№ 72497451, 21.02.2018, Kharkiv District Administrative Court

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код за ЄДРПОУ 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2018 р. № 820/6627/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бідонька А.В.

при секретарі судового засідання - Мурадли А.І.,

за участю:

представника відповідачів - Гундар Г.М.

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними і скасування рішень та податкової вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд: визнати незаконним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 0002694001 від 28.08.2017 року; визнати незаконною та скасувати податкову вимогу № 53116-17 від 17.10.2017 року Головного управління ДФС України у Харківській області; визнати незаконним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій № 0004704001 від 22.11.2017 року Державної фіскальної служби України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що до позивача безпідставно застосовано штрафні (фінансові) санкції, оскільки висновки акту перевірки не відповідають фактичним обставинам справи, а тому позивач не може погодитись з прийнятим рішенням, оскільки вважає останнє таким, що прийнято з порушенням норм чинного законодавства України.

Представник відповідача у відзиві на позов зазначив, що порушення, встановлені під час перевірки підвереджуються наявними у матеріалах справи доказами, а тому відповідач в даному випадку діяв на підставі та у межах чинного законодавства України та оскаржуване рішення є правомірним.

Представник позивача у судове засідання 21.02.2018 року не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.

Із матеріалів справи судом встановлено, що 08.08.2017 року Головним управлінням ДФС у Харківській області було проведено перевірку магазину за адресою: м. Харків, вул. Гамарника, 6/8, з питань додержання ФОП ОСОБА_2 вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими при здійсненні виробництва і обігу підакцизних товарів.

В ході здійснення даної перевірки посадовими особами ГУ ДФС України у Харківській області було складено акт від 08.08.2017 року, в якому зазначено, що перевіркою встановлено розлив алкогольних напоїв у тару, не передбачену діючими стандартами, а саме: реалізація настоянки «лимонная стопочка», міцністю 35 градусів, 0,5 л за ціною 85,00 гривень за 0,5 л у пластикову тару, чим порушено абз. 14 статті 11 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

На підставі вказаного акту Головним управління ДФС у Харківській області 28.08.2017 року було винесено рішення про застосування фінансових санкцій № 0002694001, відповідно до якого до ФОП ОСОБА_2 були застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 гривень за реалізацію алкогольних напоїв з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою ст. 11 Закону України від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР.

Також, Головним управлінням ДФС у Харківській області було винесено податкову вимогу № 53116-17 від 17 жовтня 2017 року про сплату боргу у розмірі 17000,00 грн.

15.08.2017 року ФОП ОСОБА_2 звернулась до Головного управління ДФС у Харківській області із запереченням до акту перевірки від 08.08.2017 року.

Рішенням Головного управління ДФС України у Харківській області від 23.08.20217 року було повідомлено позивача про те, що порушення, зазначені в акті перевірки є обґрунтованими та такими, що відповідають нормам діючого законодавства.

Не погоджуючись з даним рішенням, ФОП ОСОБА_2 звернулась до ДФС України із скаргою про перегляд рішення Головного управління ДФС у Харківській області про застосування фінансових санкцій від 28.08.2017 року № 0002694001.

Рішенням ДФС України від 16.11.2017 року залишено без змін рішення ГУ ДФС у Харківській від 28.08.2017 року № 0002694001 та збільшено розмір штрафних санкцій визначену у рішенні ГУ ДФС у Харківській області від 28.08.2017 року на суму 68000,00 грн., а скаргу залишено без задоволення.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України № 481/95-ВР від 19.12.1995 Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - Закон №481/95-ВР).

Частиною 4 ст. 11 Закону № 481/95-ВР встановлено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

На підставі ч. 2 ст. 11 Закону № 481/95-ВР маркування алкогольних напоїв, крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті, які реалізуються в Україні, здійснюється таким чином: на лицьовій стороні етикетки кожної пляшки або самої пляшки (іншого посуду) алкогольних напоїв, крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті, які реалізуються через торговельну мережу, в доступній для споживача формі згідно з чинним законодавством про мови вказуються: загальна та власна назви виробу; найменування виробника (у разі зміни найменування виробника у зв'язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв'язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство виробник має право зазначати на етикетці своє попереднє найменування протягом 18 місяців з дня зміни його найменування у зв'язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв'язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство); знак для товарів і послуг; географічна назва місця виготовлення виробу, якщо найменування виробника не відображає місця розташування суб'єкта господарювання; вміст спирту (% об.); місткість посуду; абзац дев'ятий частини першої статті 11 виключено вміст цукру (якщо це регламентується нормативними документами); позначення нормативного документа (для продукції вітчизняного виробництва, призначеної для реалізації на території України).

Штриховий код повинен бути нанесений на видиму сторону етикетки, або контретикетки, або пляшки (іншого посуду).

На видимій стороні етикетки, або контретикетки, або корка, або пляшки (іншого посуду) виробу повинні бути зазначені дата виготовлення виробу, код суб'єкта господарювання та номер ліцензії на виробництво.

Розлив алкогольних напоїв, крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті, здійснюється виключно у передбачену діючими стандартами скляну тару, бляшанки із харчового алюмінію, а також у сувенірні пляшки та художньо оформлений посуд із скла чи глазурованої кераміки. Розлив алкогольних напоїв, крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті, з вмістом спирту етилового понад 8,5 % об'ємних одиниць здійснюється виключно у тару (посуд) місткістю 0,05 л, 0,1 л, 0,18 л, 0,2 л, 0,25 л, 0,275 л, 0,33 л, 0,35 л, 0,37 л, 0,375 л, 0,4 л, 0,45 л, 0,5 л, 0,61 л, 0,7 л, 0,75 л, 1,0 л і більше.

Статтею 17 Закону № 481/95-ВР встановлено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: розливу алкогольних напоїв у тару, не передбачену статтею 11 цього Закону, - 200 відсотків вартості виробленої (реалізованої) продукції (за оптово-відпускними цінами), але не менше 85000 гривень.

Відповідно до п. 3 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України №790 від 02.06.2003 (далі Порядок), фінансові санкції застосовуються у вигляді штрафів у розмірах, передбачених Законом, до суб'єктів підприємницької діяльності, винних у вчиненні порушень.

З акту перевірки судом встановлено, що перевіряючими за місцем здійснення господарської діяльності позивача: м. Харків, вул. Гамарника, 6/8, виявлено факт розливу алкогольного напою "Лимонная стопочка 35" у тару, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 Закону №481/95-ВР.

Щодо посилань представника позивача у позовній заяві на те, що продана рідина за місцем здійснення господарської діяльності позивача не відноситься до алкогольних напоїв, а тому висновками акту перевірки не доведено розлив саме алкогольної продукції у непередбачену законодавством тару, суд зазначає наступне.

За змісту акту перевірки судом встановлено, що під час перевірки місця здійснення господарської діяльності позивача був присутній продавець, який був ознайомлений з актом перевірки, що підтверджується особистим підписом продавця, однак будь-яких письмових заперечень з приводу висновків перевіряючих у такому акті продавцем не зазначено.

Крім того, у матеріалах справи наявна копія фіскального чеку № 5 магазину, який розташований за адресою: м. Харків, вул. Гамарника, 6/8, що належить ФОП ОСОБА_2, зі змісту якого судом встановлено, що було здійснено продаж напою "Ст. лимон 0,5" та у вартість було включено акцизний податок у розмірі 5 відсотків, що, у свою чергу, є доказом того, що було здійснено продаж саме алкогольного напою, оскільки чинним законодавством України не передбачено сплату акцизного податку за торгівлю безалкогольними напоями.

Також, дослідивши скарги позивача про оскарження рішення в адміністративному порядку суд встановив, що у таких скаргах немає посилань, як на обставину для скасування рішення, відносно того, що продана рідина за місцем здійснення господарської діяльності позивача не відноситься до алкогольних напоїв.

Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що посилання представника позивача на те, що продана рідина за місцем здійснення господарської діяльності позивача не відноситься до алкогольних напоїв, а тому висновками акту перевірки не доведено розлив саме алкогольної продукції у непередбачену законодавством тару, є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 0002694001 від 28.08.2017 року та рішення про застосування фінансових санкцій № 0004704001 від 22.11.2017 року Державної фіскальної служби України прийняті на підставі та у межах чинного законодавства України, а тому не підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог позивача про визнання незаконною та скасування податкової вимоги № 53116-17 від 17.10.2017 року Головного управління ДФС України у Харківській області суд зазначає, що представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що таку податкову вимогу відкликано, а тому суд не вбачає підстав для задоволення вказаних позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними і скасування рішень та податкової вимоги підлягає залишенню без задоволення.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними і скасування рішень та податкової вимоги - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 01 березня 2018 року.

Суддя Бідонько А.В.