Court ruling № 72302640, 19.02.2018, Novoaidar District Court of Luhansk Oblast

Справа № 419/1918/17

Провадження № 2/419/69/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2018 року Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді – Мартинюка В. Б.,

за участю: секретаря – Московченко О. В.,

відповідача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Новоайдар Луганської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відновлення межі, третя особа - Новоайдарська селищна рада, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до Новоайдарського районного суду з даним позовом до ОСОБА_1 про відновлення межі, третя особа - Новоайдарська селищна рада.

У судове засідання призначене на 31.01.2018 р. о 09:15 год; на 19.02.2018 р. о 16:00 год позивач ОСОБА_2 не з’явився, про причину неявки не повідомив, хоча був сповіщений про час і місце розгляду справи.

Відповідно до інформації Новоайдарського РТМО від 06.02.2018 р. №173 ОСОБА_2 на обліку та за медичною допомогою у період з 01.01.2018 р. до теперішнього часу не перебував та не звертався.

Відповідно до ст. 223 ч. 5 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Залишаючи позовну заяву без розгляду суд, застосувавши норми ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України дійшов висновку про те, що позивач будучи повідомлений про дату судового засідання, повторно не з`явився до суду.

Причини повторної неявки позивача до суду процесуального правового значення не мають, оскільки положення закону направлене на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з`являються до суду, а позивач, при цьому і не з`являвся в судове засідання, і не використав передбачене законом право на процесуальне представництво в суді, що кореспондується з ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6-24063 ск 15.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства. Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.

Так, Європейський суд з прав людини відхиляє скаргу заявника на порушення права доступу до суду, якщо він не виявив належної зацікавленості у розгляді своєї справи (остаточне рішення у справі «Каракуця проти України» від 16.05.2017), про що, зокрема, свідчить те, що він не звертався до суду за інформацією щодо її стану розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 не з`являється до суду та не виявляє належної зацікавленості у розгляді своєї справи, що суд розцінює як зловживання позивачем своїми процесуальними правами.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви ОСОБА_2 без розгляду.

Керуючись ст. 257 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відновлення межі, третя особа - Новоайдарська селищна рада - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги у 15-денний строк з дня проголошення ухвали.

Головуючий: В. Б. Мартинюк