Court ruling № 71426059, 28.12.2017, Supreme Court of Ukraine (proceed from 15.12.2017)

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

28.12.2017 Київ К/9901/954/17 825/1153/17 (у 2-х томах) Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шипуліної Т.М. розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.09.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2017 у справі №825/1153/17 за позовом Дочірнього підприємства «Чернігівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Головного управління ДФС у Чернігівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство «Чернігівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.04.2017 № 0001191400.

Чернігівський окружний адміністративний суд постановою від 29.09.2017 позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23.11.2017 (повний текст складено 28.11.2017) залишив постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.09.2017 без змін.

Головне управління ДФС у Чернігівській області звернулося 13.12.2017 до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.09.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2017 у справі №825/1153/17.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017, який набрав чинності 15.12.2017, внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом викладення його в іншій редакції.

Відповідно до підпункту 12 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017) заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи викладене, Кодекс адміністративного судочинства України (редакція від 03.10.2017) зобов'язує суд здійснювати перевірку поданої касаційної скарги на відповідність вимогам процесуального закону у редакції, що діяли на момент звернення з касаційною скаргою.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, що діяли на момент звернення до суду касаційної інстанції, суд виходить з такого.

Відповідно до частини четвертої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.

Згідно з частиною першою статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника.

У відповідності до частини сьомої статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

Відповідно до частини першої статті 58 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю. Оригінали довіреностей або засвідчені підписом судді копії з них приєднуються судом до справи.

Враховуючи викладене, звернення до суду через представника здійснюється лише на підставі належним чином оформленого документу, що посвідчує повноваження представника.

Касаційну скаргу у справі №825/1153/17 від імені Головного управління ДФС у Чернігівській області підписав представник Головного управління ДФС у Чернігівській області - ОСОБА_1

До касаційної скарги додано не оригінал документу на підтвердження повноважень ОСОБА_1, а копію такого документу - копію довіреності Головного управління ДФС у Чернігівській області від 04.07.2017 №2559/9/25-01-10-15.

Така довіреність завірена підписом особи, прізвище, ім'я та посада якої не зазначені.

Доказів наявності у такої особи встановлених законом повноважень щодо засвідчення копії довіреності для суду касаційної інстанції не надано.

Таким чином, додана до касаційної відповідачем копія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження ОСОБА_1 на представництво Головного управління ДФС у Чернігівській області.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що касаційна скарга Головного управління ДФС у Чернігівській області підписана представником відповідача за відсутності підтвердження повноважень такої особи на здійснення представництва.

Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вчинення судом процесуальної дії) до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого скаржник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції документ, що посвідчує у визначеному законом порядку повноваження особи, якою підписано касаційну скаргу, на представництво відповідача.

Суд також зазначає, що у касаційній скарзі заявлено клопотання про повернення надміру сплаченого судового збору за подання касаційної скарги.

Утім, суд позбавлений можливості розглянути вказане клопотання раніше, ніж буде усунуто недоліки касаційної скарги щодо надання документу, що посвідчує у визначеному законом порядку повноваження особи, якою підписано касаційну скаргу, на представництво відповідача.

Керуючись статтею 332, підпунктом 12 пункту першого Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.09.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2017 у справі №825/1153/17 за позовом Дочірнього підприємства «Чернігівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Головного управління ДФС у Чернігівській області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги у десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Направити скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху для виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.М.Шипуліна