Court ruling № 71508022, 09.01.2018, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 січня 2018 р. справа 804/235/18

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Коренев А.О., дослідивши матеріали адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу "Дошкільний навчальний заклад (Ясла-садок) №28 "Малятко" Кам'янської міської ради про застосування заходів реагування, -

в с т а н о в и в:

05 січня 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу "Дошкільний навчальний заклад (Ясла-садок) №28 "Малятко" Кам'янської міської ради про застосування заходів реагування.

Перевіривши матеріали позовної заяви Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області відповідно до вимог частини 1 статті 171 КАС України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, зважаючи на наступне.

Згідно п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Так, ч. 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте, позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору із посиланням на те, що позивач є бюджетною, неприбутковою організацією.

Положеннями ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України, які кореспондуються з приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто, фізичної особи або юридичної особи.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначений перелік осіб, на яких поширюються пільги щодо сплати судового збору.

З огляду на викладене, позивач не відноситься до осіб, на яких поширюються пільги щодо сплати судового збору та повинен сплачувати судовий збір при зверненні із даним адміністративним позовом.

У розумінні приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення позивача від сплати судового збору.

Посилання позивача на те, що Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області є бюджетною, неприбутковою організацією є необґрунтованими, оскільки дана обставини не є встановленою законом підставою для відстрочення сплати судового збору.

Як зазначено в Постанові пленуму Вищого адміністративного суду України від 05 лютого 2016 року з посиланням на Постанову пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати (вказана позиція підтримана Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 25 вересня 2015 року).

Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб’єкт владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для відстрочки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області сплати судового збору за звернення із даною заявою.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову юридичною особою немайнового характеру встановлюється ставка судового збору 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 762,00 грн.

Отже, враховуючи наведене, позивачеві слід сплатити судовий збір у розмірі 1 762,00 грн. за реквізитами: Отримувач: УДКСУ у Чечелівському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області; Код ЄДРПОУ(отримувача): 37989253; Рахунок: 31210206784008 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030101; Банк: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпро МФО: 805012.

За таких обставин, позивачу необхідно надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору, уточнену позовну заяву, з дотриманням поточної редакції Кодексу адміністративного судочинства України, а також власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу "Дошкільний навчальний заклад (Ясла-садок) №28 "Малятко" Кам'янської міської ради про застосування заходів реагування - залишити без руху.

Для усунення недоліків, визначених даною ухвалою, позивачу встановлюється п’ятиденний строк, який обчислюється з дня отримання ним даної ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.О. Коренев