№ 72482490, 27.02.2018, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/4612/17 Суддя суду першої інстанції:

Виноградова О.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Земляної Г.В.,

Ісаєнко Ю.А.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2017 року, що прийнята у місті Києві, у справі за адміністративним позовом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до товариства з обмеженою відповідальністю "Стейт Оіл" про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив про стягнути з наявних банківських рахунків ТОВ "Стейт Оіл" податкового боргу перед бюджетом у сумі 2 221 371 888 грн 18 коп.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2017 року позов повернуто у зв'язку із тим, що до позовної заяви не було долучено документ на підтвердження повноважень особи, яка видала та підписала довіреність представника, яким подано позовну заяву.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказану ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що довіреність представника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби підписана уповноваженою особою, інформація про яку міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Скаржник наголошує на тому, що такої підстави для повернення позовної заяви як непідтвердження повноважень особи, яка підписала довіреність особи, якою подано позов, норми Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) не містять.

У зв'язку з неприбуттям у судове засідання 27.02.2018 жодного з учасників справи, повідомлених належним чином про дату, час і місце судового засідання, справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.2018 до Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, яка підписана представником ОСОБА_5

Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначив про те, що на підтвердження повноважень ОСОБА_5 діяти від імені Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби долучено копію довіреності, видану та підписану начальником Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби ОСОБА_6 Проте, до позовної заяви не було долучено документ на підтвердження повноважень ОСОБА_6 діяти від імені Офісу великих платників ДФ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, зокрема, надавати права іншим особам представляти інтереси Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (наказ про призначення тощо).

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Таким чином, позов може бути повернуто, окрім іншого, у випадку, якщо судом до відкриття провадження у справі встановлено відсутність доказів на підтвердження повноважень особи, яка його підписала.

Відповідно до частини третьої статті 43 КАС здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Згідно частин першої, третьої, четвертої статті 55 КАС сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.

За змістом частини першої статті 57 КАС представником у суді може бути адвокат або законний представник. Проте, відповідно до пункту 11 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

Відповідно до пункту 1 частини першої, частини третьої статті 59 КАС повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Таким чином, підтвердженням повноважень представника органу державної влади може бути довіреність, видана за підписом (електронним цифровим підписом) уповноваженої на це посадової особи цього органу.

Як вбачається з матеріалів справи, довіреність ОСОБА_5 видана за підписом начальника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби ОСОБА_6, тобто особою, яка є керівником позивача.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_6 є керівником Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби з 15.12.2015.

Таким чином, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати, що довіреність на ім'я ОСОБА_5 видана та підписана не уповноваженою на це особою.

За змістом частин шостої, восьмої статті 59 КАС оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Таким чином, нормами КАС передбачений обов'язок представника органу державної влади, яким подається позовна заява від імені такого органу, подати до суду довіреність на підтвердження його повноважень. Обов'язку представника надавати при зверненні до суду із позовом докази на підтвердження повноважень особи, яка підписала його довіреність чи особи, яка уповноважила підписанта довіреності на вчинення таких дій, тощо - нормами КАС не передбачено.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв передчасне рішення про повернення позовної заяви, оскільки позивачем були подані передбачені КАС документи на підтвердження повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу. На час вирішення питання відкриття провадження у справі (залишення позову без руху, повернення позову тощо) у суду були відсутні підстави для висновку про недостовірність чи неналежність цих документів.

Слід наголосити, що суд не позбавлений можливості залишити позов без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 240 КАС у разі, якщо у ході судового розгляду буде встановлено, що представником, яким підписано позовну заяву, надано недостовірні докази на підтвердження своїх повноважень та він не має права підписувати позов.

За змістом частини першої статті 320 КАС підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, порушено норми процесуального права які призвели до неправильного вирішення питання, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 34, 243, 311, 312, 320, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задовольнити.

Скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2017 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Ю.А. Ісаєнко

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Земляна Г.В.