№ 72323402, 08.02.2018, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 760/6072/17 Суддя (судді) першої інстанції: Кізюн Л.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Судді-доповідача - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 13 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Інспектора роти №9 батальйону №3 Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Чемуся Любомира Михайловича, третя особа: Департамент патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: скасувати постанову серії АР № 856968 від 21.03.2017 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, постановлену інспектором 9-ої роти 3-го батальйону Управління патрульної поліції в місті Києві лейтенантом поліції Чемусь Л.М.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 21 березня 2017 року, приблизно о 22 год. 20 хв, він, керуючи автомобілем Форд Коннект, д.н. НОМЕР_1, рухався по Чоколівському бульвару у напрямку від Севастопольської площі до Індустріального шляхопроводу. При наближенні до перехрестя Чоколівського бул. та вул. Уманської, він побачив непрацюючий світлофор, та, оскільки регулювальника не було видно та дорога була вільною, продовжив рух. Коли до перехрестя залишалось близько 20 метрів, він побачив регулювальника, який тримав диск з червоним сигналом, направленим вертикально вверх, чим самим забороняв рух. Він застосував гальмування, виконуючи вимоги регулювальника, але регулювальник вільною рукою показав жест, який, як він вважає, дозволив проїхати перехрестя, не створюючи аварійної обстановки.

Однак, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії АР №856968 від 21.03.2017 відносно нього прийнято рішення у справі про застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн за порушення п. 8.3 ПДР України.

Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 13 грудня 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі, позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою адміністративний позов - задовольнити.

Зокрема, апелянт посилався на те, що судом першої інстанції не було досліджено місце ніби-то скоєного адміністративного правопорушення, а саме наявність дорожнього знаку 4.7 поворот дороги, наявність перешкод, що обмежують видимість на даній ділянці дороги. Крім того, він проїхав перехрестя на дозволяючий сигнал регулювальника згідно п. 8.8 та п. 8.11 Правил дорожнього руху.

Відзив на апеляційну скаргу відповідачем до суду апеляційної інстанції не надано.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, інспектором роти №9 батальйону №3 Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Чемусь Любомиром Михайловичем 21 березня 2017 року винесена постанова серії АР № 856968 про притягнення позивача ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за частиною другою ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн (а.с. 11).

З вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_3 21.03.2017 о 22 год 30 хв., керуючи транспортним засобом Форд Коннект, номерний знак НОМЕР_1, по бульв. Чоколівському у м. Києві, на регульованому перехресті з непрацюючим світлофором не виконав вимогу регулювальника про зупинку, чим порушив п. 8.3 ПДР України.

Вважаючи порушенням своїх прав з боку відповідача та з метою їх відновлення позивач звернувся за захистом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено та не надано доказів на підтвердження своїх посилань про винесення інспектором патрульної поліції постанови серії АР №856968 від 21 березня 2017 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за частиною другою ст. 122 КпАП України з порушеннями та невідповідності до чинного законодавства України.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 8.1. Правил дорожнього руху України визначено, що регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Згідно п. 8.3 Правил дорожнього руху України сигнали регулювальника мають перевагу перед сигналами світлофорів та вимогами дорожніх знаків і є обов'язковими для виконання.

Сигнали світлофорів, крім жовтого миготливого, мають перевагу перед дорожніми знаками пріоритету.

Водії та пішоходи повинні виконувати додаткові вимоги регулювальника, навіть якщо вони суперечать сигналам світлофорів, вимогам дорожніх знаків і розмітки.

У відповідності до пп. «в» п. 8.8. Правил дорожнього руху України сигналами регулювальника є положення його корпуса, а також жести руками, в тому числі з жезлом або диском з червоним світлоповертачем, які мають такі значення:

в) рука піднята вгору: рух усіх транспортних засобів і пішоходів заборонено в усіх напрямках.

З постанови про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_3 21.03.2017 о 22 год 30 хв., керуючи транспортним засобом Форд Коннект, номерний знак НОМЕР_1, по бульв. Чоколівському у м. Києві, на регульованому перехресті з непрацюючим світлофором не виконав вимогу регулювальника про зупинку, чим порушив п. 8.3 ПДР України.

За правилами частини другої статті 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Згідно п.п. 8-10 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 (далі - Інструкція № 1395), справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справа розглядається лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (стаття 268 КУпАП).

Якщо при складанні протоколу (якщо складення протоколу передбачається КУпАП) особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не була належним чином повідомлена про місце і час розгляду справи, їй за місцем проживання (перебування), роботи надсилається повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції (додаток 4) на розгляд справи.

Розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.

Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до п. 1 Розділу IV Інструкції №1395 розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

При цьому, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення визначено статтею 246 КУпАП.

За правилами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Про вчинення адміністративного правопорушення, як це передбачено статтею 254 КУпАП, складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно зі статтею 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Пунктом 2 р.ІІІ Інструкції №1395 встановлено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною другою ст.122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Таким чином, з аналізу наведених норм діючого законодавства України вбачається, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою ст.122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання відповідного протоколу. Разом з тим, у випадку, коли особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана надати належні та допустимі докази, які підтверджують вчинення адміністративного правопорушення.

Зважаючи на викладене, доводи позивача, що відповідачем протиправно винесено оскаржувану постанову на місці вчинення правопорушення, колегія суддів вважає помилковими.

Частиною першою статті 268 КУпАП визначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, позивач в суді першої інстанції не заперечував, що при наближенні до регульованого перехрестя з непрацюючим світлофором він бачив регулювальника, який тримав диск з червоним сигналом, направленим вертикально вверх, чим самим забороняв рух.

Однак, позивачем не доведено та не надано доказів на підтвердження своїх посилань про винесення відповідачем постанови серії АР №856968 від 21 березня 2017 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною другою ст. 122 КпАП України з порушеннями та невідповідністю до вимог чинного законодавства України.

При цьому, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта в апеляційній скарзі на ті обставини, що під'їжджаючи до перехрестя, регулювальник тримав диск з червоним сигналом, який підіймав вгору, чим мав намір заборонити рух, оскільки вказані доводи спростовуються його позовною заявою та наданими в суді першої інстанції поясненнями.

З огляду на наявні у матеріалах справи документи, що підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення та відсутність належних доказів, наданих позивачем на спростування цього факту, колегія суддів вважає, що підстави для скасування постанови про адміністративне правопорушення вчинене позивачем, відсутні.

З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанцій є законним та обгрунтованим, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними.

Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст. 242, 272, 286, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 13 грудня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

В.А. Твердохліб

Повний текст виготовлено: 08 лютого 2018 року.