№ 72744758, 15.03.2018, Vinnytsia Administrative Court of Appeal

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1842/17-а Головуючий у 1-й інстанції: Чернюк Алла Юріївна

Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

15 березня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Боровицького О. А. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Імперіал" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року (прийняту в порядку скороченого провадження у м. Вінниці) у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Імперіал" про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В :

в жовтні 2017 року позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Імперіал" про стягнення податкового боргу в сумі 11 140, 95 грн.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

На підставі ст. 311 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється за правилами письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами адміністративної справи, що ГУ ДФС у Вінницькій області з метою погашення податкового боргу, який виник в результаті несплати самостійно задекларованих зобов'язань з податку на додану вартість, на адресу відповідача було направлено податкову вимогу форми "Ю" від 14.02.2017 року № 219-17.

Разом з тим, вказана податкова вимога не була виконана відповідачем, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

На підставі пп. 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, на виконання положень ст. 59 ПК України позивачем сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу форми "Ю" від 14.02.2017 року № 219-17, якою визначено податковий борг у розмірі 10 899,69 грн.

Разом з тим, як встановлено судом, суму податкового боргу, зазначену у вимозі, відповідач не сплатив, а докази оскарження/скасування зазначеної вимоги станом на день розгляду справи у суду відсутні.

Згідно з п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, за відповідачем рахується податковий борг, який зокрема, підтверджується податковою вимогою від 14.02.2017 року № 219-17 та довідкою про суми заборгованості.

Відповідно до п. 95.1, 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

В силу вимог п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Оскільки заявлений до стягнення податковий борг в сумі 18383,25 грн. відповідачем до бюджету не сплачено, а його наявність підтверджується матеріалами справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо обґрунтованості позовних вимог та доцільності задоволення позову.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Враховуючи вищевикладене, колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 272, 283, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Імперіал" залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Боровицький О. А. Сушко О.О.