Decision № 72435248, 20.02.2018, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 лютого 2018 року № 826/7526/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аурум Продакшн» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Аурум Продакшн» (далі – позивач, ТОВ «Аурум Продакшн») з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі – відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування наказу від 02.06.2017 №4431 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем прийнято наказ, яким на підставі п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Аурум Продакшн». Позивач вважає, що перевірка з підстав, визначених вказаним підпунктом, може бути призначена виключно у випадку ненадання платником податку пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу. Проте, як стверджує позивач, контролюючому органу були надані усі витребувані документи, що свідчить про незаконність оспорюваного наказу.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, надав суду заперечення, в обґрунтування яких зазначив, що контролюючим органом направлялись ТОВ «Аурум Продакшн» письмовий запит з вимогами надати пояснення та його документальне підтвердження, однак товариством не в повному обсязі були надані письмові документи на запит, що зумовило призначення і проведення позапланової перевірки.

З урахуванням вимог частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 13.07.2017), за згодою сторін суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи.

При прийнятті судового рішення по суті судом враховано вимоги пункту 10 частини 1 Перехідних положень КАС України (тут і надалі у редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017), яким установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДФС у м. Києві відповідно до пп.20.1.2 п.20.1 ст.20, п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України направлено до ТОВ «Аурум Продакшн» письмовий запит від 05.04.2017 №8360/10/26-15-14-04-05-14 про надання пояснень та їх документальних підтверджень.

28 квітня 2017 року позивачем надіслано відповідь на вказаний запит, до якої було додано первинні документи бухгалтерського обліку позивача з ПП «Грін-А Компані» за період - квітень 2016 року.

Однак, як вказав відповідач, товариством надані первинні документи не в повному обсязі, тому 02.06.2017 відповідачем видано спірний наказ №4431 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Аурум Продакшн».

Зі змісту цього наказу вбачається, що відповідно до вимог підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, у зв’язку з наданням документів не в повному обсязі на письмовий запит контролюючого органу від 05.04.2017 №8360/10/26-15-14-04-05-14 наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Аурум Продакшн» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських відносин з ПП «Грін-А Компані» за період з 01.04.2016 по 30.04.2016, тривалістю 5 календарних днів з 07.06.2017. Підстава: доповідна записка управління спеціального аудиту від 31.05.2017 №2447/26-15-14-04-05.

Посадовими особами ГУ ДФС у м. Києві 07.06.2017 на підставі зазначеного наказу та направлень на перевірку від 02.06.2017 №547, №548 здійснено заходи, спрямовані на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Аурум Продакшн».

Однак, посадовими особами позивача після отримання наказу та направлень на перевірку відмовлено у допуску посадових осіб ГУ ДФС у м. Києві до проведення перевірки з підстав його невідповідності вимогам законодавства.

Незгода позивача із цим наказом стала підставою для його оскарження в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 62 Податкового кодексу України, одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Пункт 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової виїзної перевірки.

Так, відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з визначених обставин, зокрема, виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Отже, необхідною умовою призначення позапланової перевірки на підставі 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України є ненадання платником податків пояснення та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня отримання запиту та виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем виявлено факти, що свідчать про недостовірність визначення ТОВ «Аурум Продакшн» даних податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП «Грін-А Компані» у сумі 300 000 грн., що містяться у податковій декларації з ПДВ за квітень 2016 року. У зв’язку з цим відповідачем направлено письмовий запит до ТОВ «Аурум Продакшн» щодо надання пояснення та їх документального підтвердження з приводу здійснення зазначених взаємовідносин.

Зокрема, у запиті зазначалось, що необхідно обов’язково надати засвідчені належним чином копії документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку і звітності) із ПП «Грін-А Компані» за період з 01.04.2016 по 30.04.2016, а також щодо використання у власній господарській діяльності послуг, придбання яких документально оформлено у відносинах із зазначеним платником податків.

У відповідь на вказаний запит ТОВ «Аурум Продакшн» надано до податкового органу копію договору про надання рекламних послуг від 25.03.2016 №2503/2016-01, копію додатку №1 до договору про надання рекламних послуг від 25.03.2016 №2503/2016-01, копію акту надання послуг №54 від 29.04.2016, оборотно-сальдову відомість по рахунку 637 за квітень – травень 2016 року.

Тож, у зв’язку з наданням документів на підтвердження правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам із зазначеним вище контрагентом не в повному обсязі на письмовий запит контролюючого органу від 05.04.2017, а наданими поясненнями та документальним підтвердженням сумніви щодо можливих порушень та недотримання платником податків податкового, валютного та іншого законодавства не спростовано, вказане може бути підставою для проведення перевірки.

Тобто, у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо податковий орган вважає, що ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, наведеній у постановах від 27.01.2015 у справі № 21-425а14 та від 16.02.2016 № 1-2749а15, виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

Отже є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності, доводи позивача про невідповідність оскаржуваного наказу встановленим вимогам.

Таким чином, виходячи з аналізу наведених правових норм та враховуючи те, що відповідачем дотримано вимоги чинного податкового законодавства, які регулюють підстави та порядок прийняття податковим органом наказу про проведення позапланової виїзної перевірки платника податків, наказ на проведення перевірки відповідачем прийнято правомірно та у межах повноважень наданих законодавством.

При цьому, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (пункт 78.5 статті 78 Податкового кодексу України).

Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

За приписами пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

За вищевказаним наказом та направленнями на проведення перевірки від 02.06.2017 №547, №548 службові особи податкової інспекції вийшли за місцезнаходженням платника податків з метою проведення визначеної перевірки ТОВ «Аурум Продакшн».

Проте, посадові особи ТОВ «Аурум Продакшн» не допустили їх до проведення такої перевірки, про що складено акт про не допуск до перевірки від 07.06.2017. Цей акт підписано службовими особами податкової інспекції та на звороті довіреною особою позивача разом з його поясненнями причин недопуску працівників податкового органу.

Слід зазначити, що наказ податкового органу за своєю природою є рішенням контролюючого органу про проведення відповідної перевірки та, в даному випадку, не є актом індивідуальної дії, який би породжував певні юридичні наслідки щодо безпосереднього проведення перевірки для позивача. На підставі оскаржуваного наказу відповідач намагався здійснити та провести передбачену ним перевірку ТОВ «Аурум Продакшн», проте не був допущений до неї.

З цього приводу суд зазначає, що наказ це правовий акт, що видається на підставі і на виконання чинних законів, указів, урядових постанов і розпоряджень, наказів, положень та інструкцій органів вищого рівня, а також акт внутрішнього управління, чинність якого не виходить за межі певної галузі конкретного підприємства, об’єднання, установи.

Отже, спірний наказ породжує права та обов’язки щодо проведення перевірки для контролюючого органу, тому доводи позивача до уваги судом не приймаються.

У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В даному випадку, з урахуванням вищенаведеного, відповідач як суб’єкт владних повноважень у повному обсязі довів правомірність вчинення ним дій, оформлення та видачу спірного наказу.

В той же час, позивачем не надано належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов та не доведено факт порушення відповідачем його прав та інтересів.

За таких обставин, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Беручи до уваги положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Аурум Продакшн» відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур