Decision № 72745855, 06.03.2018, Avtozavodskyi District Court of Kremenchuk City

Справа № 524/6059/17

Провадження №2/524/353/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2018 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі: головуючого судді - Нестеренка С.Г., при секретарі - Бельченко Н.Л., за участі позивача-відповідача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, відповідача-позивача ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчуці Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 (у власних інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5), виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради, Автозаводської районної адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, належного на праві приватної власності, зняття з реєстрації, та за позовом ОСОБА_3 (у власних інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5) до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування житловим приміщенням, вселення, -

В С Т А Н О В И В

У серпні 2017 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_3 (у власних інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5), в якому просив позбавити відповідача права користування квартирою № 59 у буд. № 55 по вул. Небесної Сотні у м. Кременчуці відповідно ст. 71 ЖК України та зняти відповідача з реєстрації місця проживання у ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ухвалою суду від 28 вересня 2017 року по справі були залучені позивачем - ОСОБА_1 і відповідачами - ОСОБА_3 (у власних інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5), виконавчий комітет Кременчуцької міської Ради, Автозаводську районну адміністрацію виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради (а.с. 28).

У серпні 2017 року відповідач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, вселення (а.с. 59-60).

Просила вселити її до спірної квартири та зобов’язати відповідача не чинити перешкоди у користуванні цим житловим приміщенням.

Посилалася на те, що у травні 2010 року ОСОБА_1 змінили замок у вхідних дверях спірної квартири і вона та малолітня донька сторін ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 змушені проживати тимчасово в іншому житловому приміщенні.

Ухвалою суду від 31 жовтня 2017 року позови ОСОБА_1 і ОСОБА_3 були об’єднані в одне провадження (а.с. 55).

Ухвалою суду від 29 січня 2018 року до участі у справі була залучена третьою особою без самостійних вимог на стороні позивача – відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_6 (у власних інтересах та в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_7).

У судовому засіданні позивач – відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 первісний позов підтримали, просили задовольнити, з зустрічним позовом ОСОБА_3 не погодилися. Пояснили, що у спірному житловому приміщенні зареєстровані позивач ОСОБА_1, відповідач – ОСОБА_3, яка є його колишньою дружиною та їх спільна дитина ОСОБА_5 Фактично у квартирі проживає лише позивач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_6 та дитина третьої особи ОСОБА_7. Відповідач і їх дитина не проживають в квартирі з 2010 року, особисті їх речі відсутні, комунальні послуги не сплачує, а тому втратили право користування квартирою. Уточнили позов, а саме просили визнати відповідача-позивача ОСОБА_3 з дочкою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, такими, що втратили право користування квартирою № 59 у буд. № 55 по вул. Небесної Сотні у м. Кременчуці відповідно ст. 405 ЦПК України та зняти відповідача з реєстрації місця проживання у ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки у первинному позові було помилково вказано про позбавлення права користування.

Відповідач – позивач ОСОБА_3 та її представник – ОСОБА_4 з позовом ОСОБА_1 не погодилися, підтримали зустрічний позов до ОСОБА_1 з посиланням на обставини, які вказувалися у позовній заяві.

Представники відповідачів - третіх осіб - виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради, Автозаводської районної адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради у судове засідання не прибули, адміністрації яких просили розглянути справу за відсутності їх представників, покладалися на розсуд суду.

Представники третіх осіб – Служби у справах дітей Автозаводської районної адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради, ТОВ «Житлорембудсервіс» в судове засідання не прибули, про час та місце розгляду справи керівництво третіх осіб було повідомлено належним чином. Представник третьої особи Служби у справах дітей Автозаводської районної адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради просила розглянути справу без її участі, просила врахувати права та інтереси малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та не допустити зменшення існуючих майнових прав малолітньої дитини або їх обмеження.

Третя особа – ОСОБА_6 у судове засідання не прибула, просила розглянути справу у її відсутність, проти задоволення позову ОСОБА_3 заперечувала, просила задовольнити первісний позов ОСОБА_1

Суд, вислухавши пояснення сторін, їх представників, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Станом на день розгляду справи у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: позивач – відповідач ОСОБА_1, відповідач – позивач ОСОБА_3 та малолітня донька сторін ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Фактично у спірній квартирі проживають ОСОБА_1, ОСОБА_6, з котрою позивач-відповідач ОСОБА_1 без реєстрації шлюбу проживає однією сім’єю, і малолітня дочка ОСОБА_6 - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, та котрі оплачують вартість житлово-комунальних послуг.

