Court ruling № 71492321, 14.12.2017, Skvyra District Court of Kyiv Oblast

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/3095/17

Провадження № 2/376/1568/2017

У х в а л а

"14" грудня 2017 р. суддя Сквирського районного суду Київської області Ярошенко С.М., розглянувши позовну заяву Служби у справах дітей та сім'ї Сквирської райдержадміністрації Київської області, директора Сквирського дитячого будинку «Надія» Майорко Наталії Володимирівни до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: орган опіки та піклування Пустоварівської сільської ради Сквирського району Київської області, про позбавлення батьківських прав,

встановив:

Служба у справах дітей та сім'ї Сквирської райдержадміністрації Київської області, директор Сквирського дитячого будинку «Надія» Майорко Наталія Володимирівна звернулися до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: орган опіки та піклування Пустоварівської сільської ради Сквирського району Київської області, про позбавлення батьківських прав.

За змістом статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного огляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Згідно ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За змістом ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення,

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

За змістом п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирiшуючи питання щодо розмiру алiментiв, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матерiальне становище дитини i платника алiментiв; наявнiсть в останнього iнших неповнолiтнiх дiтей, непрацездатних чоловiка, дружини, батькiв, повнолiтнiх дочки, сина; iншi обставини, що мають iстотне значення.

З урахуванням наведеного, в позовній заяві необхідно викласти обставини та зазначити докази, які підтверджують думку дітей при вирішенні питань, що стосуються їхнього життя (ст.171 СК України); у позовній заяві необхідно зазначити докази, які підтверджують виклад обставин невиконання відповідачами батьківських обов'язків, надати характеризуючі дані щодо відповідачів; викласти обставини, якими позивачі обґрунтовують свої вимоги щодо визначення розміру аліментів з ОСОБА_2 на утримання двох дітей, та з ОСОБА_3 на утримання однієї дитини.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Керуючись ст.119, 121 ЦПК України,-

ухвалив:

Позовну заяву Служби у справах дітей та сім'ї Сквирської райдержадміністрації Київської області, директора Сквирського дитячого будинку «Надія» Майорко Наталії Володимирівни до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: орган опіки та піклування Пустоварівської сільської ради Сквирського району Київської області, про позбавлення батьківських прав, залишити без руху.

Для усунення вказаних недоліків надати позивачам строк до двох днів з дня отримання ними ухвали.

Суддя Ярошенко С.М.