Court ruling № 72087494, 08.02.2018, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

08 лютого 2018 року м. Київ№ 826/9702/15Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до1. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" 2. Фонду гарантування вкладів фізичних осібтретя особаПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, який зареєстрований 22.05.2015, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) № 44515 від 04.07.2014, укладеного між позивачем та публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Український фінансовий світ» (далі - Договір), оформлене наказом № 6 від 18 листопада 2014 року;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача як вкладника який має право на відшкодування коштів за вкладами у банку за рахунок Фонду;

- зобов'язати Фонд включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Банку за рахунок Фонду.

У своїх заявах від 15.06.2015, від 08.09.2015, від 12.01.2018 позивач через представника просив розглядати справу за відсутності позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.05.2015 р. відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

На підставі розпорядження керівника апарату суду про повторний автоматичний розподіл судових справ від 10.10.2017 року №5611 та відповідно до пункту 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду справу повторно автоматично розподілено на суддю Окружного адміністративного суду м. Києва Кармазіна О.А.

Ухвалою від 01.11.2017 справу прийнято до провадження судді Кармазіна О.А. та призначено до розгляду по суті на 16.01.2018. Копія ухвали отримана представником позивача 12.12.2017.

Слід зазначити, що з 15.12.2017 набрала чинності нова редакція КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України (в редакції з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

У судове засідання 19.01.2018 представник позивача не прибув. У той же час, у судовому засіданні від Уповноваженої особи Фонду до суду надійшло клопотання про застосування наслідків пропущення строків звернення до суду.

Враховуючи наявність вищезгаданого клопотання відповідача про залишення позову без розгляду та з метою заслуховування думки позивача/представника з цього приводу, у судовому засіданні 16.01.2018 оголошено перерву до 08.02.2018. Представнику позивача надіслано повістку, яка отримана 18.01.2018.

Враховуючи неявку всіх учасників справи у судове засідання 08.02.2018, на підставі ч. 9 ст. 205 КАС України розгляд продовжено у письмовому провадженні з урахуванням положень п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 4 та ч. 5 ст. 250 КАС України.

Як вже зазначалося, Уповноваженою особою Фонду подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду, яке обґрунтовано положеннями ст.ст. 8, 9, 44, 55, 122, 123, 240 КАС України.

Під час розгляду справи встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом 22.05.2015 року.

Згідно наявної у додатках до позову копії договору, дата підписання - 04.07.2014. До позову надано фотокопію квитанції від 10.07.2014 із сумою 190 000 грн. Строк повернення депозиту - до 04.10.2014.

У позові зазначається, що позивач має право на відшкодування коштів за його вкладом з 11.11.2014, після прийняття 10.11.2014 постанови правління НБУ про відкликання банківської ліцензії.

В контексті наведеного слід зазначити, що на підставі постанови Правління НБУ від 14 серпня 2014 року №491 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 14 серпня 2014 року №69 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «УФС», згідно з яким з 15 серпня 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «КБ «УФС». Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «КБ «УФС» призначено ОСОБА_2

Постановою Правління Національного банку України від 10 листопада 2014 року №717 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ «КБ «Український фінансовий світ».

На підстав рішення виконавчої дирекції Фонду від 02.11.2015 № 198 Уповноваженою особою призначено ОСОБА_3

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13 листопада 2014 року №119 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання.

На сайті Фонду 20.11.2014 було розміщено оголошення про початок виплат коштів вкладників та запрошено вкладників з'явитися до установи банку-агента, яка, як вбачається з позову була відома позивачу з сайту Фонду.

Загалом вся інформація щодо банку перебувала у вільному доступі.

У зв'язку з неповерненням депозиту після 04.10.2014, введенням у серпні 2014 року тимчасової адміністрації, ліквідації банку в листопаді 2014 року та офіційно встановленого строку звернення вкладників за отриманням коштів, позивач станом з 11.11.2014, як він сам і зазначає у позові, міг і повинен був дізнатися про порушення, на його думку, його прав.

Сторонами не заперечується, що передумовою для включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок Фонду є наявність вкладу. Не включивши позивача до переліку вкладників, Уповноважена особа фактично застосувала наслідки нікчемності правочину.

Вирішуючи заявлене відповідачем клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та дослідивши наявні матеріали, суд зазначає наступне.

В контексті наведеного суд зазначає, що згідно частини 1 статті 99 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 статті 99 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду) визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень статті 100 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 155 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду) суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Як вже зазначалося, з 15.12.2017 набрала нова редакція КАС України (в редакції Закону №2147-VIII).

Так, відповідно до частини 1 статті 122 КАС України (в редакції Закону №2147-VIII) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 статті 122 КАС України (в редакції Закону №2147-VIII) також встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому згідно частини 3 статті 123 КАС України в наведеній редакції, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

У той же час, позивач із даним позовом звернувся до суду лише 22.05.2015, тобто із пропуском строку звернення до суду.

При цьому, протягом усього розгляду справи та до судового засідання позивач так і не надав пояснень та доказів на їх підтвердження щодо причин пропуску строку звернення до суду, які б можна було визнати поважними та не надав клопотання про поновлення строку звернення до суду, визнання причин його пропуску поважними. Відсутні будь-які докази того, що позивач був обмежений в отриманні інформації щодо його вкладу після 04.10.2014 (термін вкладу).

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України (в редакції Закону №2147-VIII) суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. При цьому, як вже зазначалося, відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи вищевказане, суд не вбачає обґрунтованих підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, для поновлення строку звернення до суду, а отже, враховуючи пропуск позивачем строку звернення до суду без поважних причин, та беручи до уваги те, що позивачем не наведено інших причин поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд приходить до висновку про залишення позову без розгляду відповідно до вимог частини 3 статті 123 КАС України.

Матеріалами справи даний висновок не спростовано та зворотного не доведено.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм процесуального права за таких обставин викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 08.06.2017 у справі 826/26770/15, від 16.06.2016 у справі № 826/26659/15 та від 17.08.2017 № 826/27513/15.

Керуючись положеннями статей 122, 123, пункту 8 частини 1 статті 240, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

1. Клопотання про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.

2. Позовну заяву залишити без розгляду.

3. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Відповідно до ч. 3 ст. 240 КАС України ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.

Згідно ч. 1 ст. 295 та ч. 1 ст. 297 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Кармазін