
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2017 р. Справа № 804/6119/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Турлакової Н.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпро адміністративну справу за позовом Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Неоком" про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшла позовна заява Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Неоком", в якому з врахуванням уточнень позивач просить: - звернути стягнення на майно та кошти боржника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Неоком" в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 1506422,24 грн.; з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1275327,72 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач перебуває на податковому обліку в Криворізькій північній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області як платник податків та має податковий борг по податку на додану вартість в розмірі 1506422,24 грн. та з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1275327,72 грн., який станом на час звернення до суду залишається не сплаченим.
Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив з проханням відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, оскільки в адміністративному позові позивач зазначає, що податковий борг виник в результаті несплати відповідачем залишку основного платежу згідно ППР від 17.07.2015р. №0001162202, №0001172202 та нарахування податкових зобов’язань згідно поданих декларацій, не врахувавши при цьому що відповідачем сплачені зобов’язання по вказаним деклараціям, що підтверджується платіжними дорученнями. При винесенні податкової вимоги контролюючий орган не надав розрахунок, яким можливо встановити правомірність нарахування вказаного боргу. Також вказує на те, що позивачем порушено послідовність та спосіб погашення узгоджених податкових зобов’язань відповідачем.
Представник позивача до суду не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, просив розглядати справу без його участі в порядку письмового провадження.
Представник відповідача проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.
Ухвалою суду від 06.03.2017р. відповідно до ч.6 ст.128 КАС України справу призначено до розгляду у письмовому провадженні на підставі наявних в справі доказів, за відсутності сторін.
Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Неоком" зареєстровано 07.08.2007р. та перебуває на обліку в Криворізькій північній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області як платник податків, зборів та обов’язкових платежів.
Як вбачається, податковий борг виник у ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Неоком" у зв’язку з несплатою зобов’язань по податку на додану вартість та по податку на прибуток.
Підставами нарахування грошових зобов'язань відповідача, за яким рахується податковий борг з ПДВ в розмірі 1506422,23 грн. є:
- податкове повідомлення-рішення від 17.07.2015 року №0001162202, винесене на підставі акту перевірки №668/04-81-22-02/35230088, на загальну суму 1300315,5 грн.( основний платіж – 866877 грн., штрафна санкція – 433438,5 грн.). Вказана сума боргу була зменшена в зв’язку з частковою сплатою боргу та становить 919724,4 грн.
- податкові декларації з ПДВ: за квітень 2016р., в якій самостійно визначено податкове зобов’язання з ПДВ в розмірі 48340 грн.; за травень 2016р., в якій самостійно визначено податкове зобов’язання з ПДВ в розмірі 65819 грн.; за червень 2016р., в якій самостійно визначено податкове зобов’язання з ПДВ в розмірі 81823 грн.; за липень 2016р., в якій самостійно визначено податкове зобов’язання з ПДВ в розмірі 184609 грн.
- нарахована пеня у сумі 206106,83 грн.
Підставами нарахування грошових зобов'язань відповідача, за яким рахується податковий борг по податку на прибуток в розмірі 1275327,73 грн. є:
- податкове повідомлення-рішення від 17.07.2015 року №0001172202, винесене на підставі акту перевірки №668/04-81-22-02/35230088, на загальну суму 975236,25 грн.( основний платіж – 780189 грн., штрафна санкція – 195047,25 грн.). Вказана сума боргу була зменшена в зв’язку з частковою сплатою боргу та становить 975222,15 грн.
- нарахована пеня у сумі 300105,58 грн.
Податкові повідомлення-рішення №0001162202 та №0001172202 від 17.07.2015 року були оскаржені відповідачем в судовому порядку.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2015р. адміністративний позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “НЕОКОМ” задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми “Р” Криворізької центральної об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 17 липня 2015 року № НОМЕР_1 в частині визначення ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “НЕОКОМ” суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 954277,50 грн., з яких: за основним платежем 763422,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 190855,50 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми “Р” Криворізької центральної об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 17 липня 2015 року № НОМЕР_2 в частині визначення ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “НЕОКОМ” суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1272370,50 грн., з яких: за основним платежем 848247,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 424123,50 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2016 року апеляційну скаргу Криворізької центральної об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області задоволено.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "НЕОКОМ" до Криворізької центральної об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень скасовано. В задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 липня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Неоком” залишено без задоволення. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2016 у справі №804/9209/15 залишено без змін.
Частиною 5 ст. 254 КАС України передбачено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, отже податкові повідомлення-рішення №0001162202 та №0001172202 від 17.07.2015 є чинними та узгодженими.
