Decision № 72501010, 01.03.2018, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 березня 2018 року № 826/16624/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у

місті Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр харчових

технологій»

про стягнення заборгованості в розмірі 44 697,23 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві (далі - Управління, позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр харчових технологій» (далі - ТОВ «Міжнародний центр харчових технологій», відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 44 697, 23 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем не виконано у встановлені законодавством строки рішення № 34 від 12 жовтня 2017 року про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2017 року було прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі №826/16624/17 в порядку спрощеного позовного провадження, а також запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання даної ухвали надати суду відзив на позовну заяву і всі письмові докази наявні у відповідача, разом з доказами направлення позивачу рекомендованим повідомленням про вручення відзиву з додатками.

Зазначена ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі отримана відповідачем 29 грудня 2017 року згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення наявного в матеріалах справи.

ТОВ «Міжнародний центр харчових технологій» у встановлений судом строк надано суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач частково не погодився із позовними вимогами, з підстав зазначених у такому відзиві.

Управління, в свою чергу, надало суду відповідь на відзив, в якому наполягало на позовних вимогах в повному обсязі, просило суд позов задовольнити.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Міжнародний центр харчових технологій» (код ЄДРПОУ 31413352), знаходиться за адресою: 02660, місто Київ, вулиця Попудренка, будинок 22 та перебуває на обліку в Лівобережному відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві як платник страхових внесків.

Наказом Фонду від 07 червня 2017 року № 14-р затверджено план-графік перевірок на ІІІ квартал 2017 року страхувальників Лівобережної міжрайонної ВД КМВ ФСС ТВП використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та встановлено строки перевірок з 03 липня 2017 року по 29 вересня 2017 року.

Згідно з додатком до вказаного вище наказу, до плану-графіку перевірок, у тому числі включено ТОВ «Міжнародний центр харчових технологій».

Відповідно до направлення № 60 від 22 вересня 2017 року та повідомлення від 14 серпня 2017 року вих. № 39-04, уповноваженими особами позивача було здійснено перевірку використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності ТОВ «Міжнародний центр харчових технологій», за результатами якої складено акт № 53 від 26 вересня 2017 року (далі також - акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п. 1 та п. 2 ч. 4 статті 19, ч. 2 статті 22, ч. 2 статті 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

З вказаного акта вбачається, порушення, які виявленні за період з 01.01.2015 становлять 29 798,15 грн. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 10 та ч. 6 ст. 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 р. №1105-XIV (зі змінами і доповненнями) за порушення порядку використання страхових коштів роботодавці (страхувальники) відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно втрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

Також, матеріали справи містять акт від 26 вересня 2017 року, з якого вбачається, що підписання акту перевірки від 26 вересня 2017 року № 53 виявилось неможливим у зв'язку з відмовою від підпису в.о. директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр харчових технологій» Терещенка Микити Віталійовича.

Рішенням Фонду № 34 від 12 жовтня 2017 року про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності зобов'язано відповідача усунути виявлені порушення шляхом перерахування до Фонду соціального страхування України неправомірно витрачену суму страхових коштів з 01 січня 2015 року у розмірі 29 798, 15 грн. та застосовано штраф у розмірі 14 899, 08 грн., що у загальному розмірі складає 44 697, 23 грн.

Рішення Фонду соціального страхування України № 34 від 12 жовтня 2017 року направлялось на адресу ТОВ «Міжнародний центр харчових технологій» разом із повідомленням про необхідність його виконання, які були отримані товариством 25 жовтня 2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Невиконання зазначеного рішення Фонду обумовила позивача на звернення до суду із вказаним позовом.

Оцінивши наявні докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд погоджується з викладеними у позовній заяві доводами, виходячи з наступного.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я, є Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі також - Закон).

Пунктом 4 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено утворення Фонду соціального страхування України, реорганізувавши шляхом злиття Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Виконання функцій та завдань, передбачених Законом, забезпечують у межах компетенції відповідні виконавчі дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та їх робочі органи (п. 6 Закону).

Згідно положень статті 10 Закону, Фонд має право, зокрема, одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій (у тому числі від органів доходів і зборів, банківських, інших фінансово-кредитних установ) та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності відомості щодо використання страхових коштів; перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів Фонду та зупиняти виплати з Фонду в разі відмови або перешкоджання з боку роботодавця у проведенні перевірки, виявлення фактів подання ним Фонду недостовірних відомостей або порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду; накладати і стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені законом за порушення вимог цього Закону; вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб усунення виявлених фактів порушення законодавства про соціальне страхування; порушувати відповідно до законодавства питання про притягнення посадових осіб до відповідальності за порушення законодавства у сфері соціального страхування, вимагати надання інформації про вжиті заходи.

Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22 грудня 2010 року № 19 затверджено Інструкцію про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25 березня 2011 р. за № 393/19131 (далі також - Інструкція).

Так, згідно п. 4.1 Інструкції, за матеріалами акта перевірки та результатами розгляду заперечень страхувальника (за їх наявності) керівник органу Фонду або його заступник приймає рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій до страхувальника відповідно до статей 21, 22, 28, 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", яке надсилається страхувальнику разом з листом про результати розгляду заперечень (за їх наявності) протягом 20 календарних днів з дня підписання акта перевірки. Рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності складається за формою, наведеною у додатку 3 до цієї Інструкції.

Пунктом 4.3 Інструкції передбачено, що у рішеннях зазначаються суми коштів Фонду, що підлягають поверненню органу Фонду, суми фінансових санкцій, які належить перерахувати до Фонду та в подальшому відобразити у звіті страхувальника по коштах Фонду, строк для виконання рішення та строк, передбачений законодавством для звернення страхувальника зі скаргою про перегляд цього рішення.

