
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2018 р. м. ХарківСправа № 627/1/18Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Гуцала М.І.
суддів: Донець Л.О. , Бенедик А.П.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Краснокутського районного суду Харківської області від 05.01.2018, суддя Вовк Л.В., cмт. Краснокутськ, повний текст складено 05.01.18 по справі № 627/1/18
за позовом ОСОБА_1
до Начальника Краснокутського відділення Слобожанської обєднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Харківській області Дмитриченко І.І.
про визнання дій неправомірними,
ВСТАНОВИВ:
03.01.2018 ОСОБА_1 звернувся до Краснокутського районного суду Харківської області з адміністративним позовом до Начальника Краснокутського відділення Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області Дмитриченко І.І. про визнання дій неправомірними.
Ухвалою Краснокутського районного суду Харківської області від 05.01.2018 справу №627/1/18 передано за підсудністю до Харківського окружного адміністративного суду.
На зазначену ухвалу позивачем 25.01.2018 подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить розглядати адміністративну справу за місцем його проживання, посилаючись на статтю 25 Кодексу адміністративного судочинства України.
Приймаючи рішення про передачу справи за підсудністю, суд першої інстанції керувався положеннями пункту два частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої суд передає адміністративну справу на розгляд іншому адміністративному суду, якщо при відкритті провадження у справі суд, встановить що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Перевіривши матеріали справи, розглядаючи подану позивачем скаргу в порядку письмового провадження, згідно вимог статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вимогами статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України прямо передбачено розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів. Відповідно до виключного переліку частини першої цієї статті зазначена адміністративна справа не підлягає розгляду місцевим загальним судом як адміністративним. За приписами частини другої цієї статті справа за цим позовом предметно підсудна окружному адміністративному суду.
Відповідно до статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України, на яку посилається позивач, визначається територіальна, а не предметна підсудність.
Враховуючи наведені обставини колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення, оскільки суд першої інстанції ухвалив його з додержанням норм процесуального права.
Керуючись статтями 20, 312, 316, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Краснокутського районного суду Харківської області від 05.01.2018 по справі № 627/1/18 за позовом ОСОБА_1 до Начальника Краснокутського відділення Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області Дмитриченко І.І. про визнання дій неправомірними залишити без змін
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя (підпис)М.І. Гуцал Судді(підпис) (підпис) Л.О. Донець А.П. Бенедик
The court decision No. 72448786, Kharkiv Administrative Court of Appeal was adopted on 27.02.2018. The procedural form is Administrative, and the decision form is . On this page, you will find useful data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key data conveniently.
This decision relates to case No. 627/1/18. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: