Court ruling № 71861601, 24.01.2018, Zhovtnevyi District Court of Dnipropetrovsk City

Справа №201/10287/16-ц

Провадження 8/201/7/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 року Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська у складі: головуючого судді Трещова В.В., при секретарі Ткаченко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровськ від 19 вересня 2016 року за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» про визнання неправомірними дій щодо розгляду заяви від 19.04.2016 р. та скарги від 25.05.2016 р., зобов’язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська з вищезазначеною заявою, у якій було відкрито провадження ухвалою від 31 серпня 2017 року.

Частиною 5 ст. 223 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого – суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Судом встановлено, що належним чином повідомлений про слухання справи заявник за вказаною заявою не з’явився в судові засідання, призначені на 21 грудня 2017 року, 24 січня 2018 року, при цьому заяви на адресу суду про слухання справи за його відсутності не надав. Зазначене підтверджується поштовими повідомленнями про вручення заявнику судових викликів (а.с. 46, 50).

Частина 5 ст. 223 ЦПК України передбачає залишення позову без розгляду в разі повторної неявки позивача в судове засідання незалежно від причин неявки (можлива лише заява про розгляд справи за його відсутності), неявка в судове засідання представника позивача не є перешкодою для явки самого позивача, але належних доказів про поважні причини відсутності як позивача так і його представника суду не надано, заяви про розгляд справи без них суду не надано.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п. п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п. п. 40, 41, 42 та ін.).

Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «від 02 вересня 2010 року, «від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05 лютого 2004 року та інші).

Приймаючи до уваги вказане, суд приходить до висновку про те, що належним чином повідомлений про слухання справи заявник не з’явився в судове засідання і повторно не повідомив про можливість розгляду справи за його відсутності, справа розглядається тривалий час і її розгляд відкладалася саме з причин неявки заявника, тому дану заяву слід залишити без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ч. 5 ст. 223 ЦПК України, суд,–

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровськ від 19 вересня 2016 року за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» про визнання неправомірними дій щодо розгляду заяви від 19.04.2016 р. та скарги від 25.05.2016 р., зобов’язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди – залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області або через Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.В. Трещов