Court ruling № 71425616, 28.12.2017, Supreme Court of Ukraine (proceed from 15.12.2017)

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

28.12.2017 Київ К/9901/1086/17 817/274/17 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шипуліної Т.М. розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Рівненській області на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 07.06.2017 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2017 у справі № 817/274/17 за позовом Головного управління ДФС у Рівненській області до 1. «Тодіні Конструкціоні Дженералі С.П.А.» в особі Представництва «Тодіні Конструкціоні Дженералі С.П.А.»; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Будресурс-К» про визнання договорів недійсними,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Рівненській області у лютому 2017 року звернулося до адміністративного суду з позовом до 1. «Тодіні Конструкціоні Дженералі С.П.А.» в особі Представництва «Тодіні Конструкціоні Дженералі С.П.А.»; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Будресурс-К» про визнання недійсними договорів про надання послуг.

Рівненський окружний адміністративний суд ухвалою від 07.06.2017 закрив провадження у справі.

Житомирський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 25.09.2017 (повний текст складено 26.09.2017) залишив ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 07.06.2017 без змін.

Головне управління ДФС у Рівненській області 14.12.2017 звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою та клопотанням про поновлення строку касаційного оскарження на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 07.06.2017 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2017 у справі № 817/274/17.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017, який набрав чинності 15.12.2017, внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом викладення його в іншій редакції.

Відповідно до підпункту 12 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017) заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи викладене, Кодекс адміністративного судочинства України (редакція від 03.10.2017) зобов'язує суд здійснювати перевірку поданої касаційної скарги на відповідність вимогам процесуального закону у редакції, що діяли на момент звернення з касаційною скаргою.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, що діяли на момент звернення до суду касаційної інстанції, суд виходить з такого.

Відповідно до частини четвертої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.

Згідно з частиною першою статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника.

У відповідності до частини сьомої статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

Відповідно до частини першої статті 58 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю. Оригінали довіреностей або засвідчені підписом судді копії з них приєднуються судом до справи.

Враховуючи викладене, звернення до суду через представника здійснюється лише на підставі належним чином оформленого документу, що посвідчує повноваження представника.

Касаційну скаргу у справі №817/274/17 від імені Головного управління ДФС у Рівненській області підписав представник Головного управління ДФС у Рівненській області - ОСОБА_2

До касаційної скарги додано не оригінал документу на підтвердження повноважень ОСОБА_2, а копію такого документу - копію довіреності Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області від 08.02.2017 № 565/9/17-00-10-03, засвідчену самою ОСОБА_2

Доказів наявності у ОСОБА_2 встановлених законом повноважень щодо засвідчення копії довіреності для суду касаційної інстанції не надано.

Таким чином, додана до касаційної відповідачем копія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження ОСОБА_2 на представництво Головного управління ДФС у Рівненській області.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що касаційна скарга Головного управління ДФС у Рівненській області підписана представником відповідача за відсутності підтвердження повноважень такої особи на здійснення представництва.

Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вчинення судом процесуальної дії) до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого скаржник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції документ, що посвідчує у визначеному законом порядку повноваження особи, якою підписано касаційну скаргу, на представництво відповідача.

Керуючись статтею 332, підпунктом 12 пункту першого Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 07.06.2017 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2017 у справі № 817/274/17 за позовом Головного управління ДФС у Рівненській області до 1. «Тодіні Конструкціоні Дженералі С.П.А.» в особі Представництва «Тодіні Конструкціоні Дженералі С.П.А.»; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Будресурс-К» про визнання договорів недійсними - залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги у десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Направити скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху для виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.М.Шипуліна