Court ruling № 71524907, 09.01.2018, Commercial Court of Luhansk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________

У Х В А Л А

09 січня 2018 року Справа № 6/185

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Свердловантрацит”, м. Сєвєродонецьк Луганської області

до Державного підприємства “Луганськвугілля”, м. Київ

про стягнення 1557600 грн 00 коп.

Суддя Зюбанова Н.М.

Секретар судового засідання Рвачов О.О.

Представники не викликалися

в с т а н о в и в:

- розгляд скарги стягувача за листом від 11.12.2017 на дії Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві (далі за текстом – Святошинський РВ ДВС міста ОСОБА_1 ТУЮ у місті Києві) згідно повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Дослідивши матеріали справи та обставини скарги стягувача, суд дійшов до наступного.

Так, Державне підприємство “Свердловантрацит” звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Державного підприємства “Луганськвугілля” про стягнення заборгованості в сумі 1557600 грн 00 коп.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 09.11.2009 позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача борг у сумі 1 557 600 грн 00 коп., державне мито в сумі 15576 грн 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн 00 коп.

Рішення набрало законної сили 22.11.2009 та на його виконання видано відповідний наказ.

16.12.2009 Ленінським відділом державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції було відкрите виконавче провадження № 16423940 по виконанню вказаного наказу.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 15.03.2012 замінено стягувача у виконавчому провадженні з виконання судового рішення у справі № 6/185 – Державне підприємство “Свердловантрацит” на Товариство з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Свердловантрацит”, 94800АДРЕСА_1 років Жовтня, б.21, ідентифікаційний код 37596090.

Ухвалою суду від 02.10.2015 заяву ТОВ “ДТЕК Свердловантрацит” № 08-106 від 25.09.2015 року задоволено в повному обсязі, відновлено справу та ТОВ “ДТЕК Свердловантрацит” видано дублікат наказу від 23.11.2009 року у справі № 6/185, який було втрачено при пересиланні між підрозділами виконавчої служби.

01.11.2017 суд вдруге задовольнив заяву стягувача та видав дублікату наказу від 23.11.2009. Втім, як свідчать матеріали скарги, після надіслання ТОВ “ДТЕК Свердловантрацит” цього наказу для примусового виконання повідомленням від 11.12.2017 державний виконавець Святошинського РВ ДВС міста ОСОБА_1 ТУЮ у місті Києві повернув наказ (дублікат) № 6/185 від 23.11.2009 стягувачу без прийняття до виконання.

28.12.2017 ТОВ “ДТЕК Свердловантрацит” звернулося до господарського суду Луганської області зі скаргою від 21.12.2017 на дії та бездіяльність державного виконавця Святошинського РВ ДВС міста ОСОБА_1 ТУЮ у місті Києві при виконанні наказу Господарського суду Луганської області № 6/185 від 23.11.2009, яка обґрунтована тим, що сплата авансового внеску за ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» не має вноситись, оскільки наказ знаходився на виконанні та його було втрачено при пересиланні між підрозділами виконавчої служби.

Таким чином предметом розгляду судом є оцінка законності винесення повідомлення державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 11.12.2017, що, на думку суду, є діями, а не бездіяльністю.

Скаржник вважає, що ці дії є незаконними та такими, що грубо порушують права та законні інтереси стягувача.

Статтею 339 ГПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Строк для звернення зі скаргою визначений законодавцем у ст. 341 ГПК України в десять днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

У відповідності до наданих доказів підтверджується факт одержання оскаржуваного повідомлення стягувачем 14.12.2017 та його вчасне звернення до суду зі скаргою у десятиденний строк 22.12.2017.

Відповідно до ч.1 ст. 342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Встановивши фактичні обставини оскарження стягувачем дій виконавчої служби, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої скарги та відмову у її задоволенні, з огляду на наступне.

Так, правове регулювання здійснення виконавчого провадження за матеріалами справи розглядається за Законом України "Про виконавче провадження" у редакції Закону від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі – Закон України № 1404-VIII), ст. 1 якого, зокрема, передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) – сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі ст. 26 Закону України № 1404-VIII, яка регулює початок примусового виконання рішення, передбачено, що до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову – у розмірі 1 мінімального розміру заробітної плати з боржника – фізичної особи та в розмірі 2 мінімальних розмірів заробітної плати з боржника – юридичної особи.

Також законодавцем передбачено, що після закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа авансовий внесок повертається стягувачу, якщо інше не передбачено Законом України № 1404-VIII (стаття 43).

Так, у повідомленні про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 11.12.2017, дії за яким оскаржуються ТОВ “ДТЕК Свердловантрацит”, державний виконавець зазначив, що стягувачем не надано підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов‘язковим, тому наказ суду повернуто без прийняття до виконання на підставі п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону України № 1404-VIII.

Оскаржуючи ці дії Святошинського РВ ДВС міста ОСОБА_1 ТУЮ у місті Києві, стягувач вважає, що, оскільки наказ суду було пред‘явлено до виконання у 2009 році та його двічі було втрачено не з вини підприємства, а через захоплення приміщення виконавчої служби та при пересилання документу за територіальністю, а Закон України № 1404-VIII почав діяти у 2016 році, авансовий внесок не має сплачуватись.

Господарський суд не погоджується з такою позицією стягувача та вважає її хибною, з огляду на наступне.

Так, у відповідності до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 1404-VIII виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

У зв‘язку з тим, що згідно з постановою від 24.11.2015 Ленінського ВДВС Луганського МУЮ (арк. справи 109) виконавче провадження з примусового виконання наказу суду від 23.11.2009 було закінчено, застосування положень вказаного вище п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 1404-VIII є неможливим.

З огляду на викладене суд вважає, що стягувач при зверненні до Святошинського РВ ДВС міста ОСОБА_1 ТУЮ у місті Києві має сплачувати авансовий внесок, передбачений ст. 26 Закону України № 1404-VIII, на загальних підставах.

За таких обставин дії Святошинського РВ ДВС міста ОСОБА_1 ТУЮ у місті Києві по поверненню виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання вчинені відповідно до закону, а тому у задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 234, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

у х в а л и в :

У задоволенні скарги стягувача за листом від 11.12.2017 на дії Святошинського РВ ДВС міста ОСОБА_1 ТУЮ у місті Києві в і д м о в и т и.

Суддя Н.М.Зюбанова