Відповідно до ч. 6 статті 15 Закону, у разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавці відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

У той же час, належних та допустимих доказів на підтвердження повернення відповідачем, в повному обсязі суми страхових коштів, визначених в рішенні Фонду № 34 від 12 жовтня 2017 року чи доказів оскарження даного рішення до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві або в судовому порядку, станом на день вирішення спору відповідачем до суду не надано.

Враховуючи те, що рішення № 34 від 12 жовтня 2017 року не було оскаржено у законодавчо встановлені строки, у відповідача виник обов'язок щодо його виконання.

В своєму відзиві на позовну заяву ТОВ «Міжнародний центр харчових технологій» зазначило, що не погоджується із висновками акта перевірки відповідно до яких сума 3 273, 63 грн., в частині нарахування допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_2 була задекларована неправомірно, у зв'язку із непідтвердженим трудовим стажем вказаної особи.

На підтвердження наявності у ОСОБА_2 трудового стажу більше ніж 6 місяців та відповідно правильності нарахування їй допомоги по вагітності та пологах суду надано довідку форми ОК-7.

Враховуючи те, що зазначена особа мала відповідний стаж, відсутні підставі для задоволення позову в частині стягнення суми страхових внесків у розмірі 3 273, 63 грн.

Суд не погоджується із такими твердженнями відповідача з огляду на наступне.

Роботодавець зобов'язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом (п. 1 ч. 2 статті 15 Закону).

Згідно п. 2 ч. 4 статті 19 Закону, застраховані особи, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців, мають право на матеріальне забезпечення відповідно до цього Закону в таких розмірах: допомога по вагітності та пологах - виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

Визначення розміру матеріального забезпечення здійснюється в порядку та на умовах, визначених пп. 2, 3, 5, 29, 32 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266.

Як зазначив позивач у відповіді на відзив, на момент настання страхового випадку ОСОБА_2 згідно листа непрацездатності серії АГЧ № 644503 від 26 жовтня 2015 року, мінімальна заробітна плата відповідно до положень Закону України «Про Державний бюджет на 2015 рік» становила 1 378, 00 грн.

Тобто, подвійний розмір мінімальної заробітної плати становив 2 756, 00 грн.

Розмір допомоги по вагітності та пологах з суми не більшої за дві мінімальні заробітні плати визначається шляхом ділення такого розміру (2 756, 00 грн.) на середньомісячну кількість календарних днів (30, 44) та множенням отриманого середньоденного заробітку на кількість календарних днів відпустки по вагітності та пологах (126). В результаті чого розмір допомоги по вагітності та пологах з суми не більшої за дві мінімальні заробітні плати становить 11 407,89 грн. (2 756, 00 грн. : 30, 44 х 126).

Відповідно різниця між нарахованою та отриманою відповідачем від Фонду сумою (14 681, 52 грн.) та сумою допомоги по вагітності та пологах визначеною при проведенні перевірки відповідно до положень Закону, становить 3 273, 63 грн. (14 681, 52 грн. - 11 407, 89 грн.).

При цьому, довідка форми ОК-7 була отримана ОСОБА_2 лише 05 жовтня 2017 року, в той час як безпосередньо допомога по вагітності та пологах відповідачем нарахована та призначена в грудні 2015 року і виплачена в січні 2016 року.

Під час проведення перевірки, зазначений вище документ відповідачем не було пред'явлено уповноваженим особам позивача, причини його відсутності не пояснив, а також не пояснив, у зв'язку з чим при визначенні ним допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_2 не були враховані положення п. 2 ч. 4 статті 19 Закону.

Таким чином, враховуючи те, що на час нарахування та призначення ОСОБА_2 допомоги по вагітності та пологах, а також на час проведення перевірки була відсутня довідка форми ОК-7, висновки акту перевірки ґрунтуються на нормах чинного законодавства у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування, а відтак прийняте на підставі таких висновків рішення Фонду є правомірним, що в свою чергу свідчить про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення коштів за таким рішенням.

При вирішенні даної справи, судом також враховано наступне.

Нормами діючого Кодексу адміністративного судочинства України не врегулювано питання розгляду позовних заяв про стягнення неправомірно витрачених страхових коштів та застосування фінансових санкцій.

У той же час, положеннями частиною третьою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду, у тому числі подавати позови про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Матеріалами справи встановлено, що позов було подано до суду Управлінням 14 грудня 2017 року, тобто в період дії редакції Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд при вирішенні справи був наділений повноваженнями приймати постанови за адміністративними позовами суб'єкта владних повноважень, у випадках встановлених законом.

Таким чином, беручи до уваги наведене, з метою забезпечення належної правової реалізації визначених законом повноважень позивача на звернення до суду з такими вимогами, суд прийшов до висновку про задовольння позову шляхом стягнення сум неправомірно витрачених страхових коштів та застосування фінансових санкцій.

Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до частин першої та другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Зважаючи, що позивачем у справі є суб'єкт владних повноважень, при розгляді справи не було залучено свідків та/або проведено експертиз, судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 72-77, 90, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві (код ЄДРПОУ 41312290; місцезнаходження: 03062, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 92/2) - задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр харчових технологій» (код ЄДРПОУ 31413352; місцезнаходження: 02660, місто Київ, вулиця Попудренка, будинок 22) на користь Лівоборежного відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві (код ЄДРПОУ 41420759; місцезнаходження: 02094, місто Київ, вулиця Попудренка, 34; р/р № 37178999001153 в УДК СУ у Дніпровському районі міста Києва; МФО 820019) загальну суму неправомірно витрачених страхових коштів та застосованих штрафних санкцій у розмірі 44 697, 23 грн. (сорок чотири тисячі шістсот дев'яносто сім гривень двадцять три копійки).

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону №2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова