Court ruling № 71663416, 21.11.2017, Lysychansk City Court of Luhansk Oblast

415/801/17

1-КП/415/274/17

У Х В А Л А

21.11.17 року Лисичанський міський суд Луганської області в складі

головуючого судді Березіна А.Г.

при секретарі Нікульніковій І.В.

за участю прокурора Немитих М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Лисичанського міського суду кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Сєвєродонецька Луганської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч.2 КК України,

встановив:

08 лютого 2017 року в Лисичанський міський суд надійшов обвинувальний акт по матеріалам кримінального провадження № 12017130240000027 відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч.2 КК України. Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

Ухвалою Лисичанського міського суду від 09.03.2017 року ОСОБА_1, направлений для відбування покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки за вироком Рубіжанського міського суду Луганської області від 29 грудня 2015 року.

08 серпня 2017 року ухвалою Лисичанського міського суду до обвинуваченого ОСОБА_1 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який спливає 06 жовтня 2017 року.

03 жовтня 2017 року ухвалою Лисичанського міського суду строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено до 01 грудня 2017 року.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання щодо розгляду питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

При цьому суд враховує правову позицію ЄСПЛ викладену у п. 74 рішення від 10.02.2011 року у справі «Харченко проти України» відповідно до якої «відсутність чітко сформульованих положень, які б визначали, чи можливо належним чином продовжити (якщо так, то за яких умов) застосування на стадії судового слідства запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного на визначений період на стадії досудового слідства», «не відповідає критерію «передбачуваності закону» для цілей пункту 1 статті 5 Конвенції».

ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 5 років, та яке, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

Про існування ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме можливості вчинення останнім іншого кримінального правопорушення, переховування від суду, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, свідчать такі обставини як тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, а також те, що ОСОБА_1 раніше судимий за злочини в сфері незаконного обігу наркотичних засобів, судимість у якого не знята і не погашена у встановленому законом порядку і знову обвинувачується у вчиненні аналогічного злочину, який вчинив в період випробувального строку, ОСОБА_1 ніде не працює, не одружений, дітей не має, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків.

Вказані суспільні інтереси, на думку суду, не дивлячись на презумпцію невинуватості мають більшу перевагу, ніж правила про повагу до свободи особи, а тому продовження обвинуваченому строків тримання під вартою є виправданим.

Враховуюче вищевикладене, з метою забезпечення обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також відсутність підстав для скасування або зміни запобіжного заходу, суд вважає можливим клопотання прокурора задовольнити та продовжити раніше обраний обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 19 січня 2018 року.

Керуючись вимогами ст.331 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст.309 ч.2 КК України на 60 днів, тобто по 19 січня 2018 року, включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: А.Г.Березін