Court ruling № 71434640, 03.01.2018, Kirovskyi District Court of Dnipropetrovsk City

Справа №203/3738/17

Провадження №2-р/203/2/2018

УХВАЛА

03 січня 2018 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Дзьомі Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про роз’яснення рішення від 12 грудня 2017 року, ухваленого у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Дніпропетровський коледж культури і мистецтв» Дніпропетровської обласної ради про стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні,

у с т а н о в и в:

28 грудня 2017 року позивачка звернулася до суду із заявою про роз’яснення рішення від 12.12.2017 року, ухваленого у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до КЗ «Дніпропетровський коледж культури і мистецтв» Дніпропетровської обласної ради про стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні. Вимоги обґрунтовано тим, що з ухваленого рішення незрозуміло, чи потрібно із стягнутої судом суми справляти обов’язкові платежів і збори.

Вивчивши подані матеріали, суд дійшов висновку про те, що подана заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 271 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК) за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз’яснює судове рішення, не змінюючи його зміст. Подання заяви про роз’яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред’явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз’яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Про роз’яснення або відмову у роз’ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Судом встановлено, що 12.12.2017 року суд ухвалив рішення про часткове задоволення позову, яким стягнув з відповідача на користь позивачки середню заробітну плату за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 8 673,67 грн. (а.с.а.с. 75, 76).

Відповідно до пункту 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення» резолютивна частина рішення повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у статтях 215 – 217 ЦПК України. У ній, зокрема, має бути зазначено: розмір грошових сум чи перелік майна, присуджених стороні; конкретні дії, які відповідач повинен вчинити на чию користь, або інший передбачений законом спосіб захисту порушеного права.

Згідно з пунктом 6 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.12.1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів.

У відповідності з пунктом 18.1 Податкового Кодексу України (далі – ПК) податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

За правилами, встановленими підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб – це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента-юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Таким чином, відповідач, який є податковим агентом, зобов’язаний нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV ПК, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі.

З огляду на викладене з метою недопущення неправильного тлумачення змісту судового рішення, суд вважає за необхідне роз'яснити, що середня заробітна плата у сумі 8 673,67 грн., яка стягнута з відповідача на користь позивачки, визначена судом без відрахування податків та інших обов'язкових платежів, які підлягають утриманню відповідно до вимог чинного законодавства України з цієї суми.

Керуючись статтями 208 – 210, 221 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Роз’яснити, що рішенням Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 12 грудня 2017 року середня заробітна плата у сумі 8 673,67 грн., яка стягнута з Комунального закладу «Дніпропетровський коледж культури і мистецтв» Дніпропетровської обласної ради на користь ОСОБА_1, визначена без урахування податків та інших обов'язкових платежів, які підлягають утриманню відповідно до вимог чинного законодавства України з цієї суми.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня ухвалення судового рішення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК.

Суддя М.О. Католікян