Court ruling № 72809344, 19.03.2018, Desnianskyi District Court of Kyiv City

2/754/1086/18

Справа № 754/14810/15-ц

У Х В А Л А

Іменем України

19 березня 2018 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Галась І.А.

за участю секретаря - Дмітрієвій А.

представника позивача - ОСОБА_1

представника ТОВ «Автомобільний центр» - Горецької М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві клопотання в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр», ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання рішень загальних зборів недійсними,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Деснянського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за вищевказаним позовом.

В судовому засіданні представник позивача заявила клопотання про зупинення провадження у справі, мотивуючи свої вимоги там, що в провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр», Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання недійсним рішення загальних зборів № 01/2015 від 16 лютого 2015 року. Посилаючись на п.6 ч.1 ст. 251 ЦПК України, представник наголосила на неможливості розгляду справи до винесення рішення Господарським судом Запорізької області.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр» проти задоволення клопотання заперечувала в повному обсязі, посилаючись на непідсудності спору Деснянському районному суду міста Києва та заявила клопотання про закриття провадження у справі посилаючись на п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судове засідання не з'явились, про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Зваживши доводи клопотання, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об"єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об"єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Відповідно до ст.. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: 1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства; 2) відсутній предмет спору; 3) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами; 4) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом; 5) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом; 6) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 186 цього Кодексу; 7) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 8) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках, передбачених ст. 201 ЦПК України, а за наявності підстав, визначених ст. 202 ЦПК України, має право як на зупинення, так і на відмову в задоволенні такої заяви. Крім того, постановою визначено, що суд зупиняє або закриває провадження у справі чи залишає заяву без розгляду з підстав, передбачених відповідно статтями 201, 202, 205, 207 ЦПК України, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Зважаючи на викладене суд дійшов висновку про те, що клопотання про зупинення провадження не підлягає задоволення з огляду на наступне. Посилання представника позивача на ідентичність вимог позовів та обґрунтувань позовів ОСОБА_3 до Деснянського районного суду міста Києва та ОСОБА_4 до Господарського суду Запорізької області позбавляє суд можливості дійти висновку про об'єктивну неможливість розгляду справи до вирішення аналогічних вимог іншим судом та неможливість дослідження аргументів сторін в межах даного провадження.

Клопотання про закриття провадження не підлягає задоволенню з огляду на те, що під час відкриття провадження у справі за даним позовом було перевірено підсудність (підвідомчість) даної справи Деснянському районному суду міста Києва. Підстав для закриття провадження у справі Апеляційним судом міста Києва та Вищим спеціалізований судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ знайдено не було.

На підставі викладеного, керуючись ст.. 251, 253, 255 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву про зупинення провадження залишити без задоволення.

Заяву про закриття провадження залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п?ятнадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий: