Court ruling № 72268880, 28.09.2017, Solomianskyi District Court of Kyiv City

Провадження №2/760/5869/17

Справа 760/19386/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2017 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Усатова І.А., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування, суддя -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом та просить визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка в цілому має загальну площу 45,0 кв.м., житлову площу - 28,9 кв.м., в порядку спадкування за законом майна ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.

Частиною 5 статті 119 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

З поданої позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено майнову вимогу, однак, судовий збір сплачено не було, та відповідно не надано документ, що підтверджує сплату судового збору.

Так, п. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі..

Законом "Про Державний бюджет України на 2017 рік" установлено на 2017 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 1600 грн.

Ст. 4 Закону України "Про судовий збір", який діє на дату звернення з позовною заявою, встановлені ставки судового збору в таких розмірах: за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Суддя акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Дотримання вимог ст.119 ЦПК України при пред`явленні позову в суд, в тому числі представлення оригіналу квитанції про сплату судового збору (ч.5 ст.119 ЦПК України) є імперативним правилом в тому числі і для суду.

Таким чином, наявність судового збору є передумовою відкриття провадження у справі враховуючи положення ч. 5 ст. 119 ЦПК України.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

При таких обставинах, керуючись ст. ст. 119, 121, ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: