№ 72087921, 07.02.2018, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 року м. Київ № 361/6907/17

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Горяйнова А.М.,

Губської О.А.,

за участю

секретаря судового засідання Капші А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 січня 2018 року (суддя Селезньова Т.В.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернулася до Броварського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області і просить визнати незаконною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення №208 від 31.10.2017.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 січня 2018 року від 17 січня 2018 року позов задоволено частково. Скасовано постанову № 208 від 31.10.2017, винесену адміністративною комісією виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення за ст.150 КУпАП у вигляді штрафу; провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за протоколом від 10.10.2017 закрито.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, та перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Судом встановлено, що постановою адміністративної комісії виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області №208 від 31 жовтня 2017 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.150 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 51 гривня.

Зі змісту вказаної постанови адміністративною вбачається, що комісією встановлено згідно даних, зазначених у протоколі №4 від 10.10.2017 - 10.10.2017 о 16:00 годині виявлено , що гр.ОСОБА_2 в житловому будинку по АДРЕСА_1, з першого поверху та вище п'ятого поверху фасаду будинку влаштувала витяжну вентиляцію без погодження з балансоутримувачем будинку та дозвільних документів. Дане переобладнання в будинку призводить до погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасаду, погіршуються умови експлуатації і проживання громадян будинку, що не допускається згідно п.1.4.4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій.

Вважаючи вказану постанову незаконною, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов та скасовуючи постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не довів наявність порушень п.1.4.4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, і не довів наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.150 КУпАП. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що на час розгляду справи судом, строк притягнення до адміністративної відповідальності за протоколом про адміністративне правопорушення від 10.10.2017, передбачений ст.38 КУпАП, закінчився.

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч.2ст.283 КУпАП, постанова має містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

У цьому процесуальному документі необхідно обґрунтовувати і мотивувати юридичну оцінку обставин справи, вид і захід застосованого стягнення. Обґрунтованість постанови по справі пов'язана з повним, всебічним і об'єктивним дослідженням обставин справи, привальним застосуванням матеріально-правових і процесуально-правових норм. При цьому аргументація висновків має ґрунтуватися на даних, досліджених під час розгляду справ.

Висновок про наявність в діях (бездіяльності) особи складу адміністративного правопорушення може бути зроблено лише на підстави доказів, отриманих у встановленому законом порядку.

Так, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

За приписами частин 1, 2 ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до положень ст..256 КУпАП У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

Як встановлено, оскаржувана позивачем постанова про притягнення до адміністративної відповідальності була винесена на підставі протоколу від 10.10.2017 про адміністративне правопорушення, складеного майстром КП «ЖЕК-5» ОСОБА_3 (а.с.27).

Згідно вказаного протоколу, ОСОБА_2 в житловому будинку по АДРЕСА_1 з першого та вище п'ятого поверху по фасаду будинку влаштувала витяжну вентиляцію без погодження з балансоутримувачем будинку та дозвільних документів. Дане переобладнання в будинку призводить до погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасаду , погіршуються умови експлуатації та проживання громадян у будинку, що не допускається згідно п.1.4.4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій. Зазначено, що даний факт є правопорушенням, який виявлено 10.10.2017 о 16:00 год.

В протоколі зазначено, що ОСОБА_2 від ознайомлення з протоколом відмовилась, копія протоколу направлена поштою. В протоколі зазначено свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Долучено квитанцію про відправлення протоколу 11.10.2017р. Згідно відстеження поштового відправлення, даний лист повернутий без вручення адресату 17.11.2017.

Судом досліджено наданий відповідачем витяг з протоколу засідання адміністративної комісії виконкому Броварської міської ради від 31.10.2017 та встановлено, що на розгляді протоколів про адміністративні правопорушення була присутня ОСОБА_2,їй зачитано зміст протоколу. На засіданні адміністративної комісії ОСОБА_2 свою вину у вчиненому правопорушенні не визнала та зазначила, що дану витяжну вентиляцію не встановлювала Пояснила, що являється співвласником приміщення, а іншим співвласником є її син. Зазначила, що вже притягувалася за дане правопорушення відділом архбудконтролю, але постанову було скасовано судом.

Постановою адміністративної комісії виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області №208 від 31 жовтня 2017 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.150 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 51 гривня.

Суд зазначає, що положеннями ст.150 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність зокрема за самовільне переобладнання та перепланування жилих будинків і жилих приміщень.

Поняття термінів «перепланування» та «переобладнання» закріплені у Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України від 17 травня 2005 року №76, згідно з якими до елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків. До переобладнання належить улаштування в окремих квартирах багатоквартирних будинків індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переустаткування туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів.

Пунктом 1.4.4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України від 17 травня 2005 року №76 встановлено, що переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, не допускається. Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається.

Притягуючи до адміністративної відповідальності адміністративна комісія зазначила, що ОСОБА_2 в житловому будинку по АДРЕСА_1 з першого та вище п'ятого поверху по фасаду будинку влаштувала витяжну вентиляцію без погодження з балансоутримувачем будинку та дозвільних документів. Дане переобладнання в будинку призводить до погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасаду , погіршуються умови експлуатації та проживання громадян у будинку.

Слід зазначити, що сам факт здійснення переобладнання шляхом влаштування витяжної вентиляції ОСОБА_2 не заперечується, разом з тим, вона заперечує доведеність обставин щодо вчинення таких дій безпосередньо нею.

Так, судом апеляційної інстанції зі змісту постанови Броварського міськрайонного суду Київської області у справі №361/1984/17 від 10 серпня 2017 року, яка набрала законної сили, встановлено, що згідно із витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 16 листопада 2005 року ОСОБА_2 та ОСОБА_6 є співвласниками нежилого приміщення за адресою: АДРЕСА_1. Частка ОСОБА_2 у праві спільної часткової власності становить - 2/3, ОСОБА_6 - 1/3 (номер в ЄДРСР 68615294).

Вказана обставина сторонами не оспорюється та відповідно до положень статті 78 КАС України, не доказується.

Таким чином, враховуючи, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (стаття 61 Конституції України), а докази здійснення переобладнання шляхом влаштування витяжної вентиляції саме ОСОБА_2 чи іншою особою, яка є співвласником нежилого приміщення, адміністративною комісією не досліджувалося, а матеріали справи таких не містять, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про неналежне встановлення вини саме позивача.

Слід зазначити, що ці сумніви не можуть трактуватися, як достатні для того, щоб вважати доведеними обставини, що саме ОСОБА_7 допущено порушення пункту 1.4.4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що свідчить про відсутність елементів складу адміністративного правопорушення, визначеного статтею 150 КУпАП.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на викладене, зважаючи на відсутність належних доказів, які б підтверджували наявність вини саме позивача у вчиненому адміністративному правопорушенні, за викладених в оскаржуваній постанові у справі про адміністративне правопорушення обставин, враховуючи те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях та всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, слід визнати, що винесена постанова про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності є необґрунтованою, винесеною без достатніх доказів, які б підтверджували її вину за ст.150 КУпАП.

Вказаній обставини не були враховані відповідачем під час розгляду справи та притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Також відповідачем не було з'ясовано інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи; зокрема, відсутні докази щодо допиту свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення від 10.10.2017, як і підтвердження щодо належного та своєчасного ознайомлення особи з протоколом про адміністративне правопорушення, чим порушено право особи на підготовку, ознайомлення та подання доказів до початку розгляду матеріалів про притягнення її до адміністративної відповідальності.

Відповідно до приписів ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідачем неповно з'ясовано всі обставини справи та не враховано, що власниками нежилого приміщення за адресою: АДРЕСА_1 є як позивач ОСОБА_2, так і інша особа - ОСОБА_6, що свідчить, що постанова відповідачем прийнята передчасно, при неповному з'ясування обставин, що мають значення для її прийняття, а саме не встановлено ким із співвласників було допущено правопорушення, яке полягає у влаштуванні витяжної вентиляції без погодження з балансоутримувачем будинку та дозвільних документів, не допитано свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення та недотримано право особи на підготовку, ознайомлення та подання доказів до початку розгляду матеріалів про притягнення її до адміністративної відповідальності

Виходячи із повноважень, встановлених п. 2 ч. 1 ст. 293 КУпАП, колегія суддів приходить до висновку, що після вирішення судом питання про скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності адміністративна справа підлягає новому розгляду уповноваженим органом.

Під час нового розгляду адміністративної справи, визначившись з ознаками адміністративного правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона), встановивши вину особу (осіб) в скоєнні адміністративного правопорушення, відповідачу з урахуванням всіх норм КУпАП слід прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Окремо,колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції, як на підставу для закриття провадження у справі, помилково послався на закінчення строків накладення адміністративного стягнення, визначених статтею 38 КУпАП на час розгляду справи судом, оскільки застосування строків, визначених у цій статті, можливе тільки органом, який наділений повноваженнями щодо розгляду матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності та прийняття рішення про притягнення до адміністративної відповідальності, натомість, адміністративний суд наділений повноваження щодо перевірки обґрунтованості прийнятого рішення уповноваженим на те суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

Відповідно до ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Отже, враховуючи те, що у справі неповно з'ясовано всі обставини, що мають значення для справи, колегія суддів дійшла висновку про скасування постанови суду першої інстанції в частині закриття провадження у справі з прийняттям у цій частині нової про надіслання справи на новий розгляд до компетентного органу.

Керуючись ч.4 ст.229, ст.ст. 242, 250, 286, 272, 317, 321 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області - задовольнити частково.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 січня 2018 року у справі №361/6907/17 скасувати в частині закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 150 КУпАП щодо ОСОБА_2.

Справу про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 150 КУпАП, щодо ОСОБА_2 надіслати адміністративній комісії виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області на новий розгляд.

В іншій частині рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її проголошення та оскарженню не підлягає відповідно до ч.3 ст. 272 КАС України.

Повний текст постанови складено 07 лютого 2018 року.

Головуючий суддя В.Ю.Ключкович

Судді А.М. Горяйнов

О.А. Губська