/або під час митного оформлення з рахунків, відкритих ними в банках, а також готівкою через банки на депозитний рахунок 3734, відкритий у Казначействі на ім'я ДФС.

Абзацом 2 пункту 8 Розділу ІІІ Порядку № 898 встановлено, що розпорядження коштами, що обліковуються на депозитних рахунках 3734, відкритих в Головному управлінні Казначейства у м. Києві на ім’я митниць ДФС, на банківських рахунках 2603 митниць ДФС здійснюється виключно на підставі платіжних доручень, що оформлені відповідно митницями ДФС та ДФС в установленому порядку.

Повернення підприємствам коштів авансових платежів (передоплати), що зараховані на депозитний рахунок 3734, відкритий в Казначействі на ім’я ДФС, здійснюється Казначейством шляхом перерахування коштів виключно на банківські рахунки підприємств, відкриті в банках, на підставі реєстрів ДФС належних до повернення коштів авансових платежів (передоплати). Повернення підприємствам коштів авансових платежів (передоплати) здійснюється відповідно до Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, якщо заяву на ім’я ДФС про повернення подано до органів доходів і зборів протягом 1095 днів з дня внесення таких коштів на рахунок органу доходів і зборів.

Повернення підприємствам коштів, що зараховані на депозитні рахунки 3734 митниць ДФС, здійснюється Головним управлінням Казначейства у м. Києві шляхом перерахування коштів на банківські рахунки підприємств, відкриті в банках, на підставі платіжних доручень митниць ДФС, оформлених у встановленому порядку. Повернення коштів, які були зараховані на депозитні рахунки 3734 митниць, здійснюється митницями ДФС відповідно до Порядку повернення, якщо заяву про повернення подано до митниці ДФС протягом 1095 днів з дня внесення таких коштів на рахунок органу доходів і зборів. (п. 9 Розділу ІІІ Порядку № 898).

Згідно з Порядком повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів (Порядок № 643) повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення. Після реєстрації в митниці ДФС заява платника податку про повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені передається на опрацювання до Підрозділу. Підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету за допомогою автоматизованої системи митного оформлення та відсутність у нього податкового боргу. За результатами опрацювання готує висновок або лист про відмову в поверненні коштів з відповідним обґрунтуванням. Заява платника податку подаються керівнику митниці ДФС для прийняття рішення та підписання висновку і реєстрів за відповідними платежами. Митниця ДФС у строк не пiзнiше нiж за п'ять робочих днiв до закiнчення двадцятиденного строку з дня подання платником податкiв заяви передає висновки згiдно з реєстром висновкiв за відповідними платежами для виконання вiдповiдному органу Державної казначейської служби України (п.п. 1, 4 , 5, 6 Порядоку № 643).

Таким чином, повернення надмірно сплачених платежів, здійснюється у порядку, передбаченому Порядком № 643 за наявності таких умов: факту надмірної сплати коштів та звернення платника до відповідно органу, що позивачем не дотримано, а тому суд відмовляє у задоволенні вимоги щодо стягнення з відповідача зайво сплачених коштів за проведення митного оформлення товару, внаслідок прийняття рішення про коригування митної вартості товару у сумі 38313,95 грн.

За таких обставин суд частково задовольняє позовні вимоги ТОВ "Комерційна фірма "Строй Мастер".

Розподіл судових витрат суд здійснює за правилами ч. 3 ст. 94 КАС України, відповідно до якої якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 139, 241-246 КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Херсонської митниці ДФС №UA508070/2017/000036/2 від 23.11.2017р. про коригування митної вартості товарів.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Херсонської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39624611) судовий збір у сумі 881 (вісімсот вісімдесят одну) грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма Строй Мастер" (код ЄДРПОУ 36236056)..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 16 березня 2018 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 5.2.2.