Відповідачем подані до контролюючого органу податкові декларації з ПДВ: за квітень 2016р., в якій самостійно визначено податкове зобов’язання з ПДВ в розмірі 48340 грн.; за травень 2016р., в якій самостійно визначено податкове зобов’язання з ПДВ в розмірі 65819 грн.; за червень 2016р., в якій самостійно визначено податкове зобов’язання з ПДВ в розмірі 81823 грн.; за липень 2016р., в якій самостійно визначено податкове зобов’язання з ПДВ в розмірі 184609 грн., копії яких містяться в матеріалах справи.
Судом також досліджені платіжні доручення, надані представником відповідача в якості додатків до відзиву.
На підставі ст.59 Податкового кодексу України податковим органом відповідачу сформовано податкову вимогу від 06.06.2016 року № 943-17 на суму 2718646,42 грн., яку було направлено на адресу відповідача шляхом поштового зв’язку та отримано ним 18.06.2016р., що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідач не погодився з отриманою податковою вимогою та оскаржив її в порядку адміністративного оскарження до ГУ ДФС у Дніпропетровській області, рішенням від 11.07.2016 року №4017/10/04-36-17-02-05 скарга ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “НЕОКОМ” на податкову вимогу булла залишена без задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктами 9.1.1. та 9.1.3 ПК України передбачено, що податок на додану вартість та податок на прибуток належать до загальнодержавних податків.
У відповідності до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно до п.14.1.156 ст.14 Податкового Кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно вимог п.15.1. ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом
Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в установлені строки.
Згідно п.п.20.1.19, 20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов’язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Статтею 36 Податкового кодексу України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.
Пунктами 49.1 та 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків, а платник податків зобов’язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Згідно п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України податкове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.
Згідно п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.57.3 вказаної статті, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Пунктом 59.1 ст.59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку , визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з п. 87.1 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), таз інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків у відповідності із п. 87.2 ст. 87 ПК України, є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Пунктом 87.9. ст. 87 ПК України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Відповідно до п.95.1 ст.95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з п.95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
В силу ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до ст. ст.11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (ч.1 ст. 72 КАСУ).
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2016 року апеляційну скаргу Криворізької центральної об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області задоволено.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "НЕОКОМ" до Криворізької центральної об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень скасовано. В задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 липня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Неоком” залишено без задоволення. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2016 у справі №804/9209/15 залишено без змін.
Отже податкові повідомлення-рішення №0001162202 та №0001172202 від 17.07.2015 є чинними та узгодженими.
Доводи відповідача з посиланням на незгоду з сумою боргу в тому числі з податковою вимогою від 06.06.2016 року №943-17 судом не приймаються з огляду на наступне.
Податкові повідомлення-рішення №0001162202 та №0001172202 від 17.07.2015 року згідно постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2016 року є чинними, про що представнику відповідача було відомо, який як вбачається зі змісту рішення апеляційної інстанції брав участь в судовому засіданні з розгляду апеляційної скарги.
Податкова вимога від 06.06.2016 року № 943-17 на суму 2718646,42 грн., яка отримана відповідачем 18.06.2016р. є чинною, що відповідачем не заперечується. Згідно наданого відзиву на позов скарга на податкову вимогу ГУ ДФС у Дніпропетровській області залишена без задоволення.
Відповідач у відзиві на позов зазначає про зменшення основної суми зобов’язання за ППР №0001162202 та №0001172202 від 17.07.2015 року. Статтею 87 Податкового кодексу України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Дійсно, відповідачем сплачено частину боргу, що підтверджується платіжними дорученнями, проте вказана сума була зарахована в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю, тобто за зобов’язаннями, які виникли на підставі ППР №0001162202 та №0001172202 від 17.07.2015 року.
Таким чином загальна сума боргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Неоком", яка на час розгляду справи є узгодженою та не сплаченою, становить 2781749,96 грн.
Проте, оскільки доказів перебування майна відповідача у податковій заставі позивачем не надано, суд вважає за можливе задовольнити позов частково та стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Неоком" на користь державного бюджету податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 1506422,24 грн. та з податку на прибуток у сумі 1275327,72 грн.
Керуючись ст.ст.158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Неоком" про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Неоком" на користь бюджету заборгованість з податку на додану вартість у сумі 1506422,24 грн. (один мільйон п’ятсот шість тисяч чотириста двадцять дві гривні 23 коп.) та з податку на прибуток у розмірі 1275327,72 грн. (один мільйон двісті сімдесят п’ять тисяч триста двадцять сім гривень 72 коп.).
В задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.254 КАС України.
Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя ОСОБА_2
The court decision No. 71513466, Dnipropetrovsk District Administrative Court was adopted on 06.03.2017. The procedural form is Administrative, and the decision form is . On this page, you will find useful information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important information conveniently.
This decision relates to case No. 804/6119/16. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: