Court ruling № 72397375, 20.02.2018, Poltava Regional Court of Appeal

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/1168/17 Номер провадження 11-кп/786/187/18Головуючий у 1-й інстанції Жага Е. Г. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Категорія: ч. 2 ст. 186; т.з.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого – судді Рябішина А.О.

суддів: Герасименко В.М., Томилка В.П.,

з секретарем – Журою Н.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 14 серпня 2017 року по кримінальному провадженню № 12017170240000530 від 14.04.2017 року за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:

у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст. 186 КК України ,

з участю: прокурора – Гринь А.С.

обвинуваченого - ОСОБА_2

захисника – адвоката ОСОБА_3

В С Т А Н О В И Л А :

Вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 14 серпня 2017 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст.186 КК України з призначенням покарання:

за ч.2 ст.185 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі;

за ч.2 ст.186 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

відповідно до ч.1 ст. 70 КК України призначено ОСОБА_2 покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

строк покарання ОСОБА_2 ухвалено рахувати з моменту взяття під варту - з 20 квітня 2017 року;

відповідно до ч.5 ст. 72 КК України, в строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_2 зараховано час знаходження його під вартою з 20 квітня 2017 року по 21.06.2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а із 22.06.2017 року із розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі, зарахувавши в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення;

до набрання вироком законної сили продовжено дію запобіжного заходу обраного обвинуваченому у виді тримання під вартою; вирішено питання про речові докази.

За вироком суду, 11 квітня 2017 року ОСОБА_2, перебуваючи поблизу будинку №11 по вул. Молодіжній в с. Войниха Лубенського району Полтавської області, увійшов до під’їзду №1, де на сходовому майданчику 3 поверху помітив не пристебнутий дитячий велосипед «Schwinn» належний ОСОБА_4, який вирішив таємно викрасти. Так, ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою власної наживи, впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, таємно, умисно, повторно, шляхом вільного доступу викрав дитячій велосипед «Schwinn» вартістю 2 080 грн., та покинув місце вчинення злочину. Викраденим в подальшому розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_4 матеріального збитку на вказану суму.

14 квітня 2017 року ОСОБА_2, перебуваючи поблизу будинку №35 по вул. Дружби в с. Войниха Лубенського району Полтавської області помітив не пристебнутий спортивний велосипед «Ardis» належний ОСОБА_5, який вирішив таємно викрасти. Так, ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою власної наживи, впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, таємно, умисно, повторно, шляхом вільного доступу викрав спортивний велосипед «Ardis» вартістю 1 440 грн., та покинув місце вчинення злочину. Викраденим в подальшому розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_5 матеріального збитку на вказану суму.

17 квітня 2017 року ОСОБА_2, проходячи повз СТО «Ліон», що по проспекту Володимирському, 124А в м. Лубни Полтавської області, біля паркану помітив не пристебнутий велосипед «Україна», належний ОСОБА_6, який вирішив таємно викрасти. Так, ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою власної наживи, впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, таємно, умисно, повторно, шляхом вільного доступу викрав велосипед «Україна» вартістю 1 040 грн., та покинув місце вчинення злочину. Викраденим в подальшому розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_6 матеріального збитку на вказану суму.

18 квітня 2017 року близько 16 год. ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись поруч із ЗОШ №2, що по проспекту Володимирському, 62/1 в м. Лубни Полтавської області, помітив неповнолітню ОСОБА_7, яка розмовляла по мобільному телефону. В цей час у ОСОБА_2 виник злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна. Так, ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у виді заподіяння матеріальних збитків потерпілому і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власної наживи, підійшов до ОСОБА_7 вирвав із рук останньої мобільний телефон марки «Huawei», вартістю 1 600 грн., належний ОСОБА_8 та втік з місця вчинення злочину. Викраденим розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій матеріальних збитків на вказану суму.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2 просить вирок суду стосовно нього скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційних вимог вказує на свою невинуватість у висунутому обвинувачені за ч. 2 ст. 186 КК України та вказує, що судом не доведено його вину та безпідставно вказано в обвинуваченому вироку про повне визнання вини.

Іншими учасниками кримінального провадження вирок суду не оскаржувався.

Заслухавши суддю-доповідача , обвинуваченого ОСОБА_2 та в його інтересах захисника – адвоката ОСОБА_3, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, прокурора, який заперечував з приводу задоволення апеляції, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до таких висновків.

Згідно з ч. 2 ст. 394 КПК України судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, а саме: журналу судового засідання, та було встановлено після прослуховування технічного носія інформації, дане кримінальне провадження було розглянуто за правилами ч. 3 ст. 349 КК України та в судовому засіданні не досліджувалися докази щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися.

При цьому, судом було з’ясовано чи правильно розуміють всі учасники провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз’яснено, що у такому випадку всі учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Такий порядок дослідження доказів був підтриманий всіма без винятку учасниками судового провадження, в тому числі і обвинуваченим ОСОБА_2 та його захисником – адвокатом ОСОБА_3, який вину в інкримінованих кримінальних правопорушеннях визнав в повному обсязі, давав показання щодо обставин скоєних правопорушень логічні, послідовні, в тому числі щодо вчинення відкритого викрадення майна потерпілої ОСОБА_8, про невинуватість у якому вказує в апеляції.

Переконливих підстав ставити під сумнів добровільність позиції останнього щодо визначеного судом порядку дослідження доказів, в апеляції обвинуваченим наведено не було.

Крім того, колегіює суддів прийнято до уваги, що потерпілою ОСОБА_8 до суду апеляційної інстанції надано заперечення на апеляційну скаргу обвинуваченого , в якій наголошувалося на безпідставності її доводів, які не відповідають фактичним обставинам вчиненого ОСОБА_2 злочину, та було підтверджено подані нею покази.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_2, оскаржив судове рішення виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 КПК України, а відтак апеляційне провадження за його апеляційною скаргою, яке було відкрито ухвалою судді-доповідача підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст. 403, 418, 419 КПК України, колегія суддів Апеляційного суду Полтавської області, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 14 серпня 2017 року по кримінальному провадженню № 12017170240000530 від 14.04.2017 року за ч. 2 ч.2 ст.185, ч.2 ст. 186 КК України - закрити.

Судді:

___ ______ ___

ОСОБА_1 ОСОБА_9 ОСОБА_10