№ 7241269, 21.12.2009, Luhansk District Administrative Court

Справа № 2а-28141/09/1270

Категорія №6.14

ПОСТАНОВА

Іменем України

«21» грудня 2009 р.

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Смішливої Т.В.

при секретарі: Лейбенко О.Д.,

за участю представників

прокурора-заявника: не зявився,

представника позивача: Скрилова І.І. (дов.№10291/09 від 07.09.09р.)

представника відповідач: Пушкаренко О.О. (довіреність №03/5-617),

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративний позов прокурора м.Луганська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Луганська до державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Інформаційно-обчислювальний центр» про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків, -

ВСТАНОВИВ:

30.11.2009 року прокурор м.Луганська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Луганська звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що відокремлений підрозділ «Інформаційно-обчислювальний центр» державного підприємства «Луганськвугілля» є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Луганська.

Згідно ст.ст. 14, 15 Закону України «Про загальнообовязкове пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058 підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання є страхувальниками та платниками страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та відповідно до п.6 ч.2 ст.17, п.6 ст.20 вказаного Закону страхувальники зобовязані нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду України.

В порушення вказаних норм Закону відповідач не сплачує страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, у звязку з чим у нього утворилась заборгованість у вигляді недоїмки по страховим внескам на загальну суму 68263,74 грн.

Відповідно до ч.3 ст.106 Закону України «Про загальнообовязкове пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058 Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Луганська на адресу відповідача була направлена вимога про сплату боргу № Ю-2770 від 05.10.2009 року. Вимога про сплату боргу була отримана уповноваженою особою підприємства відокремленого підрозділу «Інформаційно-обчислювальний центр» державного підприємства «Луганськвугілля», про що свідчить підпис на поштовому повідомленні.

Відповідач у добровільному порядку суму заборгованості не перерахував. У звязку з чим позивач просив стягнути суму заборгованості з відповідача.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові. Просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав пояснення аналогічні викладеним у запереченні проти позову.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач - відокремлений підрозділ «Інформаційно-обчислювальний центр» державного підприємства «Луганськвугілля» є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Луганська (а.с.4).

За змістом ст.14 Закону України «Про загальноообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058 відповідач є страхувальником та відповідно до ст.15 вказаного Закону платником страхових внесків.

Згідно з п. 6 ст.20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для вищезазначених страхувальників - календарний місяць.

Відповідно до ч.1 ст.106 Закону України «Про загальноообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Позивачем згідно з ч.3 ст.106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058 на адресу відповідача була направлена вимога про сплату боргу № Ю-2770, яка була вчасно отримана на підприємстві, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.(а.с.6,7).

Предметом позову є стягнення страхових внесків на загальнообовязкове пенсійне страхування у сумі 68263,74 грн., самостійно визначених відповідачем у Розрахунку за серпень 2009 року (а.с.5).

Згідно пояснень представника відповідача страхові внески за серпень 2009 року ВП «Інформаційно-обчислювальний центр» ДП «Луганськвугілля» до теперішнього часу не сплачено. За таких обставин посилання представника відповідача на те, що позивач безпідставно змінює призначення платежу у платіжних дорученнях суд до уваги не приймає.

Також безпідставними, на думку суду, є посилання відповідача на витяг з протоколу засідання КМУ №48 від 23.07.2009 року та №70 від 29.10.2009 року, як на підставу звільнення від обовязку своєчасно сплачувати внески до Пенсійного фонду України.

По-перше, вказані рішення КМУ не звільняють відповідача від сплати страхових внесків, а лише визначають, що такі внески повинні бути сплачені протягом жовтня-листопада поточного року (протокол №48 від 23.07.2009 року), що відповідачем так і не було виконано. По-друге, рішення КМУ, викладені у вказаних протоколах, носять характер підзаконних актів та мають другорядне значення по відношенню до спеціального закону, яким у даному випадку є Закон України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058.

Відповідно до ч.12 ст.20 Закону «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобовязаннями із сплати податків, інших обовязкових платежів, передбачених законом, або зобовязань перед іншими кредиторами, зобовязання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобовязаннями, крім зобовязань щодо виплати заробітної плати (доходу).

При таких обставинах позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.14,15,17,20,106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р..№1058, Розділом 2 Порядка нарахування та сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 25.08.2004 р. №1092 , ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги прокурора м.Луганська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Луганська задовольнити повністю.

Стягнути з державного підприємства «Луганськвугілля» (код 32473323) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Луганська недоїмку зі сплати страхових внесків в сумі 68263,74 грн.(шістдесят вісім тисяч двісті шістдесят три грн. 74 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 24.12.2009 року

Суддя