Особовий рахунок відкрито на позивача – відповідача ОСОБА_1.

Спірне житлове приміщення - квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу від 27 лютого 2001 року, зареєстрованого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстровано в реєстрі за № 1273.

Відповідач-позивач ОСОБА_3 та малолітня донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, будучи зареєстрованими у спірному житловому приміщенні, фактично не проживають у ньому з 2010 року після розірвання шлюбу і переїзду до іншого житла, і станом на день розгляду справи проживають разом за адресою: м. Кременчук, пр.-т Л.Українки, б. 74, кв. 19, що не заперечувалось відповідачем-позивачем ОСОБА_3 у судовому засіданні.

Факт відсутності та тривалого не проживання ОСОБА_3 та малолітньої доньки ОСОБА_5 у спірній квартирі підтверджується також актом про непроживання, складеного 09 серпня 2017 року співробітниками ТОВ «Житлорембудсервіс».

Безпідставними є посилання відповідача-позивача ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4, щодо того, що позивач-відповідач ОСОБА_1 шляхом застосування фізичної сили вигнав відповідача-позивача з донькою зі спірного житла, вчинення їй та дитині перешкод у проживанні у спірному житловому приміщенні, оскільки на підтвердження таких посилань ОСОБА_3 та її представник не подали належні і допустимі докази.

До того ж, суд також враховує, що з 2010 року до подання зустрічного позову ОСОБА_3 не зверталася до правоохоронних органів, суду та ТОВ «Житлорембудсервіс» зі скаргами на дії позивача-відповідача ОСОБА_1 щодо наявності перешкод у користуванні спірною квартирою.

Відповідно ст. 47 Конституції України ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно ч. ч. 4, 5 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Згідно ст. 391 ЦК України власник має право володіти, користуватися, розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Суд, аналізуючи отримані докази та вказані норми законодавчих актів, приходить до висновку, що відповідач – позивач ОСОБА_3 та малолітня донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 втратила право користування спірним житловим приміщенням, не проживаючи в ньому понад один рік, без поважних на те причин та не має право на вселення до спірного житлового приміщення, яке не перебуває у її власності та, оскільки не є членом сім’ї власника квартири ОСОБА_1

За наведених обставин, аналізуючи зібрані і надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.

Необхідно визнати ОСОБА_3 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, такими, що втратили право користування житловим приміщенням – квартирою № 59 у будинку № 55 по вулиці Небесної Сотні у м. Кременчуці.

Крім того, необхідно відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради, Автозаводської районної адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради в частині вимог про зняття з реєстрації, оскільки в цій частині відсутній фактично та юридично спір, а також, що визнання судовим рішенням особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням є підставою для скасування реєстрації.

Також, необхідно відмовити ОСОБА_3 (у власних інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5) у задоволенні позову до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування житловим приміщенням, вселення.

Суд неодноразово роз’яснював сторонам права та обов’язки, у тому числі на необхідності подання додаткових доказів, заявлення клопотань про витребування чи надання доказів, уточнення позовних вимог, у тому числі предмету та підстав позову, та надавав можливість ознайомлюватися з матеріалами справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, зокрема щодо повернення сплаченого судового збору, то суд враховує, що позивач-відповідач ОСОБА_1 не наполягав на стягненні з відповідача-позивача ОСОБА_3 понесених ним судових витрат.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 391, 405 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 258, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 (у власних інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5), виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради, Автозаводської районної адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, належного на праві приватної власності, зняття з реєстрації – задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_3 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, такими, що втратили право користування житловим приміщенням – квартирою № 59 у будинку № 55 по вулиці Небесної Сотні у м. Кременчуці.

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради, Автозаводської районної адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради в частині вимог про зняття з реєстрації.

Відмовити ОСОБА_3 (у власних інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5) у задоволенні позову до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування житловим приміщенням, вселення.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення виготовлено 14 березня 2018 року.

Суддя: