Court ruling № 71519084, 09.01.2018, Supreme Court of Ukraine (proceed from 15.12.2017)

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

09.01.2018 Київ К/9901/3705/17 826/8824/16 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.03.2017

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2017

у справі № 826/8824/16

за позовом ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 14.12.2017 подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу.

27.12.2017 до Верховного Суду передано касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.12.2017 суддею-доповідачем Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в провадженні К/9901/3705/17 визначено Васильєву І.А.

Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 12 частини 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статей 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII - редакція, яка діяла на момент звернення до суду з касаційною скаргою), суддя-доповідач приходить до висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 4 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII - редакція, яка діяла на момент звернення до суду з касаційною скаргою) касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником додано до касаційної скарги копію довіреності на підтвердження повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу - ОСОБА_3, яка не завірена належним чином, оскільки завірена самостійно особою, якій цією ж довіреністю надане право на представництво інтересів установи. Крім того, дана довіреність підписана виконуючим обов'язки начальника ОСОБА_4 При цьому, скаржником не додано до касаційної скарги доказів, які б підтверджували покладення на ОСОБА_4 обов'язків начальника податкового органу чи доказів, які б свідчили про право ОСОБА_4, як виконуючого обов'язки начальника, на видачу довіреностей від імені Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Отже, скаржнику необхідно надати суду оформлений у відповідності до статті 58 Кодексу адміністративного судочинства України документ на підтвердження повноважень ОСОБА_3

Крім того, відповідно до частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII - редакція, яка діяла на момент звернення до суду з касаційною скаргою) до касаційної скарги додаються, зокрема, документ про сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником надано платіжне доручення від 18.09.2017 № 557, з якого вбачається, що судовий збір сплачений у розмірі меншому ніж встановлено Законом.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що при поданні позовної заяви ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становила 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі з 01 січня 2016 року встановлено 1378,00 грн.

Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, предметом оскарження в даній справі є одночасно вимога майнового та немайнового характеру.

Таким чином, за звернення до суду з касаційною скаргою скаржнику необхідно було сплатити 1 322,88 грн. (661,44 грн. - за вимогу майнового характеру та 661,44 грн. - за вимогу немайнового характеру).

Отже, скаржнику необхідно надати суду документ про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897. Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві. Код банку отримувача (МФО): 820019. Рахунок отримувача: 31213207700007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102. « 101: судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), номер справи(чи номер касаційного провадження), Верховний Суд».

Враховуючи викладене, та відповідно до приписів частин 2 та 3 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення вказаних недоліків у строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Керуючись статтями 169, 332, пунктом 12 частини 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Прийняти до свого провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.03.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2017 у справі № 826/8824/16.

2. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без руху.

2. Встановити Державній податковій інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя:І.А. Васильєва