№ 72285183, 12.02.2018, Lviv Administrative Court of Appeal

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/12136/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Довга О.І.,

суддя Затолочний В.С.

суддя Сапіга В.П.

за участю секретаря судового засідання Гнатик А.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики Луцької міської ради на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 листопада 2017 року (головуючий суддя Подзіров А.О., м.Луцьк) у справі за позовом Департаменту соціальної політики Луцької міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання протиправним та скасування пункту постанови,-

В С Т А Н О В И В:

26 липня 2017 року позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання протиправним та скасування пункту 3 постанови від 10 липня 2017 року ВП №54257003 про відкриття виконавчого провадження. Позов обґрунтовує тим, що постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області від 10 липня 2017 року ВП №54257003 було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 грудня 2016 року №2а-10263/11/0308. У пункті 3 вказаної постанови зазначено, що з боржника необхідно стягнути виконавчий збір у розмірі 12800,00 грн.. Позивач вважає вищенаведений пункт постанови протиправним з тих підстав, що пунктом 3 постанови державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста Головного територіального управління юстиції у Волинській області від 30 травня 2017 року ВП №53039370, яка винесена за тим самим виконавчим документом, з позивача вже стягнутий виконавчий збір у розмірі 12800,00 грн.

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 листопада 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги. ОСОБА_1 апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, а тому у відповідності до ч. 4 ст. 229, ч. 3 ст. 268 КАС України розгляд справи проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області 07 грудня 2011 року у справі №2а-10263/11/0308 зобов’язано Департамент соціальної політики Луцької міської ради провести перерахунок та виплатити щорічну разову допомогу до 5 травня ОСОБА_2 згідно ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2011 рік в розмірі пяти мінімальних пенсій за віком. На виконання цього судового рішення, 06 грудня 2016 року судом був виданий виконавчий лист за №2а-10263/11/0308. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року №876/4363/17, поновлено строк для предявлення до виконання вищенаведеного виконавчого листа. В подальшому, а саме 29 травня 2017 року, вказаний виконавчий лист був пред’явлений на примусове виконання до Другого відділу державної виконавчої служби міста Головного територіального управління юстиції у Волинській області. Постановою державного виконавця Другого ВДВС ГТУЮ у Волинській області від 30 травня 2017 року ВП №54039370 відкрито виконавче провадження, а у пункті 4 цієї постанови вирішено стягнути з боржника (Департаменту соціальної політики Луцької міської ради) виконавчий збір у розмірі 12800,00 грн. Постановою державного виконавця Другого ВДВС ГТУЮ у Волинській області від 28 червня 2017 року ВП №54039370, виконавчий документ був повернутий стягувачу на підставі п.9 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому, як слідує з листа Другого ВДВС ГТУЮ у Волинській області від 08 листопада 2017 року №40548, виконавчий збір з позивача не стягувався, постанова про стягнення виконавчого збору не виділялося в окреме провадження. В подальшому, стягувач повторно пред’явив виконавчий документ до виконання, але вже до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області. Постановою державного виконавця від 10 липня 2017 року ВП №54257003 було відкрито виконавче провадження, а у пункті 3 постанови вирішено стягнути виконавчий збір у розмірі 12800,00 грн.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частинами першою та шостою статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що з вищенаведених норм Закону України «Про виконавче провадження» можливо дійти однозначного висновку, що при повторному пред’явленні виконавчого документа до виконання, виконавчий збір підлягає до стягнення в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання. У даному випадку в межах первинного виконавчого провадження ВП №54039370 Другим ВДВС ГТУЮ у Волинській області фактично не стягнуто з Департаменту соціальної політки Луцької міської ради виконавчий збір у розмірі 12800,00 грн. Крім того, окрема постанова про стягнення виконавчого збору не виносилася та не відокремлювалася в окреме виконавче провадження. Отже, в межах виконавчого провадження ВП №54039370 виконавчий збір фактично не стягнутий, а пункт 4 постанови про відкриття виконавчого провадження від 30 травня 2017 року не був реалізований. Тому, при повторному пред’явленні виконавчого документа до виконання, державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області законно та обґрунтовано у постанові про відкриття виконавчого провадження від 10 липня 2017 року ВП №54257003 стягнув з позивача виконавчий збір у розмірі 12800,00 грн., оскільки він фактично не був стягнутий під час первинного виконавчого провадження ВП №54039370.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що пункт 3 постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області від 10 липня 2017 року ВП №54257003 про відкриття виконавчого провадження винесений відповідачем з дотриманням положень частини шостої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», є правомірним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

ОСОБА_1 апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст..ст. 243, 268, 271, 272, 286, 308, 315, 316, 321, 322, 325 329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики Луцької міської ради залишити без задоволення, а постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 листопада 2017 року у справі № 161/11417/17 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів після набрання постановою законної сили.

У випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_1 судді ОСОБА_3 ОСОБА_4