Court ruling № 72248774, 13.02.2018, Lutsk City and District Court of Volyn Oblast

Справа № 161/1346/18

Провадження № 2/161/1297/18

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2018 року суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Пушкарчук В.П., вивчивши документи позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про присудження транспортного засобу, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звернулася в суд до ОСОБА_2 про присудження транспортного засобу.

Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду від 30 січня 2018 року позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Позивачу необхідно було уточнити позовні вимоги, а саме: надати довідку про вартість автомобіля; зазначити докази, що автомобіль придбаний за кошти подружжя; якщо позивач вважає, що автомобіль спільна сумісна власність, то чи це не буде вимога про поділ майна подружжя з відповідними наслідками (компенсація половини вартості) та сплатити судовий збір.

12 лютого 2018 року на адресу суд надійшла заява ОСОБА_1, в якій вона з посиланням на пункту 15 статті 5 Закону України «Про судовий збір» повідомляє, що звільнена від сплати судового збору.

Пунктом 15 частини першої статті 5 вказаного Закону визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються фізичні особи (крім суб’єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов’язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом.

Зі змісту позовних вимог видно, що позивач не є кредитором, який звертається з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов’язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів.

Таким чином, позивач не звільнена від сплати судового збору та повинна була сплатити його в загальному порядку.

Посилання ОСОБА_1 на те, що суд повинен покласти сплати судових витрат на відповідача є помилковим, оскільки суд стягує судові витрат з відповідача лише у випадку вирішення справи по суті та задоволення позовних вимог. На стадії подання позову судовий збір повинен бути сплачений позивачем.

Крім того, позивач ОСОБА_1 просить суд витребувати довідку про вартість автомобіля та докази, що автомобіль придбаний за кошти подружжя у відповідача.

Згідно вимог ст. 84 ч. 1, ч. 2 п.4 ЦПК учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено: вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Однак, позивач не вказала суду причини неможливості самостійного отримання цих доказів та чи вживала таких заходів для їх отримання. Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Оскільки позивач у строк встановлений суддею не усунув недоліки позову, тому суд дійшов висновку, що позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.

Керуючись ст. 185 ЦПК України,

у х в а л и л а :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про присудження транспортного засобу - вважати неподаною та повернути позивачу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області В.П. Пушкарчук