
Справа №127/8062/17
Провадження №1-кп/127/924/17
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2018 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді Іванченка Я. М.,
за участю:
секретаря - Дончевської Я.Б., Клопотенка М.О.,
сторони обвинувачення: прокурора Новака В.В.,
сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_1, його захисника Шевчука А.А.,
потерпілого: ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 13 в м. Вінниці кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Вінниці, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, розлученого, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:
- 01.09.2004 року Ленінським районним судом міста Вінниці за ч. 1 ст. 122, ч. 3 ст. 187 КК України до 4 років позбавлення волі
- у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 185 КК України, відомості про які внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016020010007990 від 04.10.2016 року та № 12016020010000836 від 05.02.2016 року, -
ВСТАНОВИВ:
09.01.2016 о 19:08 год. ОСОБА_1 спільно із особою матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, перебували біля будинку № 51 по вулиці Юності в м. Вінниці, в якому розміщений магазин «АТБ», та побачили раніше незнайомого їм громадянина Іраку - ОСОБА_5, який перебував неподалік від них на вказаній вулиці. ОСОБА_1 та особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, наздогнали ОСОБА_5 на ділянці, що розташована з правого боку від будинку № 51 по вулиці Юності в м. Вінниці, усвідомлюючи, що вони знаходяться в громадському місці, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства та демонструючи свої зневагу до загально прийнятих в суспільстві норм моралі та правил поведінки, почали нецензурно висловлюватися в бік останнього, принижуючи його гідність. Потім, ОСОБА_1 та особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, нанесли ОСОБА_5 удари руками та ногами в область обличчя, внаслідок чого останній впав на землю. В подальшому, вищевказані особи залишили місце вчинення кримінального правопорушення.
Внаслідок вказаних дій, ОСОБА_5 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді двох синців в ділянці кінчика та спинки носа, які згідно висновків експертів № 22 від 25.01.2016 року та 161/30-к від 02.03.2016 року належать до легких тілесних ушкоджень.
Крім того, ОСОБА_1, 05 лютого 2016 року, близько 14 години 00 хвилин, перебуваючи у приміщені квартири АДРЕСА_1 (назву вулиці змінено відповідно до Рішення Вінницької міської ради від 25.12.2015 № 71 «Про перейменування площ, вулиць, провулків, проїздів, тупиків в місті Вінниця» та присвоєно нову назву «АДРЕСА_3, з дозволу володільця даної квартири ОСОБА_6 діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном та власного незаконного збагачення, маючи вільний доступ до кімнати вищевказаної квартири таємно заволодів належним ОСОБА_3 ноутбуком марки «НР Pavilion dv6-6101ег» моделі «5СН1311893», ринкова вартість якого, відповідно до висновку експерта № 262 від 02 березня 2016 року, з урахуванням його зношення станом на день вчинення злочину складала 1174,91 грн., заподіявши тим самим потерпілому матеріального збитку на вказану суму. В подальшому ОСОБА_1, сховавши вищевказаний ноутбук під куртку, покинув приміщення квартири та з місця скоєння злочину зник, а викраденим майном - ноутбуком марки «НР Pavilion dv6-6101ег», розпорядився на власний розсуд, своїми діями завдавши потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкоди на 1174,91 грн.
Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся, суду пояснив, що він проходив по вул. Юності в м. Вінниці, де побачив ОСОБА_5 та пожартував з ним, останній не зрозумів його та почав кричати та лаятися до нього, після чого накинувся на ОСОБА_1 Під час сутички вони махали руками один до одного. ОСОБА_1 наніс кілька ударів в обличчя ОСОБА_5. ОСОБА_1 був ще з своїм товаришем ОСОБА_2, який також наносив удари потерпілому, після чого останній відійшов від них та пішов далі по вулиці.
Крім того, 05.02.2016 року близько 14:00 год. ОСОБА_1 прийшов в гості до ОСОБА_7 та взяв ноутбук в одній з кімнат, після чого покинув квартиру. Ноутбук він продав в ломбарді, а кошти витратив на власні потреби. На даний час потерпілому відшкодував повність завдану шкоду.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив, що крадіжку ноутбука він виявив, коли повернувся із занять. Квартиру він винаймає, в ній проживає він, власник квартири та ще один чоловік. На даний час йому відшкодували шкоду. Претензій матеріального та морального характеру в нього не має. Щодо міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 поклався на розсуд суду.
Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів визнав повністю, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд вважає недоцільним досліджувати фактичні обставини справи, які ніким не оспорюються і проти цього не заперечують учасники процесу. З'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, на підставі допиту обвинуваченого та потерпілого, дослідження висновку судово-товарознавчої експертизи № 262 від 02.03.2016, суд приходить до висновку про винність обвинуваченого у вчиненні злочинів.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши надані стороною обвинувачення докази, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочинів доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати:
-за ч. 2 ст. 296 КК України, (хуліганство), тобто, грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, кваліфікуючою ознакою якого є ті самі дії, вчинені групою осіб;
-за ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання.
Зокрема, судом враховано особу ОСОБА_1, який є раніше судимим (т. 1 а.с. 145-146), на обліку лікаря-психіатра не перебуває (т.1 а.с. 132), перебуває на обліку у лікаря-нарколога з 16.04.2014 року з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю ( т. 1 а.с. 133), позитивно характеризується за місцем проживання (т. 1 а.с. 134), відповідно до висновку-психіатричної експертизи № 236 від. 04.08.2016 року ОСОБА_1 у зв'язку з даними анамнезу про притаманну йому емоційну нестійкість, тим, що лікарями-наркологами йому встановлений діагноз: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, виявленими при теперішньому обстеженні демонстративністю поведінки, емоційною нестійкістю, дратівливістю, схильністю мислення до конкретності, легковажністю та поверховістю суджень, невисоким рівнем морально-етичних якостей, для обєктивного визначення його психічного стану, притаманних йому індивідуально-психіатричного стаціонару з наступним проведенням стаціонарної судово-психіатричної експертизи (т. 1 а.с. 136 - 138); відповідно до висновку-психіатричної експертизи № 124 від 01.09.2016 року ОСОБА_1 в період часу до якого відноситься інкриміноване йому діяння, перебував поза будь яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В теперішній час, на хронічне психічне захворювання не страждає, перебуває поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності. В теперішній час може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає щире каяття.
Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено.
Враховуючи вищезазначене, ступінь суспільної небезпеки скоєних злочинів, обставини справи, з урахуванням вимог закону та передбачених цим законом санкцій, ставлення ОСОБА_1 до вчиненого злочину, який вину у вчиненні злочину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_1 не можливе без його ізоляції від суспільства, а тому покарання необхідне та достатнє для його перевиховання та виправлення, а також для запобігання ним нових злочинів в майбутньому слід призначити у виді позбавлення волі, призначивши остаточне покарання за сукупністю злочинів, із застосуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону №838-VIІІ від 26.11.2015 року) ОСОБА_1 строк попереднього ув'язнення під час досудового розслідування та судового розгляду слід зарахувати у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі з 11.04.2017 року по 24.05.2017 року.
Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченого слід стягнути процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 262 від 02.03.2016 року, оскільки її проведення було зумовлено розслідуванням вчинених ОСОБА_1 злочинів.
Разом з тим, стороною захисту було заявлене клопотання, згідно якого обвинувачений ОСОБА_1 просив звільнити його від відбування кримінального покарання на підставі ст. 1 п. «в» Закону України "Про амністію у 2016 році", оскільки на його утриманні є двоє неповнолітніх дітей (т. 1 а.с. 154). Зважаючи на ту обставину, що ОСОБА_1 просить застосувати до нього Закон України "Про амністію у 2016 році", суд вважає за можливе задовольнити клопотання ОСОБА_1, оскільки він дійсно має на утриманні неповнолітніх дітей, вчинені ним злочини належать до злочинів середньої тяжкості, та звільнити його від відбування призначеного за цим вироком кримінального покарання у зв'язку із застосуванням акту амністії.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 50, 65-67 КК України, ст. ст. 127-130, 349 ч. 3, 368, 370, 373, 374 КПК України, Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 2 роки позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 296 КК України у виді 3 років позбавлення волі;
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання призначити ОСОБА_1 у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ч. 5 ст.72 КК України (в редакції Закону №838-VIІІ від 26.11.2015 року) ОСОБА_1 строк попереднього ув'язнення під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження зарахувати у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі з 11.04.2017 року по 24.05.2017 року.
Звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі на підставі п. «в» ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" від 22.12.2016 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави Україна 351 гривню 84 копійки у відшкодування вартості проведених експертизи.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя:
The court decision No. 71808994, Vinnytsia City Court of Vinnytsia Oblast was adopted on 26.01.2018. The procedural form is Criminal, and the decision form is Sentence. On this page, you will find essential information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important information easily.
This decision relates to case No. 127/8062/17. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: