№ 72340887, 15.02.2018, Kyiv Regional Court of Appeal

Справа № 357/4604/17 Головуючий у І інстанції Кошель Б. І.Провадження № 22-ц/780/157/18 Доповідач у 2 інстанції Мельник Я. С.Категорія 26 15.02.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 лютого 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Мельника Я.С.,

суддів: Волохова Л.А., Матвієнко Ю.О.,

за участі секретаря Опришка П.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 вересня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року представник ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що між банком та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір б/н від 23 грудня 2010 року, за яким відповідач отримав кредитну картку «Універсальна», яку 01 квітня 2013 року переоформив на кредитну картку «Gold», та отримав кредит у розмірі 24 000 грн. у вигляді встановленого ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27.60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, а також підтвердив свою згоду з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку».

Зазначає, що відповідач не виконує належним чином умови щодо повернення кредитних коштів, що спричинило виникнення заборгованості за кредитом на загальну суму 90 349, 42 грн., яку просить стягнути з відповідача на свою користь.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 вересня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із цим рішенням, представник банку подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

У обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги того, що відповідач погодився із умовами і правилами надання банківських послуг та тарифами банку, які викладені на сайті банку, підписавши анкету-заяву на отримання кредитних коштів, однак порушив умови кредитного договору, а тому вважає висновок суду про відмову у задоволенні позовних вимог необґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи , недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими , невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи , порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було надано належних і допустимих доказів про наявність між сторонами укладеного кредитного договору і видачу відповідачу кредитних коштів, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Проте, колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 грудня 2010 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір № б/н, за яким 01 квітня 2013 року відповідач отримав кредитну картку «Gold» та отримав кредит у розмірі 24 000 грн. у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених вказаним договором.

Проте, позивач вважає, що відповідач належним чином не виконав умов кредитного договору, внаслідок чого за ним рахується заборгованість у розмірі 90 349, 42 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що за кредитним договором № б/н від 23 грудня 2010 року ОСОБА_2 отримав шість кредитних карток.

Крім того, відповідно до виписки по рахунку, наданого позивачем, ОСОБА_2 отримав кредитні кошти та періодично погашав відсотки за користування кредитом.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Умови та правила надання банківських послуг повинні містити підпис позичальника, та саме з цього моменту такі умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору.

Аналогічна позиція висловлена в правових висновках, що викладені в ухвалах Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (№6-16цс15), від 22 березня2017 року (6-2320цс16) та постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року № 61-787св18.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не взяв до уваги того, що між сторонами був укладений кредитний договір, умови якого були порушені відповідачем, оскільки він не виконував обов'язок щодо повернення взятих кредитних коштів, а тому дійшов передчасного висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення боргу за тілом кредиту.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту підтверджені належними і допустимими доказами, тому з ОСОБА_2 на користь банку підлягає стягненню 30 057, 74 грн. заборгованості за тілом кредиту.

Разом з тим, колегія суддів погоджується із висновком місцевого суду про те, що оскільки Умови і правила надання банківських послуг не підписані відповідачем, тому між сторонами не було досягнуто згоди щодо розміру відсотків за користування кредитом та пені, а тому позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають, а доводи представника ПАТ КБ «ПриватБанк» у цій частині, зокрема про те, що укладений між сторонами договір є договором приєднання та не потребує окремого підпису позичальника, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах Закону.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу, а рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про задоволення цих позовних вимог, у іншій частині рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 376 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 вересня 2017 року у частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» 30 057 (тридцять тисяч п'ятдесят сім) грн. 74 коп. заборгованості за тілом кредиту за кредитним договором б/н від 23 грудня 2010 року.

У іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів.

Головуючий: Судді: